Справа №345/2962/24
Провадження № 1-кп/345/79/2025
13.11.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4
ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12023090000000485 від 22.09.2023, про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -
встановив:
На розгляді суду перебуває дане кримінальне провадження.
11.11.2025 прокурором було подано клопотання стосовно продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 календарних днів. Клопотання обґрунтовує тим, що 14 січня 2024 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. 15 січня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Вказані запобіжні заходи неодноразово продовжувалися слідчим суддею Івано-Франківського міського суду та суддею Калуського міськрайонного суду. Прокурор зазначає, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати і на даний час, а саме:
- п. 1 - переховуватися від суду, оскільки підозрювані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ними злочинів, тяжкість покарання, що загрожують у разі визнання їх винними у вчиненні злочинів, можуть переховуватись від суду.
- п. 3 - незаконно впливати на іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрювані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, можуть приховувати докази їх злочинних дій, не з'являтись на виклики до прокурора чи суду тим самим затягуючи строки судового розгляду;
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з метою одержання прибутків від збуту психотропних речовин обіг яких обмежено та особливо небезпечних психотропних речовин обіг яких заборонено може продовжити займатися злочинною діяльністю.
Враховуючи вищенаведені ризики та беручи до уваги те, що злочини, у вчиненні яких підозрюються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є особливо тяжкими злочинами у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, обрання більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім, а тому прокурор просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти клопотання прокурора, просив відмовити. Просив застосувати до його підзахисного цілодобовий домашній арешт. У випадку, якщо суд прийде до висновку про продовження тримання під вартою, то адвокат просив про визначення обвинуваченому ОСОБА_7 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу. Зазначив, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, а з плином часу ризики зменшуються.
Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 заперечив проти клопотання прокурора, просив відмовити. Просив застосувати до його підзахисного цілодобовий домашній арешт. У випадку, якщо суд прийде до висновку про продовження тримання під вартою, то адвокат просив про визначення обвинуваченому ОСОБА_8 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу. Зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК прокурором не розкриті, домінують припущення. Просив врахувати, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали позицію адвоката, заперечили проти клопотання прокурора.
Заслухавши учасників кримінального провадження з приводу клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.
14 січня 2024 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
15 січня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Вказані запобіжні заходи неодноразово продовжувалися слідчим суддею Івано-Франківського міського суду.
Ухвалами Калуського міськрайонного суду від 25.05.2024, 03.07.2024, 25.07.2024, 17.09.2024, 04.11.2024, 02.01.2025, 20.02.2025, 08.04.2025, 05.06.2025, 22.07.2025, 17.09.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави продовжувався на 60 календарних днів.
Згідно обвинувального акту від 06.05.2024 у кримінальному провадженні № 12023090000000485 від 22.09.2023, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин; у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненому повторно; у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, вчиненому повторно; у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненому повторно; у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб; у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, у особливо великих розмірах, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб; у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, особливо небезпечних психотропних речовин, у особливо великих розмірах, особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Згідно обвинувального акту від 06.05.2024 у кримінальному провадженні № 12023090000000485 від 22.09.2023, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, вчиненими за попередньою змовою групою осіб; у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, у особливо великих розмірах, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб; у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, особливо небезпечних психотропних речовин, у особливо великих розмірах, особливо небезпечних наркотичних засобів у великих розмірах, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Згідно ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , судом враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, характеризуючі дані про особи обвинувачених, та інші обставини в їх сукупності.
Зокрема, злочини у вчиненні яких підозрюються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких. Крім іншого судом враховується суспільна небезпечність злочинів в яких обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що у судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які продовжують існувати та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: пункти перший, третій, четвертий та п'ятий вказаної статті. Так, про існування вказаних ризиків свідчать наступні обставини:
- п. 1 - переховуватися від суду, оскільки підозрювані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ними злочинів, тяжкість покарання, що загрожують у разі визнання їх винними у вчиненні злочинів, можуть переховуватись від суду.
- п. 3 - незаконно впливати на іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрювані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, можуть приховувати докази їх злочинних дій, не з'являтись на виклики до прокурора чи суду тим самим затягуючи строки судового розгляду;
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з метою одержання прибутків від збуту психотропних речовин обіг яких обмежено та особливо небезпечних психотропних речовин обіг яких заборонено може продовжити займатися злочинною діяльністю.
Враховуючи викладене та те, що 16.11.2025 закінчується строк дії застосованих щодо обвинувачених запобіжних заходів, а застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинувачених не дозволить запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні, то суд приходить до переконання, що слід задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування до обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Враховуючи вищезазначені ризики, суд приходить до висновку про необхідність продовжити застосування до обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Щодо клопотань захисників про застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою (цілодобового домашнього арешту) та застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, то суд зазначає, що зміна запобіжного заходу, в тому числі застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому суддя на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання. Захисниками жодним чином не обґрунтовано підстави для застосування м'якшого запобіжного заходу, не надано доказів, які підтверджують виникнення нових обставин, які можуть вплинути на вирішення даного питання. Крім того, в ході розгляду клопотання стороною захисту не спростовано існування ризиків, на які покликається прокурор у поданому клопотанні, і суд вважає такі ризики наявними, тому твердження захисників в цій частині є необґрунтованими. А тому в задоволенні даних клопотань захисників слід відмовити.
Отже, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що злочини у вчиненні яких підозрюються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є тяжкими та особливо тяжкими злочинами у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, обрання більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім, а тому суд приходить до переконання, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави слід задовольнити і продовжити обвинуваченим строк запобіжного заходу на 60 календарних днів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196-197, 199, 331 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 календарних днів до 10.01.2026 включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 календарних днів до 10.01.2026 включно.
Тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Копію ухвали для виконання в частині продовження запобіжного заходу - тримання під вартою направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№ 12), та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
У задоволенні клопотань захисників адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про застосування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 цілодобового домашнього арешту, та визначення обвинуваченим розміру застави як альтернативного запобіжного заходу - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий