Справа № 216/7828/25
провадження 1-кс/216/2587/25
іменем України
24 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:
у складі слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань в приміщенні Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12025041230001853 від 04.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, має середню освіту, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 309 КК України, -
встановив:
До Центрально-Міського районний суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)» з альтернативою внесення застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230001853 від 04.09.20255 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 309 3 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, у невстановлений досудовим розслідуванням час, переслідуючи злочинний намір, спрямований на незаконний посів та вирощування рослин конопель за місцем свого тимчасового мешкання - на присадибній ділянці будинку АДРЕСА_2 , не отримавши у встановленому Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» порядку ліцензію на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, діючи умисно, шляхом поміщення насіння в оброблену земельну ділянку з метою їх подальшого зростання, достовірно знаючи про вид рослини, який планується виростити, посіяв насіння конопель.
В подальшому, по зростанню вказаних рослин ОСОБА_5 , з невстановленого слідством часу до 04.09.2025 здійснював догляд за ними шляхом їх поливу, зрошення ґрунту, з метою доведення рослин до стадії вегетативного дозрівання.
04 вересня 2025 року у період часу з 07:14 годин до 11:37 годин на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28.08.2025 був поведений обшук будинку АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого на присадибній ділянці виявлені зростаючі рослини зеленого кольору, із кореневою системою, стеблом, листям, суцвіттями.
Згідно з висновком експерта №СЕ-19/104-25/36035-НЗПРАП від 12.09.2025, надані на експертизу 64 (шістдесят чотири) рослини, вилучені під час проведення обшуку, є рослинами роду Конопля (Cannabis).
Згідно з висновком експерта №СЕ-19/104-25/36037-НЗПРАП від 12.09.2025, надані на експертизу 66 (шістдесят шість) рослин, вилучені під час проведення обшуку, є рослинами роду Конопля (Cannabis).
Загальна кількість рослин конопель складає 130 рослин, які ОСОБА_5 незаконно посіяв та виростив.
Таким чином встановлена достатність підстав для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України за ознаками: незаконний посів та незаконне вирощування конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин.
Крім того, ОСОБА_5 , в один із днів серпня 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, діючи в порушення вказаних вимог закону, переслідуючи злочинний намір, спрямований на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу - канабісу без мети збуту для особистого вживання, знаходячись за місцем свого тимчасового мешкання на території будинку АДРЕСА_2 , шляхом пориву зібрав частину вирощуваних ним рослин конопель в неустановленій кількості, із яких незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс загальною масою 6355,491г, який розфасував та помістив у будинку, де продовжував незаконно зберігати без мети збуту для особистого вживання.
04 вересня 2025 року у період часу з 07:14 годин до 11:37 годин на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28.08.2025 був поведений обшук будинку АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого співробітники поліції виявили та вилучили:
- у будинку у кімнаті №2 на полиці шафи 6 (шість) поліетиленових пакетиків, в кожному із яких міститься речовина рослинного походження зеленого кольору масою 63,973г, 58,974г, 98,973г, 133,972г, 98,970г, 68,980г, які згідно з висновком експерта №СЕ-19/104-25/36050-НЗПРАП від 17.09.2025 є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить: 60,710г; 58,683г; 93,272г; 125,800г; 93,250г; 64,965г;
- у будинку у кімнаті №2 на підлозі пакет із полімерного матеріалу, в якому міститься фрагменти гілок з листям та суцвіттями загальною масою 423,829г, яка згідно з висновком експерта №СЕ-19/104-25/36048-НЗПРАП від 15.09.2025 складається з речовини масою 398,973г, яка представлена суцвіттями та листям, і є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та речовини, представленої гілками масою 24,856г, яка до наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів не відноситься. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 354,607г;
- у будинку у кімнаті №2 на підлозі у ящику чорного кольору пакет із полімерного матеріалу, в якому міститься речовина рослинного походження зеленого кольору масою 594,993г, яка згідно з висновком експерта №СЕ-19/104-25/36047-НЗПРАП від 16.09.2025 є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 561,078г;
- у будинку у кімнаті №1 на підлозі 3 (три) металеві ємкості, в кожній із яких міститься речовина рослинного походження зеленого кольору, представлена фрагментами верхівкових частин масою 2030,0г, яка згідно з висновком експерта №СЕ-19/104-25/36044-НЗПРАП від 12.09.2025 є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 1643,082г; та масою 965,0г, яка згідно з висновком експерта №СЕ-19/104-25/36043-НЗПРАП від 12.09.2025 є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 815,425г;
- у будинку у кімнаті №1 та кімнаті №2 під стелею у підвішеному стані фрагменти рослин зеленого кольору масою 3162,064г представлена верхівковими частинами рослини зеленого кольору на гілочках, яка згідно з висновком експерта №СЕ-19/104-25/36039-НЗПРАП від 15.09.2025, яка складається з речовини рослинного походження зеленого кольору масою 1712,064г, є верхівковими частинами рослини роду конопля і є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, та гілками масою 1450,000г, що наркотичним засобом не являється. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 1474,429г; речовина рослинного походження зеленого кольору, яка представлена верхівковими частинами з листям та стеблами з гілками загальною масою 2405,0г, яка згідно з висновком експерта №СЕ-19/104-25/36041-НЗПРАП від 19.09.2025, яка складається з речовини рослинного походження зеленого кольору масою 1115,0г, яка є канабісом, що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, та речовини рослинного походження зеленого кольору, що представлена стеблами та гілками масою 1290,0г, яка до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не відносяться. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 1010,190г.
