Справа № 216/7828/25
провадження 1-кс/216/2587/25
іменем України
23 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області заяву підозрюваного ОСОБА_5 про відвід слідчого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025041230001853 від 04.09.2025 за ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 309 КК України,-
встановила:
В ході розгляду клопотання слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12025041230001853 від 04.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 підозрюваний ОСОБА_5 подав заяву про слідчого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025041230001853 від 04.09.2025 за ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 309 КК України.
1. Зміст заяви про відвід
Заява про відвід мотивована тим, що слідчий ОСОБА_4 не розглянув клопотання підозрюваного про відвід слідчого у визначений ст. 220 КПК України строк, погрожував підозрюваному, що щодо нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
2. Позиції сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник підозрюваного підтримали заяву про відвід з підстав, викладених у письмовій заяві.
Прокурор та слідчий ОСОБА_4 проти задоволення заяви заперечували, посилаючись на її безпідставність.
3. Оцінка та висновки слідчого судді
Положеннями ст. 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75?79 цього Кодексу, особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід слідчому.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КПК України слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, у випадку (3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Таким чином, статтею 77 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу), зокрема слідчого, між тим, абстрактне зазначення мотивів відводу, без наведення конкретних обставин, які викликають саме обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого є підставою для відмови у задоволенні відводу.
Так, з матеріалів, клопотання вбачається, що слідчим відділом Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041230001853 від 04.09.2025 за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 309 КК України.
Начальник відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 входить до групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до змісту заявленого слідчому відводу, його підставою є переконання сторони захисту про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості слідчого при здійсненні здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні, що свідчить про його особисту зацікавленість у результатах розслідування.
Однак, слідчий суддя звертає увагу на те, що такі твердження підозрюваного з приводу суб'єктивної упередженої позиції слідчого у кримінальному провадженні не свідчать про його упередженість. Така позиція та процесуальна діяльність слідчого вказує на його відмінну від сторони захисту правову позицію щодо одних і тих же обставин.
Більше того, відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Так, процесуальні дії та здійснення чи нездійснення певних слідчих дій слідчим є його позицією та не свідчить про його заінтересованість у результатах кримінального провадження або про його упередженість.
Так, за змістом заяви про відвід та матеріалів справи вбачається, що фактично заявник незгідний із процесуальними рішеннями та діями/бездіяльністю (на думку заявника) слідчого.
При цьому, порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого визначений параграфом 1 глави 26 КПК України.
Однак, незгода учасника кримінального провадження із правовою позицією слідчого або ж невірне сприйняття змісту прийнятого слідчим рішення, не є тими обставинами, що можуть свідчити про упередженість слідчого та не можуть бути підставою для його усунення від участі в кримінальному провадженні за наслідками розгляду слідчим суддею заяви про відвід.
В іншому разі інститут відводу може стати інструментом усунення з кримінального провадження слідчого виключно за одним побажанням сторони захисту, а звідси і вибором таким учасником бажаного для нього слідчого, що не відповідає засаді змагальності сторін.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб'єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості слідчого, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого слідчого, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував, в даному випадку слідчий, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Стосовно суб'єктивного критерію, слідчий суддя, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу, дійшов переконання про відсутність підстав стверджувати, що слідчий виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки слідчого ОСОБА_4 безпосередньо пов'язаної із здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні, яка надала б підстави для констатації упередженого ставлення слідчого до сторони захисту. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність слідчого. Вирішальним, при цьому, є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного слідчого об'єктивно виправдані.
Крім того, згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Частина 2 ст. 40 КПК України наділяє слідчого під час проведення досудового розслідування відповідними повноваженнями.
В свою чергу, положеннями ст. 303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності, в тому числі слідчого, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, зокрема, у визначених в ч. 1 ст. 303 КПК України випадках право заявника на оскарження.
Отже, якщо заявник не погоджується з тими чи іншими процесуальними діями/бездіяльністю, рішеннями слідчого, норми чинного кримінального процесуального законодавства надають право у передбачених законом випадках на звернення до слідчого судді зі скаргами на рішення, дії/бездіяльність слідчого, та саме шляхом оскарження відповідного рішення, дії чи бездіяльності слідчого, з урахуванням такої засади, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 22 КПК України), в тому числі і підозрюваний має можливість довести незаконність, необґрунтованість та невмотивованість прийнятих рішень, вчинення бездіяльності/дій слідчим.
При цьому, розгляд клопотань про виконання процесуальних дій в кримінальному провадженні, виходячи з положень ст. 40 КПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень слідчого, та якщо відповідні дії вчинені в межах закону та не є явно протиправними, то прийняті слідчим процесуальні рішення за результатами розгляду відповідних клопотань (відмова у задоволенні/задоволення клопотання) не дає підстави вважати про упередженість слідчого або про його заінтересованість в результатах кримінального провадження.
На підставі наведеного вище, оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід слідчого, аналізуючи їх за суб'єктивним та об'єктивним критерієм, слідчий суддя дійшов висновку, що заявником не наведено вагомих аргументів, які б давали підстави вважати процесуальні дії чи бездіяльність слідчого ОСОБА_7 упередженими у контексті пункту 3 частини 1 статті 77 КПК України.
З огляду на викладене, вважаю, що заява про відвід слідчого є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 77, 80, 81 КПК України, слідчий суддя,-
постановила:
В задоволенні заяви ОСОБА_5 про відвід слідчого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025041230001853 від 04.09.2025 за ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 309 КК України - відмовити.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 27 жовтня 2025 року о 16-35 год.
Слідчий суддя ОСОБА_8