Справа № 216/8150/25
провадження 1-кс/216/2601/25
іменем України
25 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:
у складі слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань в приміщенні Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12025041230002097 від 23.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженця м. Краматорська Донецької області, раніше не судимого, не одруженого, неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
встановив:
До Центрально-Міського районний суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)»без визначення розміру застави.
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230002097 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, 22.10.2025 приблизно о 20-30 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїм рідним братом ОСОБА_5 керуючи автомобілем «Land Rover Range Rover» чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під'їхали та зупинились на подвір'ї будинку будинку АДРЕСА_3 .
Приблизно о 20-35 год. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився у дворі будинку, підійшов до водійської двері даного транспортного засобу та зробив зауваження ОСОБА_5 з приводу гучної музики, що лунала з салону зазначеного автомобілю, та на вказаному ґрунті між вказаними особами відбулася сварка, в процесі якої ОСОБА_7 образливо висловлюючись на адресу братів ОСОБА_8 та став відходити від автомобілю.
Зазначені образливі висловлювання обурили ОСОБА_5 , викликавши у нього почуття гострої неприязні до ОСОБА_7 та умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 вийшов з салону керованого ним автомобілю автомобілем «Land Rover Range Rover» чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та підійшовши до ОСОБА_7 на території подвір'я будинку АДРЕСА_3 , діючи з умислом спрямованим на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, з мотивів неприязні до нього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, приблизно 20:40 годин 22.10.2025 умисно, зі значною силою завдала потерпілому ОСОБА_7 , одного удару кулаком в ділянку потиличну частину голови.
Від отриманого удару кулаком в голову, потерпілий ОСОБА_7 не втримавшись на ногах впав на землю. Надалі ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього, кулаками та взутими ногами завдав лежачому на землі потерпілому ОСОБА_7 не менш чотирьох ударів в область голови, тулубу та кінцівок.
Після цього ОСОБА_5 припинив свої злочинні дії, повернувся за кермо автомобілю «Land Rover Range Rover» чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та разом зі своїм братом ОСОБА_5 з місця вчинення злочину поїхав.
Цього ж вечора, 22.10.2025 потерпілого ОСОБА_7 бригадою швидкої медичної допомоги було госпіталізовано до КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР», де у останнього були виявленні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми; струсу головного мозку, забоїв та саден м'яких тканин голови, тулубу та кінцівок; забійних ран обличчя та нижньої губи; забою грудної клітини праворуч; травматичного гемотораксу праворуч, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Таким чином, встановлена достатня кількість доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за ознаками " умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння ".
23.10.2025 о 20-00 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, ч. 1 ст. 121 КК України, та 24.10.2025 повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.
На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення та фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зазначив, що визнає обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, шкодує про вчинене. У повному обсязі відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду, потерпілий до нього претензій не має та погоджується на укладення угоди про визнання винуватості. На підтвердження чого сторона захисту надала копії розписок потерпілого. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказав, що має постійне місце проживання у м. Кривий Ріг. Проживає цивільною дружиною та дитиною батьківство якої на теперішній час не оформлено..
Захисник підозрюваного за узгодженою з підзахисним позицією, проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на не доведення ризиків, на які посилається прокурор. Зазначив, що сторона захисту планує ініціювати укладення угоди про визнання винуватості. Зазначив, що на теперішній час підозрюваний проходить лікування проникаючого поранення черевної порожнини з ускладненням, та згідно консультативного висновку від 25.10.25р. потребує стаціонарного лікування. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання підозрюваного.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного, обвинуваченого; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, обвинуваченого у випадку внесення застави, або застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
3.2. Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, складено і підписано 24.10.2025р. та вручено останньому 24.102025 р. о 15 год. 50 хв.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 22.10.2025 - ділянка місцевості біля буд. № 44 по вул. Гірничних інженерів Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;
- затриманням в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_10 від 06.10.2025;
- Довідкою - діагнозом з КП «КМКЛ №2»КМР», стосовно тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
- протоколом пред'явлення для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом пред'явлення для впізнання за участю свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у їх сукупності;
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
3.4. Наявність ризиків
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик може мати місце безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, підозрюваний має постійне місце проживання, офіційно не одружений, однак проживає однією сім'єю з цивільною дружиною та малолітньою дитиною, згідно консультативного всновку від 25.10.2025р. потребує стаціонарного лікування.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику переховування від досудового розслідування та суду, однак вважає, що рівень інтенсивності вказаного ризику є мінімальним та дозволяє забезпечити дієвість кримінального провадження без застосування найсуворішого запобіжного заходу.
3.4.2. Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний визнає обставини вчинення кримінального правопорушення, отже відсутній мотив для здійснення незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста. Окрім того, як вбачається з наданих стороною захисту документів, підозрюваний відшкодував потерпілому завдану шкоду, потерпілий не заперечує проти укладення угоди про визнання винуватості, а сторона захисту має намір ініціювати укладення такої угоди. На час розгляду клопотання слідчому судді не надано жодних відомостей про спроби підозрюваного впливати на вказаних осіб.
Таким чином, хоча слідчий суддя і бере до уваги теоретичну можливість підозрюваного впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, однак, з урахуванням процесуальної поведінки підозрюваного, низьким рівнем мотивації для реалізації вказаного ризику, вважає, що запобігти незаконному впливу можливо шляхом застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання.
- за станом здоров'я ОСОБА_5 не є особою з інвалідністю, однак, на теперішній час підозрюваний проходить лікування проникаючого поранення черевної порожнини з ускладненням, та згідно консультативного висновку від 25.10.25р. потребує стаціонарного лікування..
- репутацію підозрюваного, який раніше не судимий;
- майновий стан підозрюваного, який на теперішній час офіційного доходу не має;
- відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді відсутній.
3.6. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Надані стороною обвинувачення дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.
Так, запобігти ризикам передбаченим п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України цілком можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вказаний запобіжний захід забезпечить контроль з боку сторони обвинувачення за місцем перебування підозрюваного та унеможливить його позапроцесуальне спілкування зі свідками.
Зважаючи на невисоку інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, належну процесуальну поведінку підозрюваного, з урахуванням обставин передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, про ефективність та достатність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце постійного проживання цілодобово.
На переконання слідчого судді, такий запобіжний захід є достатнім та ефективним для досягнення дієвості цього провадження.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, враховує низку інтенсивність вказаних ризиків, відсутність на даному етапі доказів прояву неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, наявність утриманців, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 372, ч. 2 ст. 376, 395, КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
В задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , а саме, заборонити підозрюваному залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, суду в межах строку досудового розслідування, строком на 1 (один ) місяць 28 (двадцять вісім) днів, тобто до 23 грудня 2025 року (включно).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , до закінчення строку дії запобіжного заходу, такі обов'язки:
-прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений час;
-не відлучатися з місця проживання - АДРЕСА_2 цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзну за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвалу направити для виконання до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Встановити строк дії ухвали до 23 грудня 2025 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 29 жовтня 2025 року о 16-50 год. в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Слідчий суддя ОСОБА_12