Справа № 342/815/24
Провадження № 2/342/52/2025
03 листопада 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі
головуючої судді Андріюк І.Г.,
секретарів судового засідання Малик Г.В., Матієк І.П., Сьомкайло І-М.І.,
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
представника відповідачки ОСОБА_4
представника
органу опіки та піклування Боднарчук О.Л.,
Сорочихіної Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городенка цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , та просить: позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; позбавити відповідача ОСОБА_5 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що її донька ОСОБА_3 - відповідачка по справі, має двох дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого, згідно рішення суду, залишено проживати з батьком, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від першого шлюбу з ОСОБА_5 , який розірвано рішенням суду, та доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилась у другому шлюбі з ОСОБА_9 , який загинув на війні. Зазначила, що відповідачка тривалий час не виконує батьківські обов'язки щодо неповнолітніх дітей: зловживає алкогольними напоями, тютюнопалінням, веде аморальний спосіб життя, вчиняла кримінальні правопорушення та притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1,2 ст.184 КУпАП, не доглядає за дітьми, не забезпечує їм розвитку. Оскільки донька не працювала, позивачка поїхала на заробітки до Республіки Чехія, звідки передавала кошти, одяг для дітей відповідачки, продукти харчування.
З липня 2023, після фактичного розлучення, відповідачка почала проживати з свівжителем, а дітей: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відвезла проживати до матері загиблого чоловіка - ОСОБА_12 .
У серпні 2023 року відповідачка дітей забрала та поселилася з ними разом у будинку співмешканця ОСОБА_13 у м. ОСОБА_14 , де за словами сусідів, були постійні п'янки, а догляду за дітьми не було. 08.08.2023 доньку відповідачки ОСОБА_10 тимчасово влаштовано у сім'ю ОСОБА_12 , сина ОСОБА_11 відповідачка не відпустила. Пізніше сина ОСОБА_11 відповідачка відвезла до своєї бабусі ОСОБА_15 , де вночі невідомі особи повибивали вікна, в тому числі у кімнаті, де спала дитина.
У вересні 2023 позивачка повернулася до України та забрала дітей до себе. За цей час донька тільки кілька разів приїжджала до них, а більшість часу жила у співмешканця. 15.04.2024 відповідачка дітей забрала. Впродовж квітня-травня син відповідачки ОСОБА_11 відвідував школу два дні, при тому що має проблеми із навчання та навчається інклюзивно. В кінці травня 2024 співмешканець відповідачки захворів та вона покинула дітей на подругу. 30.05.2024 наказом начальника Служби у справах дітей позивачці надано дозвіл на тимчасове влаштування малолітніх дітей : ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до вирішення їх подальшого влаштування.
Вважає таку поведінку відповідачки безвідповідальною, оскільки саме на батьків покладено забезпечення основних життєвих потреб. Син ОСОБА_11 має захворювання легень, потребує посиленого догляду, а відповідачка йому цього не забезпечує, під час лікування сина у стаціонарному відділенні порушувала лікарняний режим, рекомендацій лікаря не виконувала, самовільно покидала стаціонар.
Відповідачку неодноразово попереджували працівники Службою у справах дітей про незадовільні умови проживання, належний догляд дітей, проте вона належних висновків не зробила.
Також у позові зазначено що відповідачка перебуває на обліку у наркологічному кабінеті.
Позивачка намагалася владнати ситуацію, що склалася, проте безрезультатно. Вважає, що дітям небезпечно залишатися з матір'ю, вони потребують законного представника, який забезпечить їм повноцінний догляд.
Відповідач ОСОБА_5 , якому за рішенням суду сина ОСОБА_16 передано на виховання, не приймає жодної участі у житті сина ОСОБА_11 , не провідує та не забирає до себе. Під час лікування ОСОБА_11 , коли небайдужі громадяни проводили збір коштів, суму у розмірі 50 000 гривень, які перерахували на карту ОСОБА_5 , хлопчику не повернуто, про що зазначено у судовому рішенні. Крім цього, ОСОБА_5 стверджував, що має сумніви щодо батьківства сина ОСОБА_11 . Враховуючи повне ігнорування відповідачем сина, вважає, що його батьківство носить формальний характер. Оскільки відповідачі не піклуються про фізичний та духовний розвиток дітей, не готують їх до самостійного життя, не забезпечують необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, є підстави для позбавлення їх батьківських прав.
Позивачка з дітьми проживає у житловому будинку, де зроблено ремонт, діти мають комфортні умови проживання, виховуються у любові та турботі; позивачка вирощує на продаж сільськогосподарську продукцію, отримує доходи від оренди паїв, також має заощадження від роботи за кордоном. Вважає, що зможе самостійно забезпечити виховання та утримання дітей.
Провадження у даній справі відкрито 14.06.2024, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради Івано-Франківської області.
01.07.2024 від представника ОСОБА_3 - адвоката Паньківа В.Д. надійшов відзив на позов, де просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначено, що в силу можливостей відповідачка доглядає дітей, купує необхідні речі, заперечує аморальний спосіб життя та вважає, що позивачка свідомо провокує конфлікти з відповідачкою , щоб викликати працівників поліції. До часу мобілізації чоловіка ОСОБА_9 позивачка не мала жодних нарікань щодо недогляду дітей, а позов спричинений отриманням виплат після загибелі чоловіка. Заперечує, що залишила дітей та переїхала проживати до співмешканця ОСОБА_17 , з яким планує в подальшому оформити стосунки. На підтвердження перерахунку коштів на дітей в сумі 150000 гривень долучила квитанцію про перерахунок на ім'я ОСОБА_18 через банківську установу «ПриватБанк». Також позивачці надала 100 доларів та 2000 гривень, придбала телефон дітям для можливості спілкування. У квартирі відповідачки проводяться ремонтні роботи, тому вони зможуть переїхати у житло. Вважає, що позивачка втручається у її особисте життя. Заперечила щодо розміру витрат на правову допомогу.
Ухвалою суду від 10.10.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивачка та її представник вимоги позову підтримали в повному обсязі з наведених у ньому підстав, просили задовольнити. Позивачка наголосила, що переживає за майбутнє онуків, які мають жити у безпечному середовищі, а відповідачі такого забезпечити не можуть. Неодноразово просила доньку змінити своє життя, спосіб якого вважає аморальним, перейти проживати до неї та дітей, проте безрезультатно. Батько - відповідач ОСОБА_5 сином ОСОБА_11 не цікавиться зовсім.
Представник позивачки зазначила, що відповідачка неналежно виконує свої батьківські обов'язки, що підтверджено матеріалами справи, неодноразово не з'являлася у судові засідання, жодних доказів на підтвердження своїх заперечень вимог позову суду не надала. Акцентувала увагу на тому, що відповідачка ОСОБА_3 має алкогольну залежність та перебуває на обліку лікаря-нарколога, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежний догляд за дітьми, до кримінальної відповідальності за корисливі злочини; відповідач ОСОБА_5 у судові засідання не з'являвся, долею сина ОСОБА_11 не цікавиться, тому вважає, що є підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав.
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала. Суду пояснила, що дійсно неналежно доглядала дітей, проте планує ситуацію виправити. Зазначила, що купила житло, де проживатиме з дітьми, робить ремонтні роботи. На час розгляду справи спочатку повідомила, що має роботу у м.Коломия, потім - у м. Івано-Франківську. Зазначила, що кошти, які отримує на доньку у зв'язку з загибеллю чоловіка, відкладає та планує дітям купити житло. Також вважає, що позивачка наговорює дітям на неї, змушувала відмовитись від дітей. Крім цього, зазначила, що перерахувала дітям 150 000 гривень, у 2024 році придбала житло за 6000 доларів, приблизно на 300 000 гривень зробила ремонт.
Представник відповідачки - адвокат Паньків В.Д. також заперечив щодо позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві. Просив у задоволенні позову відмовити.
22.09.2025 адвокат Паньків В.Д. подав до суду заяву про розірвання в односторонньому порядку договору про правову допомогу з ОСОБА_3 у зв'язку з допущенням нею істотних порушень умов договору.
Загалом судом призначено двадцять вісім засідань у справі та відповідачка не з'явилась у десять з них без пояснення причин неявки та її представник подавав клопотання про відкладення дев'яти судових засідань з різних причин.
