Справа № 643/17737/25
Провадження № 2/643/7142/25
13.11.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в особі представника - адвоката Мушки Наталії Михайлівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мушки Н.М. звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 03 лютого 1996 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис №19.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог зазначив, що їх з відповідачкою подружні відносини давно припинені, спільного господарства вони не ведуть, вони з відповідачкою мають різні погляди на життя, між ними відсутнє взаєморозуміння та взаємоповага. Звертав увагу, що вони з відповідачкою мають вже повнолітніх дітей, однак розірвати шлюб через органи реєстрації актів цивільного стану змоги не мають, позаяк відповідачка заперечує проти розірвання шлюбу у позасудовому порядку. З огляду на викладене, просив шлюб, укладений з відповідачкою розірвати, позаяк його збереження суперечитиме його інтересам.
Аргументи учасників справи
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.
Рух справи
Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 15 жовтня 2025 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, 20 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Мушки Н.М. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, у поданій заяві позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно, 10 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» надала заяву про розгляд справи за її відсутності. У поданій заяві проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи сторін, від яких надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 03 лютого 1996 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис №19, що знаходить своє підтвердження оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданого 26 травня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області (а.с. 3).
Неповнолітніх або малолітніх дітей сторони не мають.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
З позову вбачається, що сторони шлюбні відносини не підтримують, проживають окремо.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України та ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Правилами ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За змістом ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
Таким чином, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За ч. 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспільстві в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема ст. ст. 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбно-сімейних стосунків. Відповідачем не надано будь-яких доказів того, що сторонами вчиняються дії, спрямовані на збереження сім'ї.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, позивач не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить його інтересам, та, ураховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Таким чином, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, беручи до уваги фактичні взаємовідносини подружжя, ураховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає, що подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому суд доходить висновку про можливість розірвати зареєстрований між сторонами шлюб.
Розподіл судових витрат
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12, 81, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , поданий в особі представника - адвоката Мушки Наталії Михайлівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03 лютого 1996 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 19, - розірвати.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено і підписано 13 листопада 2025 року.
Суддя : Я.Ю. Семенова