Справа №345/1425/25
Провадження № 1-кп/345/199/2025
12.11.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №120250961700000035 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженеця с. Семиківці, Теребовлянського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого, суд -
ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились ув заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень.
Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах:
14.03.2025 близько 17.00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи на земельній ділянці поблизу домоволодіння по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин розпочав словесний конфлікт з сусідкою ОСОБА_6 .
В ході даного конфлікту у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
З метою реалізації свого протиправного умислу спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, умисно, наніс ОСОБА_6 декілька ударів кулаками рук в область голови.
У результаті умисного нанесення удару ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці голови, які згідно висновку судово-медичного експерта від 18.03.2025 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні погодилась на розгляд справи у відсутності її представника, пояснила, що 14.03.2025 до неї приїхав візник ОСОБА_7 , для того, щоб засіяти земельну ділянку яка належить її кумі. Під час посіву до них підійшов обвинувачений і сказав, щоб не заїжджати на його земельну ділянку. Після чого раптово вдарив її та перевернув на землю і душив руками, кулаками наносив удари по голові. Через два дні вона звернулась в лікарню. Протягом двох тижнів проходила всі обстеження для того, щоб лікуватись стаціонарно. Цивільний позов підтримує, просить задоволити. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, вчинив при обставинах, наведених в обвинувальному акті. Суду пояснив, що точної дати не пам'ятає, в обідню пору часу до потерпілої приїхав візник ОСОБА_7 , для того щоб засівати поле. Під час посіву він заїхав за межу його земельної ділянки. Однак, він попросив, щоб візник не заїжджав на його межі. Потерпіла спровокувала його нецензурною лайкою та образами в його бік, а тому він вдарив її в область обличчя. Зазначив, що потерпілу на землю не валив, не душив, ударів в область грудей не завдавав. Цивільний позов не визнає.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 зазначив, що обвинувачений вину визнає, щиро розкаюється, а тому просить суд застосувати до нього покарання у вигляді штрафу. В задоволенні цивільного позову просить відмовити в повному обсязі оскільки вважає, що потерпіла не обґрунтувала своїх вимог, а з доданих до позову документів вбачається, що вона проходила лікування через 16 днів після події, що вказує на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями обвинуваченого та захворюванням потерпілої.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутності. Цивільний позов підтримує, просить задоволити в повному обсязі.
Окрім визнання вини ОСОБА_4 , винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, підтверджується письмовими доказами, дослідженими під час судового розгляду справи, які суд вважає належними та допустимими доказами:
витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 18.03.2025 о 09.29 годин було внесено відомості до ЄРДР за №12025096170000035 за повідомленням про те, що 14.03.2025 близько 17.00 год., перебуваючи в АДРЕСА_1 сусід ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив словесний конфлікт з ОСОБА_6 в ході якого спричинив тілесні ушкодження;
протоколом проведення слідчого експерименту від 24.03.2025 з фототаблицями, з якого вбачається, що під час слідчого експерименту ОСОБА_6 провела учасників на земельну ділянку та за участі статиста ОСОБА_9 продемонструвала місце, де знаходилась вона та ОСОБА_4 під час конфлікту. При цьому розмістивши статиста в положенні наближеному до того в якому вона знаходилась в момент конфлікту. ОСОБА_6 зайняла положення в якому знаходився ОСОБА_4 відносно неї під час сварки. В подальшому потерпіла повідомила учасникам, що ОСОБА_4 штовхнув її і вона впала на грядку. В подальшому потерпіла продемонструвала на статисту як обвинувачений наніс їй кулаком лівої руки в область голови при цьому повідомивши, що таких ударів було декілька продемонструвавши їх. Окрім цього вона продемонструвала на статисту як обвинувачений душив її. Потерпіла повідомила учасникам, що внаслідок ударів у неї виникли тілесні ушкодження;
висновком експерта №39 від 18.03.2025 згідно якого у ОСОБА_6 маються тілесні ушкодження: синець в ділянці голови, який утворився від дії тупих твердих предметів, міг утворитись як внаслідок нанесення удару такими предметами (можливо руками, кулаками чи будь-якими іншими тупими твердими предметами) вказану вище ділянку тіла, так і при ударах вказаними вище ділянками тіла до тупих твердих предметів, так і при падінні на площину та ударі вказаною вище ділянкою тіла об тупі тверді предмети, може відповідати терміну вказаному в постанові і відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились в заподіянніумисних легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Щодо особи обвинуваченого, то суд враховує його вік, стан здоров'я, те, що на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, є інвалідом ІІІ групи, пенсіонер, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд вважає, що у відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, зокрема законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, з урахуванням всіх обставин справи, даних характеризуючих особу обвинуваченого, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, враховуючи позицію прокурора та потерпілої, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу.
