ЄУН193/1328/25
Провадження №1-кс/193/249/25
іменем України
11 листопада 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого в АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
11.11.2025 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області слідчим СВ ВП №9 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_7 за погодженням з начальником Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_8 , подано клопотання про продовження строку застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строків досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041580000249 від 08.09.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання стороною обвинувачення зазначено, що встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази, свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого злочину, кваліфікованого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
У зв'язку з тим, що у межах строку, встановленого ст. 219 КПК України, досудове розслідування закінчити не можливо, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до 15 грудня 2025 року. Проте, оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 13 листопада 2025 року, а ризики, які існували під час обрання такого запобіжного заходу не тільки не відпади, а навіть збільшилися, оскільки стан здоров'я потерпілого значно покращився і він вже покинув лікуватися в умовах стаціонару, а тому підозрюваний, у разі перебування його на волі, може нести загрозу здоров'ю та навіть життю потерпілому, бажаючи довершення свого злочинного наміру на його вбивство до кінця, відтак слідчий вважав за доцільне продовжити строк застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час судового розгляду слідчий та прокурор заявлене клопотання підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 , як і раніше, у судовому засіданні заперечував свою причетність до скоєння цього злочину, а тому просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Його захисник ОСОБА_6 також наголосив, що підозра відносно ОСОБА_5 не обґрунтована, на протязі двох місяців з дня обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою орган досудового розслідування так і не зібрав доказів, які б могли з упевненістю свідчити про причетність до скоєння цього злочину саме ОСОБА_5 , тому просив надалі не продовжувати дію цього запобіжного заходу до підозрюваного і до з'ясування всіх обставин на час досудового розслідування просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, зокрема хоча б у вигляді цілодобового домашнього арешту, який він відбуватиме за зареєстрованим місцем свого проживання разом зі своїми батьками у м. Дніпро. Зазначив, що перебування підозрюваного у віддаленому населеному пункті від місця, де було скоєно злочин, унеможливить його вплив на досудове розслідування, зокрема позбавить його можливості спілкуватися з потерпілим та усіма свідками у справі.
Вислухавши позицію учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041580000249 від 18.09.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Причетним до скоєння цього злочину орган досудового розслідування вважає ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у його скоєнні 15.09.2025.
15.09.2025 ухвалою слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області підозрюваному ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без права внесення застави. Для цілей виконання цієї ухвали у день її винесення вказаного підозрюваного затримано у залі суду о 19:40 год.
Відтак час перебування останнього під вартою закінчується 13 листопада 2025 року о 19 год. 40 хв.
Вирішуючи клопотання по суті та враховуючи дотримання стороною обвинувачення при поданні клопотання про продовження строку тримання під вартою, вимог ч. 1, ч. 2 ст. 199 КПК України, а також вимог ч. 2 ст. 185 КПК України, слідчим суддею перевіряється доведеність існування обставин, зазначених у ч. 3 цієї статті, а саме, що заявлені ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчим, станом на 11.11.2025 проведені слідчі дії по зібранню доказів по кримінальному провадженню, зокрема з нових, висновку СМЕ від 17.10.2025 відносно потерпілого ОСОБА_9 , також після одужання потерпілого 24.10.2025 з ним проведено слідчий експеримент під час якого ОСОБА_9 чітко показав, що замах на його життя був вчинений саме ОСОБА_5 , також розповів про спосіб, механізм скоєння відносно нього цього злочину.
Між тим є обставини, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді від 15.09.2025 - до 13.11.2025.
Так, не отримано та не долучено до матеріалів кримінального провадження висновки судових молекулярно-генетичних експертиз, призначених слідчим 15, 24 вересня 2025 року та 01 жовтня 2025 року. У залежності від того, які результати будуть цієї експертизи, слідчому очевидно потрібно буде також провести інші слідчі дії, у тому числі призначити інші судові експертизи, які будуть визнані як необхідні під час проведення досудового розслідування, зокрема експертизи за результатами проведеного слідчого експерименту за участі потерпілого та його висновку СМЕ. Також необхідно надати відповідну правову оцінку діям ОСОБА_5 та повідомити про зміну раніше повідомленої підозри у кінцевій редакції, виконати вимоги ст. 290, 291 КПК України.
Виходячи з вказаних об'єктивних обставин неможливості закінчення досудового розслідування, згідно постанови в.о. керівника Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області від 31.10.2025 ОСОБА_10 , відповідно ст. 219, 294 КПК України, строк досудового розслідування було продовжено до трьох місяців, тобто до 15.12.2025.
З пояснень учасників справи та матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк у від семи до п'ятнадцяти років.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК, які на даний час не припинили своє існування, а навпаки, збільшилися зважаючи на те, що потерпілий від отриманої травми вижив, виписаний з лікарні і підозрюваний, перебуваючи на свободі, може завершити свій злочинний замах на позбавлення його життя. Також приймається до уваги тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється.
Зокрема, слідчим суддею враховано, що підозрюваний розлучений, офіційно не працевлаштований, власного житла чи постійного місця проживання не має, не офіційно працював робітником у потерпілого, який надав йому тимчасово для проживання житло у вигляді невеличкого вагончика для робочих у полі край села Петропавлівка Криворізького району Дніпропетровської області, має на утриманні неповнолітню дитину, яка залишилася проживати з матір'ю після розлучення з нею ОСОБА_5 , тобто не має міцних сталих соціальних зв'язків та обов'язків, які б стримували його, тому суддя дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, впливати на свідків - працівників фермерського господарства: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , з більшістю з яких він поводився грубо, а також потерпілого ОСОБА_9 , показання яких повинні будуть безпосередньо отримані при судовому розгляді.
З моменту взяття підозрюваного ОСОБА_5 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити і більш м'який запобіжний захід. Даних про незадовільний стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 у суду не має.
Оцінюючи вищевказані обставини, слідчий суддя зважає на практику ЄСПЛ, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а в справі «Москаленко проти України», зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» №12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Таким чином, зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст.194 КПК України, суд вважає клопотання слідчого про продовження строку застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.
Також, як і раніше, з урахуванням вимог ст. 177, 178, ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не вважає за необхідне визначити розмір застави на час строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, яке могло призвести до загибелі людини.
При цьому слід зазначити, що запобіжний захід до підозрюваного може обиратися тривалістю не більше 60 діб, а якщо він застосовується чи продовжується на стадії досудового розслідування, - то в межах строків досудового розслідування, відтак, оскільки строк досудового розслідування кримінального провадження №12025041580000249 від 08.09.2025 продовжено до 15.12.2025, то і термін тримання під вартою не може перевищувати цих строків.
Керуючись ст. 131, 132, 177, 178, 183, 184, 331, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ВП № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_7 , - задовольнити.
Підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на тридцять чотири дні, тобто до 15 грудня 2025 року включно, без права внесення застави.
Строк дії ухвали - 34 дні.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику та прокурору негайно після її оголошення.
У зв'язку з неявкою усіх учасників судового провадження, фіксація оголошення повного тексту цієї ухвали 13.11.2025 звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалася.
Слідчий суддя ОСОБА_1