Справа № 177/2594/25
Провадження № 2/177/1602/25
(заочне)
Іменем України
13 листопада 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Березюк М. В.
за участі: секретаря Рошка П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача 15.09.2025 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договорами № 0961250817/1 від 14.08.2021 та № 2245995 від 13.08.2021 у загальному розмірі 71415,98 грн, судовий збір у розмірі 2422, 00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 13.08.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» укладеного договір № 2245995, за допомогою інформаційно-телекомунакаційної системи Товариства, доступ до якої відповідач здійснив через офіційний Вебсайт Товариства та /або мобільний додаток. За умовами договору кредитор надав відповідачу кредит в розмірі 7000 грн, строком на 7 днів, а позичальник зобов'язався повернути його у встановлений договором строк, сплатити проценти та інші платежі передбачені договором.
14.08.2021 між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики № 0961250817/1, в електронній формі, за умовами якого кредитор надав відповідачу кредит в розмірі 5000 грн, на строк три роки, під відсоткову ставку 1,75 % за один день користування кредитом
Строк виконання зобов'язань за вказаними договорами настав, а відповідач умови договорів не виконав, отримані в позику та кредит кошти не повернув, відсотки не сплатив.
24.11.2022 ТОВ «Інфінанс» уклало з ТОВ «ФК «ЄАПБ» договір № 24/11-22/24, за яким відступило права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № № 0961250817/1 від 14.08.2021.
23.05.2024 укладено договір № 23/05/24 за яким ТОВ «ФК «ЄПАБ» відступило ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 0961250817/1 від 14.08.2021.
27.06.2022 ТОВ «Лінеура Україна» уклало договір № 27062022 з ТОВ «ФК «ЄПАБ», за яким відступило права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 2245995.
23.05.2024 ТОВ «ФК «ЄПАБ» уклало договір № 23/05/24 з ТОВ «Факторинг Партнерс», за яким відступило на користь останнього права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 2245995.
Таким чином, позивач набув права вимоги до відповідача за вищевказаними договорами.
За договором № 0961250817/1 від 14.08.2021 заборгованість відповідача складає 51724,98 грн, з яких заборгованість за основним зобов'язанням 4999,98 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 46725 грн.
За договором № 2245995 від 13.08.2021 заборгованість відповідача складає 19691 грн, з яких заборгованість за основним зобов'язанням 7000 грн, за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 12691 грн.
Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 71415,98 грн, яку позивач просив стягнути в судовому порядку.
Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив суд розгляд справу проводити за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи в порядку визначеному законом, в судове засідання не з'явилася, заяв та клопотань по справі не надала, правом на подання відзиву не скористалася.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2245995 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора Е 051 (а.с. 106-120).
За умовами п.1.2, 1.3 договору товариство надає клієнту кредит у розмірі 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності,строком на 7 днів, з автоматичною пролонгацією згідно 4.2.1 договору (за наявності заборгованості за кредитом на дату закінчення строку кредиту), під 1,90 % в день, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Детальні терміни (дати) повернення кредиту вказані в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту. З вказаними умовами погодила ОСОБА_1 , підписавши умови договору одноразовим ідентифікатором.
Факт перерахування коштів за договором, в безготівковій формі на рахунок відповідача, підтверджується довідкою системи iPay.ua та довідкою первісного кредитора про перерахування коштів позичальнику в сумі 7000 грн (а.с. 121-122).
Відповідач умови вказаного договору належно не виконувала, у зв'язку з чим, станом на 09.12.2021 мала заборгованість у розмірі 19691 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 7000 грн та заборгованість за відсотками 12691 грн (а.с. 123-127).
14.08.2021 ОСОБА_1 надала заявку-анкету на отримання кредиту ТОВ «Інфінанс», в якій вказала бажану суму кредиту 5000 грн, строк кредиту 6 днів, зазначивши в анкеті особисті дані необхідні для отамання кредиту та підписала анкету одноразовим ідентифікатором (а.с. 130). Після ідентифікації позичальника, ТОВ «Інфінанс» надіслало ОСОБА_1 пропозицію по договору позики, за умовами якої визначено суму кредиту 5000 грн, строк користування 6 днів, строк договору 3 роки, відсоткова ставка за кредитом 1,75 % в день, що застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації, а також номінальна відсоткова ставка 3,5 % в день користування кредитом, що застосовується за умови неналежного виконання умов договору або скасування програми лояльності. Графік платежів представлений у формі додатку № 1 до договору. Вказану пропозицію відповідач прийняла, підписавши акцепт електронний підписом (а.с. 132, документи в ЕС).
