Справа № 643/8524/25
Провадження № 2/643/4101/25
13.11.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Костенюк А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9669620 від 13.03.2024 у розмірі 33738 грн. 40 коп., судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн. 00 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем 13.03.2024 було укладено кредитний договір № 00-9669620, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» надало відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 кредит в сумі 6000 грн., а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки. 21.10.2024 між ТОВ « Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС , згідно якого до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9669620. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по вказаному кредитному договору у відповідача перед позивачем виник борг в розмірі 33738 грн. 40 коп., який складається з: 6025 грн. 00 коп. - заборгованість по кредиту; 27713 грн. 40 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0 грн. 00 коп. штрафні санкції згідно умов договору.
Не погодившись із позовними вимогами відповідач 25.06.2025 подав відзив на позовну заяву, в якому прохав відмовити в задоволені позовних вимог повністю, посилаючись на те, що протягом дії договору товариство самостійно змінювало відсоткову ставку за кредитом. Кредитний договір суперечить положенням ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та не підписаний ні первісним кредитором ні відповідачем. Позивачем не надано підтвердження повноважень на право підпису ОСОБА_2 кредитного договору від імені ТОВ «Макс Кредит». Підписання кредитного договору не відбулось, і обидві сторони вважали договір не укладеним. Підписанням Кредитного договору є введення одноразового ідентифікатора у відповідне поле форми на Вебсайті Кредитодавця. Відповідач підтверджує отримання повідомлень на особистий номер телефону з числами « НОМЕР_2 » та « НОМЕР_3 », проте, не підтверджує підписання ані оферти ані кредитного договору. Зазначений договір він не підписував і те, що вказане в наданому позивачем документі, який іменується позивачем «Договір кредитної лінії № 00-9669620» не відповідає дійсності. Крім того, сума кредиту, яка визначена в розрахунку 6300 грн. не відповідає долученому кредитному договору (визначена 6000 грн.); сума заборгованості за основним зобов'язанням зазначена 6000 грн., а сума заборгованості за нарахованими комісіями зазначена 25 грн., а тому не зрозуміло нарахування суми 6300 грн. Долучений витяг із реєстру боржників не може бути судом прийнятий як доказ, оскільки його сторінки відрізняються за якістю. Разом з тим, позивачем документально не доведено, що ним понесено витрати на правничу допомогу, а саме: не надано платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, таким чином у суду відсутні підстави для задоволенні у стягненні цих витрат стороні.
21.07.2025 представником позивача Поляковим О.В. подані додаткові пояснення у справі, в яких останній прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 00-9669620 від 13.03.2024 у розмірі 6025 грн. 00 коп., яка складається з наступного: 6025 грн. 00 коп. - заборгованість по кредиту; 0,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, посилаючись на те, що під час розгляду справи стало відомо, що відповідач з 05.03.2025 по теперішній час, проходить військову службу у Збройних Силах України, тому ознайомившись з наданими відповідачем доказами проходження служби, позивач з міркувань справедливості та гуманності вважає необхідним зменшити позовні вимоги до 6025 грн. 00 коп.
Вказує, що кредитний договір №00-9669620 від 13.03.2024 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор 89868 направлено позичальнику 13.03.2024 о 9:44:08 годині на вказаний ним номер мобільного телефону - НОМЕР_4 ; одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 13.03.2024 о 09:44:33 годині, після чого відповідач натиснув кнопку «ТАК», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану позичальником у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору , зокрема, додаючи його примірники у форматах у форматах PDF та P7S. Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) та адреса реєстрації, зазначені в кредитному договорі, повністю збігаються з даними відповідача. Ці ідентифікатори є унікальними та незмінними. Доводи відзиву та заперечення відповідача правильність таких висновків не спростовують, оскільки не містять доказів, які б підтверджували, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, та, фактично, зводяться до нерозуміння природи договору, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.03.2021 №904/2073/19, не звільняє споживача послуг, як сторону зобов'язання, від його виконання. Відповідач отримав грошові кошти відповідно до умов договору належним чином, а тому позивачем доведено факт надання первісним кредитором грошових коштів відповідачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 11.06.2025 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано докази.
У наданий в ухвалі час, від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 13.03.2024 було укладено кредитний договір № 00-9669620, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» надало відповідачу кредит в сумі 6000 грн. 00 коп. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_5 (п. 2.8 Договору). Кредит надається на строк 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 2,47%, зниженою процентною ставкою 0,25 % (п. 1.3, п.1.4).
