Справа № 185/3619/25
Провадження № 2/185/4175/25
24 жовтня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Олефір А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності, суд
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до Донецької міської ради, у якій просили суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за кожним окремо, право власності по 1/2 частки нерухомого майна - квартири загальною площею 51,10 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
У обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що їм на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.12.2001 на праві приватної спільної сумісної власності в рівних частках належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру зареєстроване в книзі реєстрації КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» за реєстровим № 82. У зв'язку з військовим вторгненням російської федерації на суверенну територію України, позивачі були вимушені переміститися на підконтрольну територію України. Останні мали намір зафіксувати факт пошкодження (знищення) власного нерухомого майна, через мобільний за стосунок «Дія». Однак не змогли цього зробити через відсутність у ЄДР речових прав на нерухоме майно записів про право власності. У зв'язку з цим один із позивачів ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора із заявою про внесення запису про її право власності до вказаного реєстру. Під час розгляду заяви державним реєстратором здійснив консолідований пошук інформації про зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року. У результаті такого пошуку встановлено, що інформація про реєстрацію права власності на вказану квартиру в Державному реєстрі відсутня. Реєстратор не отримав на запит інформації та документів, необхідних для державної реєстрації прав. 08.03.2025 державним реєстратором було прийнято рішення № 77700674 про відмову в проведенні реєстраційних дій. Отримання судового рішення необхідне позивачам для реєстрації права власності в Державному реєстрі права на нерухоме майно та можливості розпоряджатися своїм майном. У зв'язку з цим позивачі вимушені звертатися до суду з вказаною позовною заявою з метою захисту своїх прав.
Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 16 червня 2025 року замінено неналежного відповідача.
Позивачі, у судове засідання не з'явилися, кожен окремо, надали суду письмову заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник Донецької міської ради в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
На підставі ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.
Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексу України (ст. 4).
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 ЦПК України)
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.12.2001 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності в рівних частках належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до реєстраційного посвідчення від 23 січня 2002 року право власності на вказану квартиру зареєстроване в книзі реєстрації КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» за реєстровим № 82.
Відповідно до технічного паспорту № 1/93347, який виготовлено станом на 22 січня 2002 року, на квартиру АДРЕСА_2 , знаходиться у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , загальна площа квартири 51,1 кв.м.
Відповідно до довідки від 20 листопада 2023 року № 3008-7001928508 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
Відповідно до довідки від 29 серпня 2016 року № 6326-18796 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 .
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Давидової М.В. № 77700674 від 08 березня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено в проведенні реєстраційних дій оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно із ч. 2 ст. 3 та п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.
Підпунктом 1 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 09 червня 2023 року №2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» установлено, що у сфері державної реєстрації прав державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Особливості державної реєстрації прав на період дії воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування визначені постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».
Згідно ч. 1, 2, ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно є обґрунтованими, не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 189-200, 206, 210, 247, 258-259, 263-268, 280-282 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,10 кв. м.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,10 кв. м.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Донецька міська рада, ЄДРПОУ 26502957, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Транспортна, 2.
Суддя С. Г. Юдіна