Справа №639/3613/25
Провадження №2/639/1429/25
12 листопада 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого - судді Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова цивільну справу № 639/3613/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
28 травня 2025 року до Новобаварсьокго районного суду міста Харкова звернувся представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив суд ухвалити рішення на підставі якого стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»заборгованість за кредитним договором №09003-08/2023 від 29 серпня 2023 року у розмірі 33 465,00 грн. та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №09003-08/2023, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. В свою чергу відповідач не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості становить 33 465,00, яка складається з: 6 900,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 26 565,00 грн. заборгованість за відсотками. 29.01.2024 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № 29012024-1. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності дост. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №09003-08/2023 від 29.08.2023. Таким чином, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання та має непогашену заборгованість на загальну суму 33 465,00 грн.
УхвалоюНовобаварського районного суду міста Харкова від 02 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено судове засідання.
15 жовтня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.
Представник позивача, адвокат Усенко М.І., в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з?явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності нез?явившихся сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини. Судом встановлено, що 29.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №0900308/2023, згідно умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 6 900,00 грн., на строк 360 днів, з фіксованою процентною ставкою в день 2,50% (а.с. 18-22).
Так, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно достатті 1 Закону України«Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно зі частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно положень ч.ч.3, 4, 6, 7 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресован апропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що кредитний договір №0900308/2023, 29.08.2023 укладений між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 підписаний електронним цифровим підписом ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора w5129, що відповідає вимогам положень ч. ч. 6, 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", ч. 1 ст. 205 ЦК України. Факт отримання коштів відповідачкою підтверджується інформаційної довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відповідно до якої 29.08.2023 на банківську картку № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти в сумі 6 900,00 грн. (а.с. 33).
Отже, товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало взяті на себе зобов'язанні та видало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 900,00 грн.
Відповідач, в свою чергу, скористалась наданим кредитом, проте зобов'язання належним чином за кредитним договором не виконала, в результаті чого виникла заборгованість.
Згідно розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості становить 33 465,00 грн., яка складається з: 6 900,00 грн.заборгованість за тілом кредиту, 26 565,00 грн.заборгованість за відсотками (а.с. 27-29).
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
29 січня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» як клієнтом та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» як фактором було укладено Договір факторингу № 24092024, відповідно до якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» свої права вимоги, а Фактор приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками (а.с. 34-39).
Таким чином, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є правонаступником ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та стало новим кредитором у зобов'язанні за кредитним договором, який укладений з Відповідачем.
Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору Факторингу № 29012024-1 від 29.01.2024, до «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за Договором про надання фінансового кредиту № 09003-08/2023 від 29.08.2023 укладеним з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 33 465,00 грн., яка складається з: 6 900,00 грн.заборгованість за тілом кредиту, 26 565,00 грн.заборгованість за відсотками.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 33 465,00 грн.
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір від 01.03.2024 про надання юридичних послуг, замовлення до Договору про надання правової допомоги № 0103 від 01.03.2024, детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 01 березня 2024 року, рахунок на оплату від 25 квітня 2025 року (а.с. 46,47,48,49).
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.
Суд зазначає, що позивачем підтверджено обсяг наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.
Відповідач просила зменшити розмір суми витрат на правничу допомогу,оскільки вказана сума витрат є значно завищеною. Вважає, що вартість адвокатських послуг, яку позивач просить стягнути з неї є не співмірною розміру наданої правничої допомоги і вважаю завищеною оплату наданих послуг. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Таким чином, враховуючи клопотання відповідача щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, категорію справи, кількість складених процесуальних документів та час, який необхідний для їх складання, результат вирішення спору, сталість судової практики з відповідного питання, суд вважає, про можливість зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3 500,00 грн. та які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп. Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 88 ЦПК України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга цієї статті). Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору. Такий висновок зробив Верховний суд України в постанові від 01 березня 2017 року № 703/686/15-ц. Судом встановлено, що відповідно до посвідчення НОМЕР_2 відповідач ОСОБА_1 є інвалідом II групи (а.с. 93). Враховуючи, що позов задоволено, відповідач в силу дії п. 9 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а тому сплачений позивачем судовий збір за подання позову в розмірі 2 422,40 грн. слід компенсувати їй за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265 ЦПК України, ст. 42 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 627, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №09003-08/2023 від 29.08.2023 у розмірі 33 465,00 грн. (тридцять три тисячі чотириста шістдесят п?ять гривень 00 копійок), яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 900,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 26 565,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 3 500, 00 грн. (три тисячі п?ятсот гривень 00 копійок).
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) судовий збір у сумі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок), сплаченого ним за подання до суду позову.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Новобаварському районі м. Харкова ГУ ДКСУ в Харківській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) судовий збір у сумі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок), сплачений останнім відповідно до квитанції №9129 від 13.05.2025.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач - Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236; Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 12.11.2025
Суддя В.В. Труханович