Справа № 629/5992/25
Провадження № 2/629/1674/25
11.11.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання - Лукаренко А.Р. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №629/5992/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 29.01.2025 року уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №29.01.2025-100003069. Відповідно до умов Договору відповідачці надано кредит у розмірі - 22 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 29.01.2025, строком на 140 днів. ТОВ «Споживчий центр» виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачці грошові кошти у розмірі 22 000,00 грн. Відповідачка неналежним чином виконувала грошові зобов'язання, тому у неї виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 782,23 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 001,57 грн., по процентам в розмірі 4 620,66 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 6 160,00 грн. Відповідачка відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому, ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 21 782,23 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.
Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.
Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідачки здійснювався шляхом розміщення оголошення.
У судове засідання представник позивача не з»явився, у позові просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення. Причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Письмовими матеріалами справи наявними в системі "Електронний суд" встановлено, що 29.01.2025 року ТОВ “Споживчий центр» уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №29.01.2025-100003069, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі - 22 000,00 грн., а відповідачка зобов'язалася протягом 140 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1% за кожний день користування.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.82% (денна процентна ставка) = (25387.53 / 22000)/ 140 ? 100% (п.10 Договору).
Згідно п. 15 Договору неустойка: 220 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до 3.1. Договору Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.
Пунктом 4.1. Договору визначено, що Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-9710.
ТОВ «Споживчий центр» виконав своє грошове зобов'язання та надав відповідачці грошові кошти у розмірі 22 000,00 грн. Вказана обставина підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. №63-1908 від 19.08.2025 року.
Як вказує позивач, відповідачкою у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: 4 738,77 грн. 11.02.2025 року; 4 738,77 грн. 25.02.2025 року; 4 738,77 грн. 11.03.2025 року; 4 738,77 грн. 25.03.2025 року; 4 738,77 грн. 08.04.2025 року; 4 738,77 грн. 22.04.2025 року; 4 738,77 грн. 06.05.2025 року.
Згідно з п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України « Про електронну комерцію » електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України « Про електронну комерцію » електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України « Про електронну комерцію » якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України « Про електронні документи та електронний документообіг » та «; Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги », за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч. 12 ст. 11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що кредитний договір №29.01.2025-100003069 від 29.01.2025 року був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора E336.
У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі.
Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Всупереч вимогам ч.1 ст. 81 ЦПК України відповідач не надав жодного доказу на спростування того, що він не укладав кредитний договір, не отримував та не вводив одноразовий ідентифікатор, не надавав ТОВ «Споживчий центр» відомості своєї банківської картки для переказу кредитних коштів.
Відповідачка неналежним чином виконувала грошове зобов'язання, тому у неї виникла заборгованість у розмірі 21 782,23 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 001,57 грн., по процентам в розмірі 4 620,66 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 6 160,00 грн.
Відповідачка відмовляється добровільно сплатити заборгованість.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 21 782,23 грн., що підтверджується довідкою про стан заборгованості за кредитним договором.
У матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачка добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором.
Тому, суд вважає, що з відповідачки на користь ТОВ «Споживчий центр» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 782,23 гривень.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422, 40 грн.
На підставі викладеного та керуючись, ч.1 ст. 526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №29.01.2025-100003069 від 29.01.2025 року в розмірі 21 782,23 гривень та витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про сторони:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: вул. Саксаганського, буд.133А, м. Київ, 01032.
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.О.Каращук