Справа № 344/20156/25
Провадження № 1-кс/344/7799/25
12 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, -
в клопотанні вказано: «…В провадженні старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12025090000000113 від 03.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч.4 ст.189 КК України. 10.09.2025 року Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області задоволено клопотання слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області та накладено арешт на майно ОСОБА_4 , серед якого транспортний засіб AUDI SQ7, VIN: НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу AUDI SQ7, VIN: НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_4 . Транспортний засіб було придбано 03.07.2018 році. 19.10.2001 році між підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено шлюб. За час спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від шлюбу у подружжя народилось троє дітей. Троє дітей проживають разом з батьками, за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади. 04.09.2025 року було проведено обшук у вказано автомобілі. В ході проведення обшуку було вилучено транспортний засіб марки AUDI SQ7, VIN: НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_5 , який на праві спільної сумісної власності належить подружжю ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_6 , як майно придбане в шлюбу. На сьогоднішній день місто Кропивницький зазнає систематичних дронових, ракетних обстрілів та повітряних нальотів, здійснених російськими окупантами. У зв'язку з систематичними обстрілами об'єктів критичної інфраструктури в місті постійно застосовуються відключення постачання електроенергії та водопостачання. Місто постійно перебуває під ракетною загрозою та ризиком блекауту. Можливість користуватись транспортним засобом фактично пов'язана з врятуванням життя та здоров'я співвласниці транспортного засобу, дружини підозрюваного ОСОБА_6 , також їх дітей, які разом проживають. Окрім того, необхідність користування транспортним засобом пов'язана з можливість негайного звернення до закладів охорони здоров'я членів сім'ї підозрюваного. Вважаємо, що у разі часткового скасування арешту з транспортного засобу, а саме в частині скасування заборони користуватись ним не зашкодить меті накладення арешту в кримінальному провадженні, про те, фактично в слушний момент може врятувати життя дружини підозрюваного та їх дітей, так як дасть можливість оперативна полишити місце реальної загрози у випадку повторної атаки зі сторони ворога…».
Представник заявника в судове засідання не з'явилась. Подала до суду клопотання про відкладення судового розгляду.
Слідчий подав до суду заяву, в якій просив розгляд проводити без його участі, заперечував задоволення клопотання, майно арештоване згідно ухвали суду, законно.
Судом встановлено наступні обставини.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10 вересня 2025 року задоволено клопотання, накладено арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною його відчужувати, користуватися та розпоряджатися, а саме, на: - земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:29:221:0015; - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; - транспортний засіб AUDI SQ7, VIN: НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 ; - транспортний засіб PORSCHE CAYMAN, VIN: НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_7 ; - транспортний засіб AUDI RS5, VIN: НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_9 з метою конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме майно щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
В ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже арешт може бути скасовано у випадку, якщо відповідна особа доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ст. 23 КПК України вказано, що суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
В п. 3 ст. 26 КПК України вказано, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 7, 22 КПК України обов'язок доказування відповідних обставин та доведення перед судом їх переконливості покладено на відповідного суб'єкта.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Судом при накладенні арешту на майно встановлено «…Із матеріалів клопотання вбачається, що 04 вересня 2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів…Також ОСОБА_4 , згідно реєстраційних карток транспортних засобів сервісного центру, є власником транспортних засобів: AUDI SQ7, VIN: НОМЕР_10 , номерний знак НОМЕР_5 ; PORSCHE CAYMAN, VIN: НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_7 ; AUDI RS5, VIN: НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_9 . Санкцією ч. 4 ст. 189 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Таким чином, на даний час є підстави вважати, що при ухваленні остаточного рішення, суд може призначити покарання ОСОБА_7 у виді конфіскації майна, оскільки такий вид додаткового покарання прямо передбачено у санкції ч. 2 ст. 209 КК України…».
Крім того, досудове розслідування триває, арешт накладено на законних підставах з метою конфіскації майна як виду покарання, суду не надано доказів того, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
Відповідно до ст. ст. 7, 22 КПК України обвинувачення підтримується прокурором, а відповідно до ст. 23, 95 КПК України суд безпосередньо досліджує докази, під час судового розгляду кримінального провадження.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, перед судом не доведено наявності правових підстав для скасування арешту.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не наддала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд, -
в задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1