Справа №638/21879/24
Провадження № 1-кп/638/1168/25
12 листопада 2025 року м.Харків
Шевченківський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130001484 від 25 вересня 2024 року, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України,-
В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває вищевказане кримінальне провадження.
12 листопада 2025 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 в якому просить змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 з «грошової застави» на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби. В обґрунтування клопотання зазначає, що стан здоров?я ОСОБА_6 у наступний період значно погіршився що ставить під загрозу його життя. За час знаходження ОСОБА_6 останній захворів на «туберкульоз» та направляється на відповідне обстеження та лікування. На лікування здоров?я ОСОБА_6 необхідні гроші. Також на утриманні у ОСОБА_6 знаходиться його літня мати яка мешкає разом із сином ОСОБА_6 . ОСОБА_7 1951 р.н. яка є не працюючою пенсіонеркою, має декілька хронічних захворювань. Офіційно відомо із матеріалів справи, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 є «хворим на СНІД». На наступний час ОСОБА_6 за станом свого здоров'я не може працевлаштуватись. На наступний час практично всі свідки по справі допитані. Потерпілий зник з території Україну після призову останнього до Збройних Сил України. По свідченням захисту Колесов дезертирував з 3СУ та незаконно перетнув державний кордон України зовсім не з вини підсудного ОСОБА_6 . Не виявлено ніякого незаконного впливу зі сторони ОСОБА_6 на: потерпілого, свідків.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 просили задовольнити вказане клопотання.
Прокурор та представник потерпілого в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи приходить до наступного.
Судом встановлено, що у рамках кримінального провадження №12024221130001484 від 25 вересня 2024 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 27 вересня 2024 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 25 листопада 2024 року, з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 15 січня 2025 продовжено запобіжний захід до 15 березня 2025 року. Змінено ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави встановленої ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 27 вересня 2024 року, до розміру 150 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, що складає 454 200,00 грн., в подальшому вказаний запобіжний захід продовжувався, останній раз 30 червня 2025 року до 28 серпня 2025 року включно.
На виконання ухвали суду від 15 січня 2025 року ОСОБА_7 15.07.2025 на відповідний депозитний рахунок внесено частину визначеної судом суму застави 150000,00 грн., 16.07.2025 на відповідний депозитний рахунок внесено частину визначеної судом суму застави 94200,00 грн. Крім того, ОСОБА_8 07.07.2025 на відповідний депозитний рахунок внесено частину визначеної судом суму застави 210000,00 грн.
Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Запобіжний захід може бути змінений, коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу. Тож, загальною вимогою щодо змісту клопотання про зміну запобіжного заходу є зазначення в ньому нових обставин, які не були предметом судового розгляду при застосуванні запобіжного заходу у порядку ст. 194 КПК України.
Зі змісту ч. 4 ст. 201 КПК України клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За змістом положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань та виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним, обвинуваченим зазначених дій.
Так, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Згідно з вимогами положень ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ч. 5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Зі змісту ст. 194 КПК України вбачається, що запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу вищезазначених положень слідує, що для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, та які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж суттєво зменшилась їх вага.
Натомість, розглянувши клопотання сторони захисту про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що стороною захисту не доведено відсутність обставин, зазначених у ст. 194 КПК України.
Так, підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися суддею при застосуванні запобіжного заходу, зменшення встановлених ризиків, тощо.
За змістом клопотання підставою для зміни застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на домашній арешт є, зокрема, суттєва зміна обставин, які не були враховані під час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Проте наведені захисником обставини у сукупності із наданими доказами не є достатніми для прийняття рішення про зміну застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на домашній арешт.
Той факт, що ОСОБА_6 має хронічні захворювання та потребує лікування не говорить про те, що він на даний час не може отримати необхідну медичну допомогу, та захисником не надано суду таких доказів.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_6 має хронічні захворювання та потребує лікування, та на його утриманні перебуває матір похилого віку, не впливають ані на чинність застосованого запобіжного заходу, ані на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, доводи захисника про необхідність зміни запобіжного заходу з застави на домашній арешт у зв'язку з відсутністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України є безпідставними.
З урахуванням існуючих ризиків, тяжкості та характеру кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , прийняття рішення про зміну запобіжного заходу з застави на домашній арешт, не може бути обумовлене лише наявності хронічних захворювань.
Враховуючи викладене, суддя не вбачає підстав для зміни застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на домашній арешт.
Тому у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 201, 371, 372 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з застави на домашній арешт.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 13 листопада 2025 о 09 годині 30 хвилин.
Суддя ОСОБА_1