Відповідно до п.1.5 кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 5,00 % від суми кредиту, яка складає 300 грн., яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах визначених п. 3.4 цього Договору, а саме: позичальник зобов'язаний здійснити оплату комісії за надання кредиту та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме 08.03.2025.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 89868. Від ТОВ «Макс Кредит» договір підписаний представником - фахівцем відділу аналізу кредитних ризиків ОСОБА_2 , (а.с. 18-22, 30).
Відповідно до п. 7.3 Договору позичальник підтверджує, що йому було в чіткій та зрозумілій формі надано актуальну та достовірну інформацію, передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», а також інформацію про фінансову послугу та Кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття Позичальником свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання та ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового Кредиту ТОВ «МАКС КРЕДИТ», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті за посиланням: https://treba.credit/finansovi-poslugy/. Укладаючи даний Договір, Позичальник дає дозвіл на передачу Кредитодавцю своїх персональних даних, а також дає згоду на те, що Кредитодавець має право направляти СMС-повідомлення/листи-повідомлення на електронну пошту/ повідомлення, відправлені іншими засобами, комерційні пропозиції Кредитодавця та рекламні матеріали, при цьому Позичальник погоджується з тим, що направлення вказаної інформації на електронну пошту/номери телефонів, повідомлені Позичальником, Кредитодавець буде здійснювати як самостійно, так і з залученням контрагентів (операторів мобільного зв'язку тощо). Позичальник погоджується і розуміє, що саме він несе всі ризики, пов'язані з тим, що направлена Кредитодавцем інформація стане доступною третім особам. Позичальник ознайомлений з тим, що в будь-який момент дії Договору може відмовитись від отримання вказаних повідомлень. (п. 7.3.)
Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши кошти у розмірі 6000 грн. 00 коп. на рахунок відповідача за номером картки № НОМЕР_6 , що підтверджується витребуваною від АТ КБ «ПриватБанк» інформацією про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , інформаційними довідками директора ТОВ «Платежі онлайн» від 30.10.2024, інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» за вих. № 1289/10 від 30.10.2024 (а.с.31-34,135-136).
Відповідач, відповідно до наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , користувався кредитними коштами, здійснював платежі.
21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, згідно якого до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9734516 від 22.04.2024, що підтверджується договором факторингу від 21.10.2024, актом приймання-передачі до Договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024, платіжними інструкціями в національній валюті від 31.10.2024 за № 15, №16, від 30.10.2024 № 14, від 25.10.2024 № 13 (а. с. 43-51).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 33738 грн. 40 коп., з яких: 6025 грн. 00 коп. - заборгованість по кредиту; 27713 грн. 40 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 52-53).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, ОСОБА_1 має заборгованість за Кредитним договором у розмірі 33738 грн. 40 коп., який складається з: 6000 грн. 00 коп. - заборгованість по кредиту; 27713 грн. 40 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 25 грн. 00 коп. сума заборгованості за нарахованими комісіями (а.с.41-42).
Позивачем подано додаткові пояснення, в яких представник позивача, зазначив, що оскільки відповідач з 05.03.2025 по теперішній час проходить військову службу у Збройних Силах України, вважають за необхідне уточнити позовні вимоги та стягнути лише суму заборгованості по кредиту у розмірі 6000 грн. 00 коп. з комісію 25 грн. 00 коп.
Згідно із ст. 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Законом України "Про електронну комерцію" встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних
У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 2 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Позиція відповідача щодо не укладення кредитного договору спростовується матеріалами справи. Договір № 00-9669620 від 13.03.2024 підписаний сторонами між ТОВ «Макс Кредит» в особі фахівця відділу аналізу кредитних ризиків Давиденко Ю.Ю. електронним цифровим підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 899868, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами кредитного договору. Разом з тим, реєстраційний номер картки платника податків зазначений у кредитному договорі належить відповідачу, про що свідчать матеріали справи.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 00-9669620 від 13.03.2024 в уточненому представником позивача розмірі 6025 грн. 00 коп., з яких: заборгованість по кредиту 6000 грн. 00 коп.; заборгованість комісії 25 грн. 00 коп.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025, укладеного Адвокатським бюро «Тараненки та Партнери» з ТОВ «ФК «ЕЙС», додаткову угоду № 34 від 07.04.2025 до договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, акт прийому передачі наданих послуг від 15.05.2025 щодо боржника ОСОБА_1 (а.с.54-57).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 7000 грн. 00 коп. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.
Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правничої допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених у цій справі у сумі 5000 грн. 00 коп.
Відповідно до правил статті 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247 ч.2, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 00-9669620 від 13.03.2024 у розмірі 6025 (шість тисяч двадцять п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та на правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., а всього 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Поліщук