Рішення від 13.11.2025 по справі 216/6156/25

Справа № 216/6156/25

2/212/5772/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді - Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Годунової В.Г., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

У вересні 2025 року до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, для розгляду за підсудністю.

На підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025 року матеріали вищевказаної справи були передані в провадження судді Борис О.Н.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.04.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено Кредитний договір №3875082, згідно з умовами якого відповідач отримав 4000,00 грнзі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Кредитний договір був укладений в електронній формі. Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну суму. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належно не виконував, у зв'язку із чим утворилась заборгованість за вказаним Кредитним договором. 23.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги №74-МЛ, на підставі якого відбулось відступлення прав вимоги до відповідача за Кредитним договором №3875082 від 01.04.2021 року. Так, сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 17940,00 грн, з яких: 4000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 13500,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 440,00 грн прострочена заборгованість за комісією, яку позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача, а також стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

15 жовтня 2025 року на підставі ухвали суду розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою у судове засідання відповідача у справі, представником позивача надано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.04.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №3875082. Відповідно до пункту 1.2. Договору сума кредиту складає: 4000,00 грн, строк кредитування 25 днів.

Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом 1500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,5% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п.1.6 стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактично залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.2.3.1.2 Договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Так збільшення строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилось до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом.

Відповідно до п.1.5.1 Договору комісія за надання кредиту 440,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,00 відсотків від суми кредиту одноразово. (а.с. 65-70)

Кредитний договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: 116439, 01.04.2021 року номер мобільного телефону: НОМЕР_1 . (а.с. 70 зворот)

01.04.2021 позивачем було перераховано на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 42849885. (а.с. 72)

23.07.2021 року ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит капітал» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3875082, відповідно до договору № 74-МЛ. (а.с. 74-82)

Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за укладеним договором належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно із розрахунком заборгованості станом на 23.06.2025 року становить 17940,00 грн, з яких: 4000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 13500,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 440,00 грн прострочена заборгованість за комісією. (а.с. 72 зворот - 73)

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно із ст. 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «Мілоан» Кредитного договору №3875082 від 01.04.2021 року, який був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді відповідачем не надано.

23.07.2021 року ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит капітал» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3875082, відповідно до договору № 74-МЛ.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачем, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 23.06.2025 року. Так, у відповідача перед позивачем за вищевказаним Кредитним договором №3875082 від 01.04.2021 року наявна заборгованість у загальному розмірі 17940,00 грн, з яких: 4000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 13500,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 440,00 грн прострочена заборгованість за комісією.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором №3875082 від 01.04.2021 року.

Крім цього, позивач просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

При вирішенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн судом враховується таке.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представництво позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснюється Адвокатським об'єднанням «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №0605 від 06.05.2025 року.

Факт надання позивачу правничої допомоги підтверджується копією Акта №1150 наданих послуг від 23.06.2025 року на суму 7000,00 грн; детальним описом наданих послуг до Акту №1150 від 23.06.2025 року. (а.с. 87)

При визначенні розміру відшкодування витрат на професійну правову допомогу суд повинен ураховувати складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг і витрачений адвокатом час на їх надання, а не лише дані, наведені в акті приймання-передачі наданих адвокатом послуг. Про це зазначила колегія суддів Другої судової палати ККС ВС у постанові від 7 вересня 2023 року по справі №202/8301/21.

Враховуючи надані адвокатським об'єднанням послуги, значення справи для позивача та відповідача, а також те, що дана справа не є складною, розглядалася судом в порядку спрощеного позовного провадження, а також те, що позовні вимог позивача задоволено, суд доходить переконання, що заявлена до стягнення сума у розмірі 7000,00 грн буде відповідатиме принципам справедливості та верховенства права.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 204, 207, 512, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 639, 1048, 1054, 1055, України, Закон України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №3875082 від 01.04.2021 року у загальному розмірі 17940,00 грн (сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 13 листопада 2025 року.

Суддя: О. Н. Борис

Попередній документ
131755198
Наступний документ
131755200
Інформація про рішення:
№ рішення: 131755199
№ справи: 216/6156/25
Дата рішення: 13.11.2025
Дата публікації: 17.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 16.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
15.10.2025 08:30 Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу
13.11.2025 08:30 Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу