Справа № 396/2441/25
Провадження № 1-кп/396/264/25
12.11.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025121200000079 від 08.10.2025 за обвинуваченням,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Рівне, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 громадянка України, освіта середня спеціальна, не працює, на утриманні має трьох малолітніх дітей, невійськовозобов'язаної, раніше не судимої
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
10.09.2025 року у вечірній час, близько 21 години 20 хвилин., ОСОБА_3 , спільно зі своєю матір'ю ОСОБА_4 та тіткою ОСОБА_5 , приїхали до магазину «Файно маркет» що за адресою: вул. Центральна, 101, с.Рівне, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зайшли до приміщення магазину, де у останніх на ґрунті неприязних стосунків виник словесний конфлікт із продавцем магазину ОСОБА_6 , який тривав кілька хвилин через те, що ОСОБА_6 працювала на касі. Потім жінки вийшли на вулицю, де конфлікт продовжився.
Побачивши конфлікт, що відбувався між жінками, у ОСОБА_3 виник раптовий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання наслідків, ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_6 з правого боку, схопила її за волосся і нанесла один удар ногою в область правої ноги ОСОБА_6 та близько п'яти ударів рукою зжатою в кулак в область правої руки.
В результаті нанесених ударів, ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді гематоми в ділянці верхньої третини правого плеча, гематоми в ділянці правого променево-зап'ястного суглобу, гематоми у ділянці правого стегна, які відповідно до висновку судової медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Зазначені дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального проступку за ч. 1 ст.125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Частиною 2 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Від прокурора Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_7 надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і разом з потерпілою згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за їх відсутності, у відповідності до положень ст.381, 382 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду в порядку ч.2 ст.302 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_3 захист якої здійснював захисник - адвокат ОСОБА_8 надала письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення вона беззастережно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі.
Також, у вказаній заяві зазначила, що їй роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказала, що вона згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, добровільно та беззаперечно визнає вину та надає згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності.
Потерпіла ОСОБА_6 , також звернулась до суду з заявою, в якій зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за її відсутності.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, враховоючи заяву ОСОБА_3 , в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням заяви потерпілої ОСОБА_6 та клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку повністю доведена. Дії ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
У відповідності до частини 2 ст.382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.125 КК України.
Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винної, яка не працює, на утриманні маєй трьох малолітніх дітей 2014 р.н., 2019 р.н. та 2023 р.н, невійськовозобов'язана, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима, відсутність до неї претензій майнового та морального характеру з боку потерпілої, не перебуває на "Д" обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога. Обставини, що пом'якшують покарання, - щире каяття, відсутність обставини, які обтяжують покарання, беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку та дійшов висновку про необхідність призначення їй покарання у вигляді штрафу, встановлений санкцією ч.1 ст.125 КК України, за якою вона обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.
Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винної і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.
Керуючись ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1