На підтвердження поважності причин неявки у судове засідання належних доказів відповідачка ОСОБА_3 не надала.
При цьому, суд неодноразово відкладав судові засідання, в том числі і з метою надання можливості відповідачці з'явитися в судове засідання та надати відповідні докази, можливість після розірвання угоди про правову допомогу з адвокатом Паньківим В.Д. укласти угоду з іншим адвокатом, однак таким правом відповідачка не скористалася.
Відповідач ОСОБА_5 у судові засідання не з'являвся, 12.07.2024 подав заяву розглядати справу за його відсутності, позов визнає.
Представник Служби у справах дітей Городенківської міської ради у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити. Підтвердила, що відповідачі не цікавляться життям дітей, тому їх було тимчасово влаштовано до бабусі. Протягом розгляду справи відповідачка не змінила свого ставлення до виховання та догляду дітей, відповідач сином ОСОБА_11 не цікавиться зовсім. Вважає, що діти, повинні жити у безпечному середовищі, чого відповідачі забезпечити не можуть, а тому є підстави для позбавлення їх батьківських прав.
У судовому засіданні допитано свідків. Зокрема, свідків сторони позивачки. 16.01.2025 свідок ОСОБА_19 , яка є племінницею ОСОБА_20 зазначила, що спосіб життя ОСОБА_3 , та чоловіки з якими зустрічається, несуть загрозу дітям. Повідомила, що на час перебування з матір'ю ОСОБА_3 діти були недоглянуті. Свідок ОСОБА_15 , бабуся відповідачки повідомила, що у 2018 році ОСОБА_21 з дітьми, ОСОБА_16 і ОСОБА_11 , проживала у неї, позивачка надсилала їм гроші. На той час відповідачка дітей не доглядала, як і батько - відповідач ОСОБА_5 сином ОСОБА_11 не цікавився, а сина ОСОБА_16 забрав до себе. Повідомила, що ОСОБА_21 лікувалася від алкоголізму, проте безрезультатно, не мала бажання працювати. Під час шлюбу з ОСОБА_22 ситуацію покращилась, останній доглядав ОСОБА_11 , хоча він не був його рідним сином. Після загибелі чоловіка ОСОБА_23 відповідачка знову почала вживати алкоголь, знайшла співжителя та пішла від неї. Свідок ОСОБА_12 , яка була свекрухою відповідачки, повідомила, що її син - чоловік відповідачки, ОСОБА_23 , загинув на війні. Ще під час шлюбу відповідачка часто залишала дітей, певний час діти були влаштовані до неї, а потім їх забрала позивачка. Вважає, що відповідачка погано доглядала дітей, дії відповідачки несуть дітям загрозу. На даний час, перебуваючи у позивачки, вважає, що діти мають належний догляд. Також зазначила, що коштів на дітей відповідачка не дає, хоча отримує великі суми. Свідок допомагає матеріально дітям, бо більше у неї нікого не залишилось.
У судовому засіданні 24.03.2025 свідок ОСОБА_24 , працівник поліції, пояснив, що з 2017 році надходили повідомлення про невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_3 . Виїжджав за викликом позивачки ОСОБА_25 . Було встановлено, що умови проживання дітям не забезпечено. Свідку відомо про зловживання ОСОБА_3 алкоголем та те, що вона неодноразово залишала дітей, син ОСОБА_11 не відвідував начальний заклад певний період, бо перебував з мамою у м.Івано-Франківьку. Вважає, що такі дії відповідачки несуть загрозу дітям.
У судовому засіданні 08.05.2025 свідок ОСОБА_26 , знайома відповідачки, зазначила, що остання турбується про дітей, зазначала, що хоче їх бачити, знає, що діти нормально ставляться до матері, у житлі, придбаному відповідачкою, є нормальні умови проживання для дітей, вважає, що відповідачка належним чином виконує батьківські обов'язки.
У судовому засіданні 18.06.2025 допитано свідка ОСОБА_27 , який пояснив, що півтора року тому надав для проживання відповідачці з дітьми житло по АДРЕСА_1 , що у м.Городенка, жодної плати не отримав. Зазначив, вона житло орендує з наміром придбати у майбутньому, проте документів на житло свідок не має, оскільки будинок йому не належить на праві власності. Також підтвердив, що відповідачка робила ремонт у житлі. Заперечив слова відповідачки про передачу йому 2000 доларів США за житло.
Суд, вислухавши позивачку, її представника, відповідачку, її представника, представника служби у справах дітей, свідків, дослідивши письмові докази, вважає за доцільне зазначити наступне.
Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, позивачка є матір'ю відповідачки ОСОБА_28 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_5, серія НОМЕР_1 , виданого Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 29.05.2024.
Батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_28 , які перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19.04.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого виконкомом Серафинецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області 29.04.2014.
Згідно копії рішення Городенківського районного суду від 22.12.2018 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_28 (дошлюбне ОСОБА_30 ) розірвано. Визначено місце проживання малолітніх: ОСОБА_6 , 17.04.2016 біля матері - ОСОБА_28 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля батька - ОСОБА_5 .
Батьками ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , які перебували у перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 16.07.2020 Серафинецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого Серафинецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області 15.05.2020.
На підтвердження загибелі батька малолітньої ОСОБА_31 до матеріалів справи долучено копію довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 23.02.2024 №08/744 та копію свідоцтва про смерть ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Бахмут, серії НОМЕР_6 , виданого 04.04.2023 Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Згідно рішення виконавчого комітету Городенківської міської ради від 01.02.2024 №796 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Згідно довідки, виданої 19.03.2024 №342 Управлінням соціального захисту населення Коломийської РДА, ОСОБА_3 на дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для надання пільг, встановлених законодавством України для сімей загиблих ветеранів війни згідно п.5 ст.10-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно листа начальника НОМЕР_7 прикордонного загону від 11.03.2024 прийнято рішення про виплату ОСОБА_3 належної частки одноразової грошової допомоги у розмірі 75000000 грн згідно п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Нормами статті 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька/матері, так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
Такий висновок зробив Верховний Суд у справі № 522/10703/18 від 29.04.2020 року.
Згідно правового висновку, викладеному у постанові Верховного суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23 необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов'язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.
Звернувшись до суду із позовом про позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо їх неповнолітніх дітей, позивачка посилається на те, що відповідачі не виконують покладених законом на них обов'язків: не забезпечують їм необхідного догляду, повноцінного харчування, медичного догляду, здобуття освіти, гідних умов проживання та належного виховання; перебування неповнолітніх дітей з матір'ю - відповідачкою ОСОБА_3 загрожує їх безпеці.
Згідно наказу Служби у справах дітей Городенківської міської ради від 30.05.2024 №25/01-06 надано ОСОБА_1 дозвіл на тимчасове влаштування малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до вирішення питання щодо подальшого влаштування дитини.
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 30.05.2024 №17-262 за адресою ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 проживають: ОСОБА_1 , донька ОСОБА_3 , онуки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Загальна площа будинку 126,3 кв.м, будинок у задовільному стані, є худоба. Будинок ОСОБА_1 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_32 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.03.2008 року.
Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 26.04.2024, 23.06.2025 за адресою АДРЕСА_2 матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні умови проживання задовільні. Дітей всім необхідним забезпечує бабуся ОСОБА_1 . Мати часто відсутня за місцем проживання, останній раз не проживала вдома з 31.03.2024 по 12.04.2024. На час відсутності догляд фактично здійснювала бабуся. Під час обстеження ОСОБА_3 відсутня за місцем проживання. ОСОБА_3 систематично ухиляється від виконання батьківських обов'язків; матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні умови проживання добрі. Діти забезпечені всім необхідним для комфортного проживання, розвитку та навчання. Мати ОСОБА_3 останній раз відвідувала дітей на день народження ОСОБА_11 . На перше причастя 22.06.2025 до ОСОБА_11 не прийшла.
