Справа № 216/6624/25
провадження 3/216/2414/25
іменем України
23 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу 19 серпня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №416571 від 08 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи.
Згідно протоколу серії ЕПР1 №416571 від 08 серпня 2025 року, 08 серпня 2025 року о 16 годині 21 хвилин на у м. Кривий Ріг по вул. 40-го батальйону, біля буд. 130 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «DAEWOO SENS», д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортним засобом, порушення вчинено повторно протягом року. Притягався до відповідальності за ст. 126 ч.5 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог п. 2.1.а ПДР, за ч.5 ст. 126 КУпАП.
До протоколу додано: рапорт, довідку адмінпрактики, DVD диск з відеозаписом, картку обліку.
В судове засідання призначене на 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, заяв про відкладення, перенесення розгляду справи не надавав, а тому згідно зі ст. 268 ч.2 КпАП України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки його явка до судового засідання не є обов'язковою. Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, проаналізувавши наявні докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, приходить до наступного висновку.
В підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також інших обставин фіксації цього правопорушення поліцейськими надано суду відеозапис, який зроблений за допомогою нагрудних камер поліцейських.
Судом переглянуто відеозапис, наданий працівниками поліції на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 з якого встановлено, що , 08 серпня 2025 року о 16 годині 21 хвилин на у м. Кривий Ріг по вул. 40-го батальйону, біля буд. 130 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «DAEWOO SENS», д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортним засобом, порушення вчинено повторно протягом року. Притягався до відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП від 24 березня 2025 р.., а також відеозаписом підтверджуються всі обставини, які зазначені в протоколі.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП інспектор покликається на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAEWOO SENS», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом строком на 5 років. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Позиція суду за наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення:
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Також суд вважає зазначити, що за вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Обов'язковість судового рішення, згідно зі ст.129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства.
Як установлено у ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортним засобом згідно постанови від 24 березня 2025 року справа № 216/116/25, в той же час продовжує вчинювати адміністративні правопорушення у тому числі за ст. ст. 126 КУпАП, хоча зобов'язаний був утриматися від керування транспортними засобами протягом визначеного судом строку.
Систематичність порушень особою Правил дорожнього руху свідчить про ухилення від виконання судового рішення, що є однією з форм його невиконання, як підстави для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.382 КК, що також узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного суду колегії Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 27 лютого 2023 року у справі № 450/205/19.
Згідно доктрини адміністративного права суть кожного адміністративного стягнення полягає у застосуванні певних правообмежень безпосередньо до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (принцип персональної відповідальності). І в цьому відношенні безпосереднім виконавцем судового рішення про позбавлення права керувати транспортними засобами є особа, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Позбавлення права керувати транспортними засобами передбачає вилучення посвідчення водія, що повинно здійснюватися органами, які видали таке посвідчення, що було виконано шляхом фактичного вилучення в посвідчення водія посадовими особами органів Національної поліції, що відповідає положенням ст. 317 КУпАП.
У випадку застосування такого виду стягнення суд не повинен у своєму рішенні додатково конкретизувати, що йдеться саме про заборону керувати транспортними засобами певним суб'єктом, адже очевидним є той факт, що таке право є спеціальним і його отримання потребує проходження особливої процедури, внаслідок якої і отримується право на керування транспортними засобами. Саме тому назва адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у своєму змісті абсолютно чітко передбачає заборону особі здійснювати таке керування на визначений судом строк. При цьому зміст покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, зокрема, і позбавленні права керувати транспортними засобами полягає у забороні особі реалізовувати певне право або здійснювати певну діяльність.
Статтею 253 КУпАП визначено, що якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Тобто, зміст наведеної вище статті дає підстави вважати, що суддя вправі повідомляти компетентні державні органи про ймовірні порушення закону, встановлені під час розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення.
Обмеження судді у такому праві є неприпустимим, оскільки суперечитиме завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема зміцненню законності і запобіганню правопорушенням, а також порушуватиме принцип рівності громадян перед законом і судом.
Обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 продовжує керувати транспортними засобами, будучи позбавленим права керування а також те, що останній взагалі не отримував посвідчення водія, що може свідчити про наявність злочину, склад якого передбачено ст. 382 КК України
Таким чином в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.
Згідно ч.2 ст.284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
За таких обставин суд вважає необхідним закрити провадження в даній справі про адміністративне правопорушення та передати її до Криворізької центральної окружної прокуратури для проведення перевірки на предмет наявності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.
Керуючись ст.7, ст.9, ч.5 ст.126, ст.ст.253, 283 - 285 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, - закрити.
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, передати до Криворізької центральної окружної прокуратури для проведення перевірки на предмет наявності в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складу кримінального правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО