Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/53/2025 Справа № 641/1148/20
13 листопада 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харків кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220540002319 від 12.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
встановив:
В провадженні суду перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід - тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , посилалася на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованого тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, а також вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме, переховування від суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, клопотала про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, клопотав про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Так, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання в Харківському районі Харківської області, не одружений, не має офіційного місця роботи та доходу.
З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України: можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Судом вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку суду, застосування таких. Між тим, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 183, 376 КПК України,-
ухвалив:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт-відмовити.
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор №27» тобто до 11 січня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Cуддя- ОСОБА_1