ОСОБА_6 навчається на інклюзивній формі навчання, що підтверджується висновком комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи від 06.11.2023
Згідно характеристики ОСОБА_6 , виданої Серафинецьким ліцеєм, навчанням та вихованням, матеріальним забезпеченням ОСОБА_11 займалася бабуся ОСОБА_1 ; за час навчання у 3 класі у 2024-2025 ще були труднощі, проте ОСОБА_11 суттєво покращив пізнавальні навички, став стараннішим, впевненішим, почав виявляти зацікавленість навчанням. Усі позитивні зміни відбулися завдяки зусиллям бабусі ОСОБА_1 . Мама за останній навчальний рік не цікавилась навчанням сина.
Згідно психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин від 25.07.2024, виданого ТОВ «Серденько» щодо ОСОБА_7 , сімейна ситуація передбачає конфлікт, що визначає актуальне дуальне ставлення до матері: наявна емоційна прив'язаність до материнської фігури та уникання розмови про маму. Встановлено бажаний позитивний образ цілісної родини, наявна потреба в любові та увазі. Наявний позитивний образ бабусі ОСОБА_33 , позитивний образ та важливість контакту з братом ОСОБА_11 .
Згідно психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин від 25.07.2024, виданого ТОВ «Серденько» щодо ОСОБА_6 , наявна позитивна емоційна відповідь стосовно баби та напруження стосовно питань щодо матері, спостерігається емоційна віддаленість біологічного батька, наявний позитивний образ родини, наявна потреба у любові та увазі.
ОСОБА_1 характеризується позитивно згідно довідки-характеристики, виданої Серафинецьким старостинським округом, 30.05.2024 №17-261.
Також позивачка на підтвердження матеріальної спроможності дбати за дітьми долучила копії угод про передачу земельних ділянок в оренду від 01.11.2024 та отримання відповідних виплат.
На підтвердження наявності місця проживання для своїх малолітніх дітей відповідачкою долучено копію договору купівлі-продажу від 21.05.2024, згідно якого ОСОБА_34 продала ОСОБА_3 квартиру по АДРЕСА_3 загальною площею 32,6 кв.м. Право власності відповідачки на квартиру підтверджується копією витягу з Державного реєстру прав від 21.05.2024.
Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 30.05.2024, 11.09.2024, 09.04.2025 за адресою АДРЕСА_4 матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні умови проживання незадовільні. На момент обстеження матері з дітьми не було вдома, в будинку перебували сторонні особи. У будинку не створені умови для проживання малолітніх дітей; матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні умови проживання задовільні. Опалення у будинку відсутнє, наявні мінімальні канцтовари для ОСОБА_11 , одягу для дітей практично немає, іграшок немає. Житлова площа 11 кв.м. Запаси продуктів харчування мінімальні; матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні умови потребують покращення. У будинку брудно, потрібне генеральне прибирання. Для дітей немає облаштованих спальних місць, немає одягу, предметів повсякденного вжитку, іграшок. Ремонтні роботи на тому ж етапі, що і у вересні 2024. Опалення - електрообігрівачі та в одній з кімнат є пічка на дровах. Постільної білизни, рушників немає, запаси продуктів харчування мінімальні.
Згідно наказів Служби у справах дітей Городенківської міської ради від 02.02.2018, 18.08.2023 ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 перебували на обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах.
Згідно наказу Служби у справах дітей Городенківської міської ради від 08.08.2023 до ОСОБА_12 тимчасово влаштовано малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та 15.09.2023 припинено тимчасове влаштування дітей.
Згідно повідомлення Служби у справах дітей Городенківської міської ради від 26.06.2024 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з 18.08.2023 перебувають на обліку у службі у справах дітей як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах з ухилянням матері від виконання батьківських обов'язків.
До матеріалів справи також долучено пояснення ОСОБА_3 від 30.05.2024, згідно якого остання залишила малолітніх дітей на подружку ОСОБА_35 на час догляду за ОСОБА_36 у лікарні. Повідомила, що деякий час проживала з дітьми у м.Івано-Франківськ, а з 24.05.2024 вони проживають у АДРЕСА_4 , де купила будинок. Син не відвідував школу, бо не мала змоги його відводити. Зобов'язалася у місячний термін привести житловий будинок у належний для проживання стан і повернення дітей від бабусі, куди вони тимчасово влаштовані.
Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 21.08.2023, 30.05.2024 за адресою АДРЕСА_5 : матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні умови проживання задовільні. Санітарно-гігієнічні потребують покращення. При розмові з ОСОБА_3 встановлено, що вона залишила своїх дітей без належного нагляду на довгий період часу та неналежно виконує обов'язки щодо них. Веде кочівний, асоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями; матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні умови проживання незадовільні. Під час обстеження встановлено, що малолітній син ОСОБА_37 - ОСОБА_38 , 2016 року народження, перебуває у будинку. Дитина у занедбаному стані: брудний порваний одяг, на 14.30 год їв лише гречку. Зі слів ОСОБА_39 . ОСОБА_40 попросила її доглянути за дітьми на період перебування у лікарні біля співмешканця ОСОБА_41 .
За даними довідки-характеристики, виданої Серафинецьким старостинським округом, 30.05.2024 №17-263, за час проживання відповідачки ОСОБА_3 на території с.Серафинці до старостинського округу надходили звернення з поліції та служби захисту дітей та центру пробації для надання характеристики.
На підтвердження притягнення відповідачки ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч.ч.1,2,4 ст.185 КК України до матеріалів справи долучено копії вироків Городенківського районного суду від 21.03.2024, 30.05.2017 року, 23.04.2019 року.
Також постановами Городенківського районного суду від 12.09.2023, 22.05.2024, 01.07.2024 ОСОБА_3 притягувалася до відповідальності за ч.1, 2 ст.184 КУпАП.
За даними листа директора КНП «Городенківська БЛІЛ» Городенківської міської ради від 04.10.2024 №430 ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходиться на обліку у наркологічному кабінеті КНП «Городенківська БЛІЛ» Городенківської міської ради з 21.07.2017 з приводу діагнозу: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності». Згідно листа КНП «Городенківська БЛІЛ» Городенківської міської ради від 07.02.2025 №79 відомості у довідці від 27.08.2024 про неперебування ОСОБА_3 на обліку у наркологічному кабінеті не відповідають первинним обліковим даним; лікар, який видавав довідку, не володів інформацією щодо ОСОБА_3 через зміну прізвища.
Згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини від 16.09.2024 №96 відмовлено ОСОБА_3 у поверненні дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які тимчасово влаштовані у сім'ю бабусі ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі про позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 батьківських прав стосовно малолітніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Мати чи батько вважаються такими, що ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, якщо вони за станом свого психічного здоров'я усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними, а також якщо вони мають юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку.
Статтею 19 Сімейного кодексу України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Такий висновок має рекомендаційний характер, а тому не може бути безумовною підставою для задоволення позову та позбавлення одного із батьків батьківських прав.
Згідно висновку Органу опіки та піклування Городенківської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 23 серпня 2024 р. № 972, орган опіки та піклування Городенківської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 стосовно малолітнього сина ОСОБА_6 .
Суд звертає увагу на те, що висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав оцінюється судом як один із доказів, і суд може не погодитись з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини.
У судовому засіданні з'ясовано обставини, що свідчать про неналежні, з вини матері - відповідачки ОСОБА_3 , умови проживання для її неповнолітніх дітей, встановлено, що спосіб життя матері не забезпечує безпечне середовище для них, адже постійна зміна місця роботи, місця проживання відповідачки, залишення дітей на сторонніх осіб, різні співжителі не сприяють усвідомленню її дітям нормального та сталого способу життя та свідчать про неналежний догляд дітей.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що відповідачці з боку позивачки є перешкоди у спілкуванні з дітьми та їх вихованні. Сама ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що не відвідує дітей часто, пояснивши конфліктами з матір'ю, образами на неї. Водночас суд не встановив, що відповідачка зустрічається з дітьми за межами дому позивачки та остання їй чинить перешкоди у цьому.
Будь-яких обставин поважності причин того, що ОСОБА_3 не займається вихованням та доглядом своїх дітей, судом не встановлено.
Також суд зауважує, що неодноразово під час розгляду справи надавав відповідачці можливість подати докази матеріального утримання доньки ОСОБА_10 , яка отримує кошти після загибелі батька, що також відповідачка не виконала.
