Справа № 346/5467/25
Провадження № 4-с/346/10/25
12 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Сольського В.В.
секретар судового засідання Біди Ю.Б.
з участю представника скаржника адвоката Паламарчук О.А.,
головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Микицея В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коломиї скаргу ОСОБА_1 на дії Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Паламарчук О.А. звернулася до суду зі скаргою на дії Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить: визнати неправомірною бездіяльність Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_2 ; зобов'язати Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства зняти арешт, з майна ОСОБА_2 накладений постановою про арешт майна АА № 450957 від 11.11.2008 року (реєстраційний номер обтяження 8176646), постановою про арешт майна б/н від 16.07.2010 року (реєстраційний номер обтяження 10044340) та постановою про арешт майна б/н від 22.09.2010 року (реєстраційний номер обтяження 10273321).
В обґрунтування скарги вказує, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 445788981 від 01.10.2025 року відомо, що на нерухоме майно, житлову квартиру по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладено арешт постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АА № 450957 від 11.11.2008 року РВ ДВС Коломийського МРУЮ (реєстраційний номер обтяження 8176646), постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 16.07.2010 року РВ ДВС Коломийського МРУЮ (реєстраційний номер обтяження 10044340) та постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 22.09.2010 року РВ ДВС Коломийського МРУЮ (реєстраційний номер обтяження 10273321). Накладені обтяження у вигляді арешту та заборони відчуження істотно звужують права скаржниці, зокрема унеможливлють вільне розпорядження нерухомим майном.
Згідно відповіді державної виконавчої служби стало відомо, що вказані вище арешти накладені під час перебування у Відділ наступних виконавчих проваджень про стягнення коштів з ОСОБА_3 , у яких відсутні відомості про оплату боргу та витрат виконавчого провадження:
- виконавче провадження № 52511483, відкрите на підставі виконавчого напису № 4025, виданого 29.10.2008 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» 158 054,42 грн боргу. 13.06.2017 вказане виконавче провадження завершене на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та передано до архіву;
- виконавче провадження № 20293455, відкрите на підставі сдового наказу №2-н-283, виданого Коломийським міськрайонним судом 02.04.2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» 15 939,39 грн боргу. 30.12.2010 вказане виконавче провадження завершене на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та передано до архіву;
- виконавче провадження № 46318218, відкрите на підставі виконавчого напису від 29.10.2008 № 281595 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» 155 499,42 грн боргу. 27.04.2015 вказане виконавче провадження завершене на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та передано до архіву.
Таким чином відпали підстави для продовження чинності вказаних арештів.
В судовому засіданні представник заявника адвокат Паламарчук О.А. підтримала скаргу та просить суд її задовольнити.
Представник відділу ДВС заперечив щодо задоволення скарги з підстав того, що відсутні підстави, визначені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадженя» для знаття таких арештів.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.
Згідно свідоцтва про шлюб від 23.06.2008 року ОСОБА_3 внаслідок укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 .
Відповідно до Інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 445788981 від 01.10.2025 року відомо, що на нерухоме майно, житлову квартиру по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладено арешт постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АА № 450957 від 11.11.2008 року РВ ДВС Коломийського МРУЮ (реєстраційний номер обтяження 8176646), постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 16.07.2010 року РВ ДВС Коломийського МРУЮ (реєстраційний номер обтяження 10044340) та постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 22.09.2010 року РВ ДВС Коломийського МРУЮ (реєстраційний номер обтяження 10273321).
Згідно відповіді Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області стало відомо, що вказані вище арешти накладені під час перебування у Відділ наступних виконавчих проваджень про стягнення коштів з ОСОБА_3 , у яких відсутні відомості про оплату боргу та витрат виконавчого провадження: виконавче провадження № 52511483, відкрите на підставі виконавчого напису № 4025, виданого 29.10.2008 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» 158 054,42 грн боргу. 13.06.2017 вказане виконавче провадження завершене на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та передано до архіву; виконавче провадження № 20293455, відкрите на підставі сдового наказу №2-н-283, виданого Коломийським міськрайонним судом 02.04.2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» 15 939,39 грн боргу. 30.12.2010 вказане виконавче провадження завершене на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та передано до архіву; виконавче провадження № 46318218, відкрите на підставі виконавчого напису від 29.10.2008 № 281595 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» 155 499,42 грн боргу. 27.04.2015 вказане виконавче провадження завершене на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та передано до архіву.
Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників ОСОБА_2 в реєстрі боржників не числиться.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Подібні за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.
Тривалий безпідставний арешт майна порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожної особи мирно володіти своїм майном.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у низці рішень наголошував, що будь-яке втручання у право власності має бути законним, переслідувати легітимну мету та бути пропорційним.
У справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden, № 7151/75, 7152/75, 23 вересня 1982 року) ЄСПЛ визнав, що тривалі обмеження на розпорядження майном (заборона на будівництво та відчуження) без достатніх підстав і без можливості оскарження порушують баланс між суспільними інтересами та правами власника. Суд зазначив, що держава не може необґрунтовано обмежувати права власності, якщо це не виправдано суспільною необхідністю.
Аналогічний підхід застосовано у справі «Фрідріх проти Німеччини» (Frizen v. Germany, № 45707/99, 11 грудня 2003 року), де ЄСПЛ підкреслив, що тривалий арешт майна без чинного судового рішення чи виконавчого провадження є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном.
Також у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 суд зазначає, що суд апеляційної інстанції підставно врахував те, що наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 встановлено: «наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».
Згідно з частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).
Враховуючи, що на даний час виконавчі провадження, на підставі яких були винесені вказані постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_1 на виконанні у відділі ДВС не перебувають, накладені арешти тривають понад 15 років, а їхнє збереження за відсутності відкритого виконавчого провадження, буде невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном заявника, за таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 260, 353, 450, 451 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити.
Зобов'язати Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт, реєстраційний номер обтяження 8176646 від 11.11.2008 року, накладений на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АА № 450957 від 11.11.2008 року РВ ДВС Коломийського МРУЮ.
Зобов'язати Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт, реєстраційний номер обтяження 10044340 від 16.07.2010 року, накладений на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження б/н від 16.07.2010 року РВ ДВС Коломийського МРУЮ.
Зобов'язати Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт, реєстраційний номер обтяження 10273321 від 22.09.2010 року, накладений на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження б/н від 22.09.2010 року РВ ДВС Коломийського МРУЮ.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Сольський В. В.