Факт перерахування коштів за договором, в безготівковій формі на рахунок відповідача, підтверджується довідкою системи iPay.ua та довідкою первісного кредитора про перерахування коштів позичальнику в сумі 5000 грн (а.с. 133-134).
Відповідач умови вказаного договору належно не виконувала, у зв'язку з чим, станом на 24.11.2022 мала заборгованість у розмірі 51724,98 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4999,98 грн та заборгованість за відсотками 46725 грн (а.с. 123-127).
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статтями 526, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою ст.1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Вищевказані докази підтверджують факт наявності заборгованості відповідача перед первісними кредиторами за вищевказаними договорами, зміст яких відповідач не заперечила, доказів сплати заборгованості суду не надала, розрахунок заборгованості не оспорила.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
24.11.2022 ТОВ «Інфінанс» уклало з ТОВ «ФК «ЄАПБ» договір № 24/11-22/24, за яким відступило права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 0961250817/1 від 14.08.2021 (а.с. 144-146).
27.06.2022 ТОВ «Лінеура Україна» уклало договір № 27062022 з ТОВ «ФК «ЄПАБ», за яким відступило права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 2245995 (а.с. 129).
23.05.2024 укладено договір № 23/05/24 за яким ТОВ «ФК «ЄПАБ» відступило ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 0961250817/1 від 14.08.2021 та договором № 2245995 від 13.08.2021 (а.с. 147-149).
Таким чином, позивач набув права вимоги до відповідача за вищевказаними договорами.
Відповідачем, в змагальному процесі, не надано суду доказів погашення заборгованості за вказаним договором в повному обсязі, або в часині що не охоплена розрахунками наданими позивачем.
Враховуючи викладене, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо сплати спірної заборгованості, приймаючи до уваги те, що набув право вимоги вказаної заборгованості, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір 2422, 40 грн (а.с. 7)
Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн, суд враховує наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн позивачем надано: договір №02-07/2024 від 02.07.2024 про надання правової допомоги; заявку на надання юридичної допомоги № 215 від 01.08.2025; витяг Акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 ( а.с. 150-153).
Суд, розглянувши вказані докази, оцінивши розмір витрат на правничу допомогу з точки зору реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову, приходить до висновку, заявлені до відшкодування витрат на правничу допомогу не є реальними та пропорційними сумі заявлених позовних вимог. Так, суд звертає увагу на те, що така складова як «надання консультації з вивченням документів», що нібито склала 2 години роботи, вартістю 2000 грн, є явно необґрунтованою з урахуванням обсягу документів, на яких ґрунтувався позов, а це розрахунки складені первісним кредитором, договори кредиту та факторингу. Така складова як складення позову про стягнення боргу та подання його до суду, є явно завищеною, оскільки зміст позову є нескладним, ґрунтується на незначній кількості документів, є поданим через систему електронний суд, що не вимагає додаткових часових та ресурсних витрат. Більш того, заявлених розмір витрат на правничу допомогу 25000 грн, є явно неспівмірним з ціною позову 71415,98 грн, складає більше третини заявлених позовних вимог.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що обґрунтованою є сума витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн, що відповідає реальним витратам на надання правничої допомоги в даній справі, не призведе до надмірного, невиправданого збагачення.
Керуючись ст.12, 13, 76-89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжі Гедройця буд. 6 офіс 521) заборгованість за кредитним договором № 2245995 від 13.08.2021 в загальному розмірі 19691 (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто одну) гривню 00 копійок, та за кредитним договором № 0961250817/1 від 14.08.2021 в загальному розмірі 51724 (п'ятдесят одна тисяча сімсот двадцять чотири) гривні 98 копійок, а всього 71415 (сімдесят одна тисяча чотириста п'ятнадцять) гривень 98 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжі Гедройця буд. 6 офіс 521) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок у рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору та 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування витрат на професійну правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.В. Березюк