Долучений до матеріалів справи скріншот переказу коштів у розмірі 150 050 грн 15.04.2024 о 17.30 год, що за словами відповідачки ОСОБА_3 підтверджує перерахунок коштів позивачці на дітей через свого племінника, суд не може брати до уваги як належний доказ у справі, оскільки немає підтвердження, хто відправляв вказані кошти та на чий рахунок.
Також відповідачка не надала підтвердження матеріального забезпеченя сина ОСОБА_11 .
Крім цього, відповідачка ОСОБА_3 не надала доказів створення всіх умов для проживання дітей у придбаному нею житлі, відповідної кількості ліжок, облаштованого місця для навчання, відпочинку, а долучені фотографії, що є у матеріалах справи, свідчать про те, що на даний час житло неготове для проживання, оскільки ремонтні роботи не закінчені, опалення немає. Питання щодо придбання іншої частини будинку так і не вирішене.
Вказане не свідчить про намагання ОСОБА_3 повернути дітей додому.
Також перебування відповідачки на обліку у наркологічному кабінеті та зловживання спиртними напоями, що підтвердили свідки у судовому засіданні та про що свідчать матеріали справи, суд розцінює як негативний фактор впливу на психіку дітей, загрозу їх життю.
Щодо батька малолітнього ОСОБА_11 - відповідача ОСОБА_5 , який у судові засідання не з'являвся та подав заяву про визнання позову, суд вважає її такою, що суперечить закону, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2023 року у справі №401/1944/22 (провадження №61-10115св23) суд зазначив, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. У цій категорії справ визнання позову суперечить закону, а саме частині 3 статті 155 СК України, та порушує інтереси дитини. Верховний Суд наголошує, що саме лише подання заяви про визнання позову у справі про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для звільнення позивача від обов'язку надання інших доказів на підтвердження існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення батьківських прав.
Відповідно до постанов Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі №675/2136/19 (провадження №61-2251св22) та від 29 листопада 2023 року у справі №607/15704/22 (провадження №61-11993св23) суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.
Разом з тим, суд враховує, що згідно досліджених письмових доказів та показів свідків, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 відсутній у житті малолітнього ОСОБА_11 , абсолютно не цікавиться його життям, не виконує своїх батьківських обов'язків, не надає жодної матеріальної допомоги сину та вказана поведінка є свідомою.
Згідно протоколів бесіди з дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 13.10.2025, проведених працівником служби у справах дітей, з батьком ОСОБА_43 не спілкується, тато йому ніколи не дзвонить, в гості не приїжджає, подарунків не дарує. Маму ОСОБА_11 останнього разу бачив на день народження, з того часу мама подзвонила тільки одного разу. На запитання про те, з ким хоче проживати, відповів: «З бабусею»; ОСОБА_10 з мамою не спілкується. Коли ОСОБА_10 було 5 років мама не привітала, подарунка не подарувала. Дівчинка не пам'ятає коли спілкувалася з мамою востаннє.
У судовому засіданні суд з'ясовував думку малолітніх з приводу спору, які підтвердили, що мама не дзвонить та рідко приїжджає, причини не знають, мають образу на матір.
Враховувавши наведені вище обставини, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів, оскільки такий є обґрунтованим, містить дані, які об'єктивно характеризують відповідачів, як осіб, які не здійснюють своїх батьківських обов'язків.
На переконання суду, позивачка, на підставі належних та допустимих доказів, підтвердила неналежне виконання відповідачами своїх батьківських обов'язків та вважає, що є підстави для позбавлення їх батьківських прав.
Правилами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, та суд зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачів слід стягнути судовий збір на користь позивачки по 1211,20 гривень.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити, що положення ст. 166 Сімейного кодексу України передбачають такі правові наслідки позбавлення батьківських прав. Особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
На підставі викладеного, ст.ст. 150, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.82, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , щодо неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 , щодо неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 гривень: стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
- позивачка - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Представник позивачки - ОСОБА_2 , адреса робочого місця адвоката: вул. Героїв Євромайдану, буд.6, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область;
- відповідач ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ;
- відповідачка ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради Івано-Франківської області, адреса: вул.Шевченка Тараса, 77, м.Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78100.
Повний текст судового рішення складено 12.11.2025 року.
Суддя Андріюк І. Г.