Справа № 397/1332/25
н/п : 3/397/547/25
12.11.2025 селище Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимович І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , начальник сховища відділу зберігання боєприпасів військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
15.09.2025 близько 07 год. 30 хв. начальник сховища відділу зберігання боєприпасів військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду та воєнного стану, всупереч інтересам військової служби, внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності, виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду, що підтверджується Актом попереднього медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння №12 від 15.09.2025 року; вміст алкоголю виявлено в кількості 0,91%о проміле. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-20 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення визнав та просив суд не застосовувати до нього суворого адміністративного стягнення, оскільки вперше притягується до адміністративної відповідальності, щиро розкаявся.
Судом встановлено, що обставини, що виключають розгляд справи (ст.247 КУпАП) - відсутні, оскільки складений протокол про військове адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, вчинення дій особою не в стані крайньої необхідності, на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Згідно матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а отже така особа є суб'єктом адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що виявлені факти відображають об'єкт суспільних відносин в сфері військової дисципліни, оскільки об'єктивна сторона такого правопорушення полягає у виконанні обов'язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 24.02.2022 по всій території України введено воєнний стан, який діє і зараз.
Таким чином, воєнний стан, який оголошувався Указами Президента України є складовою частиною особливого періоду.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою воєнний час і на теперішній час не завершився.
Диспозиція частини 1 статті 172-20 КУпАП передбачає наступні склади адміністративного правопорушення: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів; 2) поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 3) виконання такими особами обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 4) відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 23 від 26.09.2025 (а.с1-4); актом службового розслідування від 25.09.2025 (а.с.5-9), актом попереднього медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння ОСОБА_1 №12 від 15.09.2025 (а.с.6); письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 12) та наданими ним поясненнями в судовому засіданні.
Таким чином, дії ОСОБА_1 полягають в тому, що він, будучи військовослужбовцем, виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду, що є порушенням, та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тому всебічно, повно, об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, в ході розгляду справи судом не виявлено.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, - є визнання вини та щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
За змістом статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Положення статті 22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
При вирішенні питання про застосування положень статті 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Таким чином, оцінюючи в сукупності дії, наслідки, обставини, з урахуванням даних, що характеризують особу, враховуючи, що від вчинення даного адміністративного правопорушення не настало істотних негативних наслідків, приходжу до висновку про можливість застосування до особи положень статті 22 КУпАП і необхідності звільнення такого від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення та обмежитися усним зауваженням, з наведених вище мотивів та підстав.
Саме усне зауваження вважаю достатнім для виправлення та належної поведінки особи в подальшому, а також співрозмірним скоєному.
Згідно частини 2 статті 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведену норму права, приходжу до висновку, що провадження по даній справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ч. 3 ст. 172-20, статтями 33, 22, 34, 35, 245, 250-252, 283,284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити та звільнити останнього від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Постанова може бути оскарженою до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Олександрівський районний суд Кіровоградської області.
Суддя: І.В. Максимович
Строк пред'явлення постанови до виконання "____"__________202__р.
Постанова набирає чинності "_____"_______________202__р.