Справа№938/1232/25
Провадження № 2/938/355/25
13 листопада 2025 року селище Верховина Верховинського району Івано-Франківської області
Верховинський районний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Бучинського А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1162-9767 від 27.02.2023 в розмірі 24000,00 грн, що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 4800,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами в сумі 19200,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 27.02.2023 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1162-9767 шляхом його підписання електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А3251. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4800,00 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 10 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка -3,00% за кожен день користування Кредитом. Відповідач, у свою чергу, підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
В подальшому, Відповідач, всупереч умовам Кредитного договору, ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору, своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору банку не надавав у зв'язку із чим станом на 04.08.2025 утворилася заборгованість на загальну суму 47760,00 грн., з яких 4800,00грн заборгованість за кредитом, 42960,00грн прострочена заборгованість за процентами. Однак, позивачем застосовано до Позичальника Програму лояльності та частково списано заборгованість за кредитом на суму 23760,00 грн. А тому, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на суму 24000 грн, а розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 28.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 проведеного на підставі рішення зборів суддів Верховинського районного суду від 03.09.2025 №15 "Про складання повноважень голови Верховинського районного суду Івано-Франківської області у зв'язку з відрядженням судді Джуса Р.В. до Миколаївського районного суду Львівської області для здійснення правосуддя", розпорядження керівника апарату від 01.10.2025№177/01-20/25, справу передано на розгляд судді Бучинського А.Б.
Ухвалою судді Бучинського А.Б. прийнято до свого провадження цивільну справу, розгляд справи визначено проводити суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, 08.10.2025 через канцелярію суду, подав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнав частково, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 4800,00 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 50% від суми заборгованості за тілом кредиту, що становить 2400,00 грн. В задоволенні решти вимог про стягнення заборгованості за відсотками просить відмовити, оскільки встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.
Ухвалою суду від 15.10.2025 визначено дату та час розгляду справи 30.10.2025 о 12.30 год.
Позивач, у строк встановлений законом, 29.10.2025 через систему "Електронний суд", подав додаткові пояснення у справі, які за своїм змістом є відповіддю на відзив, що згідно вимог ст.179 ЦПК України надає право відповідачу подати заперечення на відповідь на відзив.
У відповіді на відзив, позивач зазначив, що у Кредитному договорі №1162- 9767 від 27.02.2023 р. сторонами було погоджено умови щодо розміру та строку кредитного договору та ОСОБА_1 погодився з такими умовами, шляхом електронного підпису договору одноразовим ідентифікатором. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вбачається, що Товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Згідно наданого розрахунку заборгованості, Товариство здійснює лише нарахування по процентам (згідно п. 4.6. та 10.1 Договору) за користування кредитом в строк договору (згідно п. 4.8. Договору), що погоджений між сторонами. Таким чином, проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст. 1048, 1054, 10561 ЦК України та не є компенсацією у разі невиконання зобов'язань за договором в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Просить позов задовольнити повністю.
Зважаючи на процесуальне право відповідача на подання заперечення на відповідь на відзив, а також право сторін знати про дату, час і місце розгляду своєї справи, передбачене ч.1 ст.8 ЦПК України, ухвалою судді від 30.10.2025 продовжено строк розгляду справи та визначено нову дату та час розгляду даної справи на 13.11.2025 без проведення судового засідання та участі сторін, з урахуванням права відповідача для подачі заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі. Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило та суд не вбачає підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.
З врахуванням наведеного та положень ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України, розгляд справи проводиться судом за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що 27.02.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1162-9767 продукту «CreditKasa», відповідно до умов якого позивач (як кредитодавець) надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 4800,00 грн; строк кредитування - 300 днів, дата повернення (виплати) Кредиту 23.12.2023; базовий період складає 10 днів; останній день базового періоду - 08.03.2023; стандартна % ставка -3,00% за кожен день користування Кредитом, за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промоставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою). Кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А3251 (а.с.10-16).
Так, відповідно до п.2.2 вказаного Договору Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором.
Згідно п.2.3. кредитного договору, для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Кредитодавець рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення Кредиту не пізніше останнього дня першого Базового періоду строку кредитування (більш детально див. п.5.3 Договору) згідно наступного розрахунку: Дата видачі кредиту - 27.02.2023. Останній календарний день першого Базового періоду - 08.03.2023. Сума Кредиту - 4800, 00 грн. Нараховані проценти за користування Кредитом у перший Базовий період - 1200.00грн. Разом до сплати - 6000,00 грн. Пільгова процентна ставка за користування кредитом протягом першого Базового періоду становить 2,50%.
Умовами п.4.2 Договору передбачено спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. В п.12 договору в зазначення реквізитів сторін, позивачальником зазначено номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Згідно з п.4.10 Кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь Строк Кредитування) складає 48000,00грн та включає в себе суму Кредиту та процентів за користування кредитом 43200,00грн.
Згідно п.4.12 договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 24.10.2024.
Згідно п.4.13, 4.14 реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять цілих, нуль сотих відсотки(-ів). Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 38 250,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом.
Розділом 5 договору визначено порядок повернення кредиту. Так, п 5.1, 5.2 передбачено, що 5.1. Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у п. 4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник має право у будь-який час повністю або частково достроково повернути отриманий Кредит.
Пунктами 8.5, 8.6 договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.12 цього Договору.
Згідно п.10.3 договору, у разі несплати позичальником у повному обсязі нарахованих відсотків за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів (включаючи дату погашення заборгованості).
В п. 11.1. кредитного договору зазначено, що цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.com.ua/), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
В розділі 11 кредитного договору зазначено, що Позичальник даним підтверджує, що: - п. 11.3.1. До укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті http s://creditkasa.com.ua/ , що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов'язковими для Позичальника (п. 11.3.3).
