Справа № 383/1445/25
Номер провадження 3/383/587/25
13 листопада 2025 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області - Замша О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
05.11.2025 року до суду надійшов протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП. Зазначено про те, що 16.10.2025 року о 12 год. 50 хв. в м. Бобринець, пров. Миколаївський, 10, ОСОБА_1 в публічному місці висловлювався грубою нецензурною лайкою в бік працівників поліції на неодноразові зауваження не реагував, чим вчинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції, на неодноразові вимоги припинити висловлюватись нецензурною лайкою не реагував. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
10.11.2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області виніс постанову про застосування приводу відносно ОСОБА_1 для забезпечення його явки в судове засідання, призначене на 13.11.2025 року. Виконання постанови доручено Відділенню поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області. ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, постанова про привід працівниками поліції не виконана.
З огляду на викладене та з метою забезпечення завдань КУпАП, зокрема відповідальності перед суспільством, з урахуванням принципу судочинства, зазначеного у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, документи, долучені до матеріалів справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Об'єктивна сторона статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), що передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця, полягає у невиконанні або протидії законним вимогам чи розпорядженням зазначених осіб, що виражається у формі злісної непокори. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу, тобто особа усвідомлює, що діє всупереч законним вимогам і бажає цього.
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Разом з тим, у протоколі та доданих матеріалах відсутні відомості про те, яке адміністративне (визначене КУпАП) правопорушення ним вчинялося, які саме законні вимоги поліцейського пред'являлися ОСОБА_1 та у який спосіб він мав припинити це правопорушення. Протокол та матеріали про вчинення правопорушення за ст.185 КУпАП обов'язково мають містити відомості про вчинене порушником адміністративне правопорушення (визначене КУпАП), яке припиняється поліцейським, якщо таке правопорушення вчинялося, або зазначення передбаченої законом дії, яку порушник має виконати на вимогу поліцейського.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №343154 від 16.10.2025 року; відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №343154 від 16.10.2025 року; протокол серії КД №001034 про адміністративне затримання.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Надаючи оцінку наданим доказам судом відзначається, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в інкримінованому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Так, із переглянутого відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції, вбачається, що працівниками поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 , яке відбувалося біля домоволодіння, було запропоновано покласти до кишені чи на землю ніж, який той тримав у руці, після того, як Івашина виконав вимогу поліцейського, відбулося затримання із застосуванням кайданок та поміщення до службового автомобіля. Разом з тим, з відео не вбачається, причин прибуття поліцейських до домоволодіння ОСОБА_2 , яке правопорушення вчинялося ОСОБА_1 , у зв'язку з якими неправомірними діями відбулося затримання, не висувалося будь якої вимоги по припиненню таких дій та не пояснювалося особі причини затримання та доставлення до відділення поліції. На відео зафіксовано застосування ОСОБА_1 нецензурної лайки, яка була висловлена в ході затримання. Така нецензурна лайка застосовувалася і працівниками поліції по відношенню до ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б відповідали вимогам ч. 1 ст. 251 КУпАП, як це визначено нормами законодавства, на підтвердження тих обставин, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, посадовою особою, яка склала протокол до суду не надано.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатися судом у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
При цьому оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283-284 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАПзакрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає чинності після закінчення строку подання скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бобринецький районний суд Кіровоградської області.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя Олена ЗАМША