Згідно з таблицею №1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженою, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 №188, розмір наркотичного засобу канабіс - цілі або різного ступеня подрібнення будь-які частини рослини роду коноплі або їх суміш (за винятком власне дозрілого насіння) незалежно від того, піддавались вони екстракції, деструкції, гниттю чи враженню пліснявою, масою від 5,0 г тягне за собою кримінальну відповідальність, а розмір наркотичного засобу - канабіс від 2500 грамів і більше є особливо великим розміром.
Загальна маса виявленого та вилученого наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, незаконне виготовлення та зберігання якого здійснено ОСОБА_5 без мети збуту для особистого вживання складає 6355,491г., що є особливо великим розміром.
Таким чином встановлена достатність підстав для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України за ознаками: незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби в особливо великих розмірах.
02.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені вищевказаних кримінальних правопорушень
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 309 КК України, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовження зайняття ним злочинною діяльністю.
На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення та фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити, зазначили, що для проведення слідчих та процесуальних дій неоднаразово викликали підозрюваного однак останній не з'являвся.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зазначив, що вважає підозру необґрунтованою, а ризики не підтвердженими. Зазначив, що за викликом слідчого з'являвся, телефонував слідчому, але той не спустився за ним, окрім того, отримана підозрюваним повістка не містила адреси проведення слідчої дії. Посилаючись на вказані обставини та міцні соціальні зв'язки, підозрюваний просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Захисник підозрюваного за узгодженою з підзахисним позицією, проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на не доведення ризиків, на які посилається прокурор. Зазначив, що підозрюваний неодноразово з'являвся на виклик слідчого. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваного, заборонивши залишати житло у нічний час доби.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного, обвинуваченого; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, обвинуваченого у випадку внесення застави, або застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
3.2. Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 309 КК України, складено і підписано 02.10.2025р. та вручено останньому 02.10.2025 р. о 16 год. 20 хв.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
- протоколом обшуку від 04.09.2025;
- висновком експерта №СЕ-19/104-25/36035-НЗПРАП від 12.09.2025;
- висновком експерта №СЕ-19/104-25/36037-НЗПРАП від 12.09.2025;
- висновком експерта №СЕ-19/104-25/36050-НЗПРАП від 17.09.2025;
- висновком експерта №СЕ-19/104-25/36048-НЗПРАП від 15.09.2025;
- висновком експерта №СЕ-19/104-25/36047-НЗПРАП від 16.09.2025;
- висновком експерта №СЕ-19/104-25/36044-НЗПРАП від 12.09.2025;
- висновком експерта №СЕ-19/104-25/36039-НЗПРАП від 15.09.2025;
- висновком експерта №СЕ-19/104-25/36041-НЗПРАП від 19.09.2025;
- показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які 04.09.2025 приймали участь в якості понятих в ході проведення обшуку;
- речовими доказами долученими до кримінального провадження.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
3.4. Наявність ризиків
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик може мати місце безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкція ч. 3 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, підозрюваний не одружений неповнолітніх дітей, або осіб з інвалідністю на утриманні не має, офіційно не працевлаштований.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику переховування від досудового розслідування та суду.
3.4.2. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється слідчий суддя вважає його не доведеним, оскільки підозрюваний раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, стороною обвинувачення не було надано доказів інших проявів девіантної поведінки ОСОБА_5 ..
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання,
- за станом здоров'я ОСОБА_5 не є особою з інвалідністю,
- репутацію підозрюваного, який раніше не судимий.
- майновий стан підозрюваного, який на теперішній час офіційного доходу не має;
- відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді є малоймовірним.
3.6. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Надані стороною обвинувачення дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.
Так, запобігти ризикам передбаченим п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України цілком можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вказаний запобіжний захід забезпечить контроль з боку сторони обвинувачення за місцем перебування підозрюваного та унеможливить його позапроцесуальне спілкування зі свідками.
Зважаючи на невисоку інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням обставин передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, про ефективність та достатність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце постійного проживання цілодобово.
На переконання слідчого судді, такий запобіжний захід є достатнім та ефективним для досягнення дієвості цього провадження.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, визнання необґрунтованими наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність на даному етапі доказів прояву неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, наявність утриманців, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 372, ч. 2 ст. 376, 395, КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
В задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, заборонити підозрюваному залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, суду в межах строку досудового розслідування, строком на 1 (один ) місяць 8 (вісім) днів, тобто до 02 грудня 2025 року (включно).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , до закінчення строку дії запобіжного заходу, такі обов'язки:
-прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений час;
-не відлучатися з місця проживання - АДРЕСА_1 цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзну за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвалу направити для виконання до ВП №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Встановити строк дії ухвали до 02 грудня 2025 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 28 жовтня 2025 року о 16-50 год. в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Слідчий суддя ОСОБА_9