Також, відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора НОМЕР_2 27.02.2023 підписано Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1162-9767) (а.с.24-27).
Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту та листа АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на підставі договору №1162-9767 від 27.02.2023, перераховано ОСОБА_1 за допомогою системи «LiqPay» на платіжну картку № НОМЕР_3 кредитні кошти на суму 4800,00 грн, номер транзакції 2230542436 (а.с.23, 28-30).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №1162-9767 від 27.02.2023, станом на 04.08.2025 у ОСОБА_1 утворилася заборгованість на загальну суму 47760,00грн, з яких 4800,00 заборгованість за тілом кредиту та 42960,00грн прострочена заборгованість за процентами. Заборгованість нарахована в межах строку кредитного договору, а саме з 27.02.2023 по 23.12.2023.
З позовної заяви вбачається, що позивачем застосовано до Позичальника Програму лояльності та частково списано заборгованість за кредитом на суму 23760,00грн, а тому розмір заборгованості становить 24000,00 грн, що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 4800,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами в сумі 19200,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями частини 1статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з приписами ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не установлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля його сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до норм ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII (далі Закону № 675-VIII).
Статтею 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному ст.12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Цією статтею зазначеного Закону установлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ (ч.ч.7, 12 ст.11 Закону № 675-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст.ст.526, 530, 610 ЦК України та ч.1 ст.612 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання в електронному вигляді договору кредиту між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем. При цьому, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» належним чином виконало свої обов'язки по наданню кредиту в сумі 4800 грн, а відповідач отримавши кредитні кошти, в подальшому тіло кредиту не повертав, відсотки за користування кредитними коштами також не сплатив, таким чином належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість за кредитним договором.
Відповідач у відзиві на позов визнав факт укладення договору, отримання кредиту та наявність заборгованості за тілом кредиту у сумі 4800,00 грн, проте просив суд зменшити розмір нарахованих відсотків до 50% від суми тіла кредиту, вважаючи їх у розумінні ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» завищеними та такими, що не відповідають принципу добросовісності у зобов'язальних правовідносинах.
Як вбачається з договору про відкриття кредитної лінії №1162-9767 від 27.02.2023, в період Базового періоду, а саме протягом 10 днів застосовується пільгова процентна ставка в розмірі 2,50% (п.4.4, 10.1 Договору), а після закінчення Базового періоду стандартна процентна ставка за кредитом становить 3,0% (п.4.6 Договору).
Згідно з п.4.10 Кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь Строк Кредитування) складає 48000,00грн та включає в себе суму Кредиту та процентів за користування кредитом 43200,00грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що загальний розмір заборгованості становить 47760,00грн, з яких 4800,00 заборгованість за тілом кредиту та 42960,00грн прострочена заборгованість за процентами. Проценти за Базовий період з 27.02.2023 по 08.03.2023 нараховані за пільговою процентної ставкою 2,50%, а з 09.03.2023 по 23.12.2023 нараховані за процентною ставкою 3,00 %.
Таким чином, з наведеного вбачається, відповідачем нараховано заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1162-9767 від 27.02.2023 в межах загальної вартості кредиту визначеної п.4.10 Договору та у порядку встановленому таким договором, з яким відповідач був ознайомлений та який підписав одноразовим ідентифікатором А3251. При цьому суд враховує, що позивачем подано детальний розрахунок нарахувань, підготовлений відповідно до умов договору, який підтверджує порядок обчислення процентів, строків користування кредитом, а також відповідає умовам Договору, а також те, що позивачем застосовано до Позичальника Програму лояльності та частково списано заборгованість за кредитом на суму 23760,00грн.
В той же час, щодо розміру заявлених до стягнення з відповідача відсотків суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Як встановлено судом, розмір тіла кредиту, який наданий позичальнику позикодавцем становить 4800 грн. В той же час, розмір нарахованих процентів за умовами договору, навіть з врахуванням частково списаної суми відповідно до Програми лояльності, в декілька разів перевищує розмір тіла кредиту, що відповідач вважає несправедливими умовами договору і про це заявляє суду.
Дійсно, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Крім того, з огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Пунктом 1.2 вищезазначеної Резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року №543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.
Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.
Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац 3 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року, №7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1-2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.
Застосовуючи дану норму, суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.
У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.
Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 провадження №61-1602св20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 викладено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
У пункті 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 справі № 679/1103/23, вважаючи зокрема, що за певних обставин суми, нараховані за договором, можуть бути зменшені судом з огляду на принципи справедливості, розумності та пропорційності.
Суд встановив, що умови договору дають право на нарахування відсотків, розрахунок позивача відповідає умовам договору, але сума нарахованих відсотків у розмірі 42960,00 грн є значною (майже в дев'ять разів більша суми тіла кредиту), також з урахуванням застосованої програми лояльності та списання заборгованості за відсотками, сума заборгованості становить 19200,00грн, яка також є значною (в чотири рази більша суми тіла кредиту) суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг. З огляду на принципи добросовісності, справедливості й розумності, суд вважає за необхідне зменшити суму нарахованих відсотків до 4800,00 гривень.
З огляду на наведене позов слід задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача за Договором про відкриття кредитної лінії №1162-9767 від 27.02.2023 в сумі 9600,00 грн, а саме 4800,00 грн тіла кредиту та 4800,00 грн процентів за користування кредитом.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач при поданні позову в електронній формі у відповідності до вимог ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, позовні вимоги задоволено частково, а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеної частини позовних вимог в розмірі 968,96 гривень.
Керуючись статями 10-13, 49, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1162-9767 від 27.02.2023 в сумі 9600 гривень 00 копійок (дев'ять тисяч шістсот гривень нуль копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір пропорційно задоволеної частини позовних вимог в сумі 968 гривень 96 копійок (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», юридична адреса: м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