Справа № 643/12556/25
Провадження № 2-др/643/66/25
(додаткове)
13.11.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Афанасьєва В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача Пархомчука Сергія Валерійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 643/12556/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
24.10.2025 Салтівським районним судом міста Харкова ухвалено рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» заборгованість за кредитним договором № 3711503688/523037 від 17.06.2020 у розмірі 6825 гривень 50 копійок, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2034,48 грн.
31.10.2025 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 643/12556/25 в частині вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2ЦПКУкраїни однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.
Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
З матеріалів справи, заяви про ухвалення додаткового рішення та доданих до неї документів вбачається, що 16.06.2025 року між адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем та ТОВ «ФК АЙКОНС» укладено договір про надання правової допомоги №16/06/2025.
Згідно акту про отримання правової допомоги від 21.10.2025, адвокатом Пархомчуком С.В. було надано наступні послуги ТОВ «ФК АЙКОНС» при розгляді справи № 643/12556/25: зустріч та консультація витрачено часу кількістю 1 год сума 2000,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви витрачено часу кількістю 2,5 год сума 5000,00 грн; інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової практики витрачено часу 1,5 год сума 3000,00 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції 500,00 грн. Отже, загальна вартість за послуги з надання правової допомоги наданої адвокатом складає 10500,00 грн, що також підтверджується рахунком № 21.10.2025-38 від 21.10.2025.
Відповідно до платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 12012 від 21.10.2025, ТОВ «ФК АЙКОНС» перерахувало на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10500,00 грн, де в призначенні платежу вказано: «правнича допомога згідно договору про надання правової допомоги від 16.06.2025 року згідно рахунку 21.10.2025-38».
Таким чином, витрати ТОВ «ФК АЙКОНС» на професійну правничу допомогу при розгляді справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості обґрунтовано, визначено саме у розмірі 10500,00 грн, що відповідає умовам договору про надання правової допомоги та підтверджено відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Також встановлено, що вказані витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, є реальними та дійсними.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що рішенням Салівського районного суду міста Харкова від 24.10.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково, відповідно, з урахуванням положень п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 01.09.2021 по справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-17359св20).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вже було встановлено, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 8137,50 грн.
Рішенням Салтівського районного суду міста від 24.10.2025 позов задоволено частково та стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 6825,50 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8807,10 грн (10500,00*6825,50 /8137,50, де 10500,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, 6825,50 грн - розмір задоволених позовних вимог, 8137,50 грн сума розміру заборгованості при подачі позову до суду).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення вказаних судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 270, 351-352 ЦПК України, суд,
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8807,10 грн (вісім тисяч вісімсот сім гривень 10 копійок).
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Салтівський районний суд міста Харкова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії додаткового рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» ЄДРПОУ 44334170, 01042, м.Київ, вул. Саперне Поле, буд.12;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В.О. Афанасьєв