Справа № 214/8175/25
2/214/4756/25
Іменем України
(заочне)
12 листопада 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,
Позивач АТ «Криворізька теплоцентраль» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідачів, пропорційно до їх частки у власності, заборгованість, що виникла по АДРЕСА_1 , за період 01.10.2017 до 30.04.2025 за спожиту послугу з постачання теплової енергії у сумі 47 978,67 грн., плату за абонентське обслуговування за період з 01.10.2021 до 30.04.2025 у сумі 339,00 грн., а також інфляційні втрати в сумі 13 534,43 грн., 3% річних у сумі 3 964,95 грн., пеню в сумі 796,77 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачами зобов'язань по сплаті за вказані послуги. В обґрунтування вимог зазначено про надання послуг з постачання теплової енергії до належного на праві власності житлового приміщення відповідачів та порушення ними вимог статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 19 Закону України «Про теплопостачання» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 за № 830, у результаті чого виникла указана заборгованість. Тому позивач просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 28 серпня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року розгляд справи вирішено проводити у заочному порядку.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.
Згідно прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача Нофенко Л.В. просить розгляд справи проводити за її відсутності, на вимогах наполягає.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не повідомили причини неявки, відзиву на позов не подали. Поштові відправлення, направлені на зареєстровані адреси місця проживання відповідачів із повідомленням про виклик до суду, повернуті до суду не врученими.
Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до статті 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права i обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України, до них не належать зобов'язання спадкодавця з повернення кредиту.
Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов'язку сплатити заборгованість боржника узгоджується зі змістом статті 1218 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часткове прийняття спадщини, а саме відмова від прийняття її боргової частини - не допускається, обов'язковою умовою вступу в спадщину є беззастережне прийняття спадкоємцями як прав, так і обов'язків, які залишилися після смерті спадкодавця.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є співвласниками житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя від 29.04.2024 належить частка та на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29.04.2024 належить частка нерухомого майна, а ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29.04.2024 належить частка нерухомого майна, а отже відповідачі є споживачами послуг з постачання теплової енергії, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» за вказаною адресою.
Правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з постачання теплової енергії, врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (далі - Правила).
Договір про надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачами не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачам надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення не виключає обов'язок відповідачів оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов'язку - нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, провадження № 61-11107св18, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, провадження № 61-26204св18, від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18, тощо).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону № 2189-VIII).
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктами 31, 32 Правил установлено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії. Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Згідно пунктів 35-37 Правил, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» відповідно до тарифів постачається теплова енергія до житла відповідачів, однак ними зобов'язання по оплаті за надані послуги здійснюється неналежним чином.
Так, згідно з наданим до суду розрахунком, заборгованість по оплаті за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_2 за період з 01.10.2017 до 30.04.2025 становить у сумі 47 978,67 грн., плата за абонентське обслуговування за період з 01.10.2021 до 30.04.2025 становить у сумі 339,00 грн. (а.с.6).
Правильність нарахування суми боргу підтверджується детальним розрахунком заборгованості, наданим в якості доказів позивачем, яким підтверджено розмір боргу та факт не внесення у повному обсязі за вказаний період оплати за теплову енергію, який не спростований відповідачами, контрозрахунку не надано.
З огляду на пункт 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX, строк позовної давності станом на момент подання позову до суду позивачем не пропущено.
Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (частина перша статті 355 ЦК України) та залежно від положень закону або домовленості між співвласниками може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (частина друга статті 355 цього Кодексу). При цьому спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина четверта статті 355 цього Кодексу).
Верховний Суд в постанові 28 листопада 2018 року у справі № 461/14558/14-ц (провадження № 61-13870св18) зазначив, що «переглядаючи справу, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки вказана квартира є спільною сумісною власністю відповідачів без визначених часток, заборгованість, яку останні допустили, підлягає стягненню в солідарному порядку, і лише в разі визначення часток, кожен з відповідачів відповідав би за наявну заборгованість пропорційно до своєї частки в квартирі».
Таким чином підлягає стягнення заборгованість за послугу з постачання теплової енергії відповідно до часток кожного із співвласників - 1/4 частка боргу з ОСОБА_2 та 3/4 частки боргу з ОСОБА_1 .
Частиною 2 статті 7 Закону України визначено обов'язки індивідуального споживача, серед яких обов'язок у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг (п. 10).
Згідно частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Загальновідомим є той факт, що встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023, на період дії якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (530-ІХ від 17.03.2020), згідно якого, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності з 24.02.2022, визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Кабінет Міністрів України постановою № 1405 від 29 грудня 2023 р., яка набрала чинності 30.12.2023, вніс зміни в пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», виклавши його в новій редакції та таким чином скасувавши (з дати набрання чинності постановою № 1405) заборону (а не саму постанову № 206) у тому числі на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням. Такий мораторій зберігається лише на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Таким чином постанова № 206 від 05.03.2022 є чинною, але в редакції з урахуванням змін, внесених в тому числі постановою № 1405 від 29.12.2023, які набрали чинності 30.12.2023.
Виходячи з викладеного заявлені вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідачів пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги за період з 30.12.2023 (а.с.8).
Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Беручи до уваги зазначене, правовідносини і зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 369/88/17, провадження № 61-4924св18).
Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та частково погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат і 3% річних за період до 23.02.2022 та з 30.12.2023 (а.с. 7-8), з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності з 24.02.2022 та постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 р., яка набрала чинності 30.12.2023.
Контррозрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідачами не надано.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).
Оскільки належним чином повідомлені про дату слухання справи відповідачі відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надали, враховуючи, що суд розглядає справи у межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору у сумі 3 028,00 грн., сплаченого ним при подачі позову, яку суд вважає можливим задовольнити з урахуванням роз'яснень, викладених у пункті 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Керуючись статями 64, 67, 68 ЖК України, статями 509, 525 ЦК України, статями 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України,суд
Задовольнити позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період 01.10.2017 до 30.04.2025 за спожиту послугу з постачання теплової енергії у сумі 35 984 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп., плату за абонентське обслуговування у сумі 254 (двісті п'ятдесят чотири) гривні 25 коп., інфляційні втрати в сумі 9 202 (дев'ять тисяч двісті дві) гривні 43 коп., 3% річних у сумі 2 733 (дві тисячі сімсот тридцять три) гривні 30 коп., пеню в сумі 110 (сто десять) гривень 02 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період 01.10.2017 до 30.04.2025 за спожиту послугу з постачання теплової енергії у сумі 11 994 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні 67 коп., плату за абонентське обслуговування у сумі 84 (вісімдесят чотири) гривні 75 коп., інфляційні втрати в сумі 3 067 (три тисячі шістдесят сім) гривень 47 коп., 3% річних у сумі 911 (дев'ятсот одинадцять) гривень 10 коп., пеню в сумі 36 (тридцять шість) гривень 67 коп.
Стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп., тобто по 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 коп. з кожного.
Відмовити у задоволенні іншої частини вимог.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 .
Повне рішення складено 12 листопада 2025 року.
Суддя А.В. Ткаченко