Саме таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме тяжкості кримінального правопорушення і справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Щодо заявленого цивільного позову.
Відповідно до ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
За ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
За ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
При цьому, суд керується відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду.
Так, згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до п.п. 6, 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989року (із наступними змінами) «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам. Суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову або про покладання на засудженого обов'язку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.
Як вбачається із висновку експерта №39 від 18.03.2025 у ОСОБА_6 виявлено синець посередині лобної ділянки неправильно-овальної форми розмірами 4,0х3,0см, синьо-зелено-жовтого кольору. Будь-яких інших тілесних ушкоджень не виявлено.
До цивільного позову потерпіла додала виписку з медичної карти №994/92 виданої КНП «Калуська міська лікарня» згідно якої з 01.04.2025року до 10.04.2025 року ОСОБА_6 перебувала на лікуванні з діагнозом: інші ураження головного мозку при хворобах, класифікованих в інших рубриках. Згідно анамнезу: хворіє на протязі багатьох років, періодично проходить курси відновного лікування, значного покращення від лікування не відмічає, поступила з погіршенням загального стану; ультразвукове дослідження серця №1412 від 22.04.2025; КТ головного мозку від 24.03.2025 згідно якого вогнищевих змін, крововиливів в паренхімі ГМ, травматично-деструктивних змін кісток основи, склепіння черепа, лицевого черепа на момент складання не виявлено.
Суд не бере до уваги дані документи, як такі, що не підтверджують проходження потерпілою лікування від наявного захворювання спричиненого діями обвинуваченого.
При дослідженні наданих потерпілою копій фіскальних чеків, суд вважає, що ОСОБА_6 належним чином не підтверджено витрати на лікування в сумі, яку вона просить в позові. З детального аналізу наданих суду чеків, не вбачається, які лікарства купувалися на відновлення здоров'я після травми. Жодної медичної рекомендації щодо тих лікарств, квитанції на придбання яких надано суду ніби-то на лікування травми, спричиненої обвинуваченим не надано, а тому, суд критично оцінює докази, надані суду на обґрунтування цивільного позову та вважає їх неналежними.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, суду не надано жодного доказу на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та захворюванням позивачки.
Судом встановлено, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами понесення витрат на лікування, необхідність таких витрат на лікування та взаємозв'язок із наслідками події.
В зв'язку з вищенаведеним позовні вимоги щодо відшкодування витрат на лікування в розмірі 4642,70 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При цьому при визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню суд також враховує висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц стосовно того, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватись принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь вини обвинуваченої, стан здоров'я потерпілої, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та глибину душевних страждань потерпілого.
З урахуванням наведеного, заявлений потерпілою цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню частково, а сума до відшкодування 2000,00 грн. моральної шкоди буде достатньою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, на користь потерпілої ОСОБА_6 підлягають стягненню 1000,00 грн. витрат пов'язаних з оплатою правої допомоги пропорційно до задоволених вимог.
Вчиненим кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.
Цивільний позов слід задовольнити частково.
У кримінальному провадженні арешт на майно не накладався.
Обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 122-129, 368, 370, 373, 374, 394, 395, 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 ) 2000,00 грн. моральної шкоди. У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 1000,00 грн. витрат на надання правової допомоги.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляції протягом 30 діб з часу проголошення.
Відповідно до ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: