справа № 619/5225/25
провадження № 2/619/2283/25
іменем України
13 листопада 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з надірними будівлями у порядку спадкування за законом,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок, а саме: «А-1», загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 40,7 кв.м., тамбур літ. «а», а також надвірні будівлі та споруди: вбиральню літ. «Б», погріб літ. «В», розташовані на земельній ділянці площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 23.04.1971 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_3 , який був зареєстрований у м. Харкові, Московський відділ РАГС, про що зроблено відповідний актовий запис в книзі реєстрації шлюбів №287 від 23.04.1971.
У шлюбі була народжена дочка ОСОБА_4 , 1981 року народження.
17.11.1998 року ОСОБА_3 через брокера брокерської контори №277 ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір купівлі-продажу нерухомості №Н6-141 від 17.11.1998 року був посвідчений Харківською товарною біржею.
Право власності зареєстровано Слатинським Малим госпрозрахунковим державним підприємством «Інвентаризатор» 09.12.1998 року та записаний у реєстрову книгу №2 за реєстровим № 231.
Купівля зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями була здійснена ОСОБА_3 у той час, коли він перебував у шлюбі з ОСОБА_1 .
ОСОБА_3 , як покупець, сплатив продавцям належну за договором ціну, а останні отримали від нього гроші та передали у розпорядження житловий будинок з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після чого, вони з родиною заселились до цього будинку, завезли у нього свої речі, робили ремонт, придали необхідні будівельні матеріали, сплачували комунальні платежі.
Після смерті чоловіка позивачка залишилася проживати у цьому будинку та проживає у ньому постійно до теперішнього часу, сплачує комунальні платежі, заборгованість по яким відсутня.
Вказує, що ОСОБА_3 були виконані всі суттєві вимоги угоди, викладені у договорі №Н6-141 від 17.11.1998. Між сторонами була досягнута згода з усіх необхідних та сутгєвих умов договору та відбулося його виконання. На момент укладання угоди та за минулий час сторони не мали претензій один до одного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3 , про що Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було зроблено відповідний актовий запис №698 від 13 грудня 2024 року.
За життя ОСОБА_3 заповіт не складав.
На час своєї смерті він був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , разом з позивачкою.
До спадкової маси входить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами літ. «А-1», загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 40,7 кв.м., розташований на земельній ділянці пл. 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 двоє - дружина, ОСОБА_1 , а також дитина - дочка ОСОБА_2 , 1981 року народження - відповідачка, інших спадкоємців немає.
Спадщину після смерті чоловіка, прийняла лише дружина - позивачка фактично, як така, що мала спільне місце реєстрації та проживання з чоловіком за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Пояснила, що у встановлений законом термін вона звернулась до Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини після померлої мого чоловіка - ОСОБА_3 .
Однак отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса не змогла. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, складеної Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Мезєвою О.А., 04.07.2025 року, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не був наданий документ, посвідчений належним чином, що підтверджує право власності спадкодавця на вищевказаний житловий будинок.
При відмові у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність необхідних дая спадкування документів державний нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори Олена Мезєва роз'яснила позивачу, процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку, з посиланням на ст. 3, 4, 23, 27, 184 ІЩК України.
Також додала, що у встановлений законом термін для прийняття спадщини донька ОСОБА_9 , 1981 року народження звернулась до Компетентних органів з відповідною заявою про відмову у прийнятті спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 , на користь матері.
Позивач вказала, що задоволення цого позову надасть їй право на отримання спадщини за законом після смерті чоловіка, для державної реєстрації, у подальшому, її права власності на отримане у спадок нерухоме майно відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим вона звернулася до суду із цією позовною заявою, просила позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Згідно відповіді нотаріуса, на виконання ухвали суду про витребування інформації, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 була заведена спадкова справа №114/2025, за заявою його дружини ОСОБА_1 більше із заявами про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, свідоцтво про спадщину нікому не видавалось, заповіти не посвідчувалися (а.с. 65-81).
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у ньому.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без участі представника Дергачівської міської ради. Зазначила, що заперечення, щодо розгляду справи - відсутні.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного висновку.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про одруження ОСОБА_3 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб 23.04.1971 року в ЗАГС Московського району міста Харкова (свідоцтво про реєстрацію щлюбу НОМЕР_1 ).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 5).
17.11.1998 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 продали, а ОСОБА_3 придбав житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 .
Договір купівлі-продажу Н6-141 посвідчений Харківською товарною біржею (а.с. 34).
Договір купівлі-продажу 09.12.1998 року зареєстрований в цілому за ОСОБА_3 у Слатинському БТІ та записано в реєстрову книгу № 2 за реєстровим № 231 09.12.1998 (а.с. 5 зв. бік).
Відповідно до вимог ст. 1216, 1217, 1218, 1261 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно вимог ст. 41, 42 ЦК Української РСР, які діяли на час укладення договору, угодами визнається дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Угоди можуть укладатися усно або у письмовій формі (простій чи нотаріальній).
Згідно із ст. 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання у цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди, передбаченими частиною другою статті 48 цього Закону.
Відповідно до вимог ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Тобто нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Отже, оскільки договір купівлі-продажу жилого будинку не посвідчений нотаріально, то він не є дійсним у розумінні ст. 227 ЦК УРСР, а тому не є спадковим майном.
Укладення договору купівлі-продажу жилого будинку на товарній біржі свідчить про те, що договір укладено у простій письмовій формі.
За змістом ст. 128, 153 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором.
Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
У технічному паспорті на жилий будинок зазначено власником ОСОБА_3 (а.с.7-9).
З 15.03.2006 позивачка зареєстрована у спірному будинку (а.с. 15) і як зазначає, після оформлення договору купівлі-продажу жилого будинку вони з чоловіком заселились у будинок та зареєструвалися у ньому.
Зазначені дії свідчать про те, що умови договору виконані і будинок перейшов у користування ОСОБА_3 .
Між тим позивачкою не ставиться питання про визнання угоди дійсною.
За таких обставин підстав для задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 права власності на спірний будинок у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 не вбачається.
Щодо визнання відповідачем ОСОБА_2 позовних вимог ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає визання позову ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 , оскільки це суперечить закону.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. 16, 182, 328, 1216, 1217, 1218, 1223, 1261-1265 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 51, 76-84, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 41, 42, 128, 153, 227 ЦК Української РСР, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з надірними будівлями у порядку спадкування за законом - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 04059496, юридична адреса: 62303, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 5.
Суддя В. С. Овсянніков