Справа № 201/16047/24
Провадження № 2др/201/86/2025
10 листопада 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Терновою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості нерухомого майна, -
У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості нерухомого майна, рішенням суду від 21 листопада 2025 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
До Соборного районного суду міста Дніпра 26 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення суду, яка була зареєстрована 28 жовтня 2025 року, в якій просить суд стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати по справі, а саме 33 500 грн. на правову допомогу та 4 800 грн. на складання звіту.
В обгрунтування заяви представник відповідача зазначила, що з метою отримання професійної правничої допомоги відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 07 грудня 2021 р., додатком № 2 від 08 січня 2025 р. встановлено актуальна вартість правничої допомоги, яка надається адвокаткою Ольгою Скочко.
Згідно абзацу 1 пункту 7 Договору про надання правничої (правової) допомоги від 11 березня 2024 року було домовлено: «На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Оплата за надану Представником допомогу визначається за згодою сторін. Довіритель зобов'язаний сплатити надану допомогу Представника в повному обсязі не пізніше трьох днів після її надання. Факт надання правничої допомоги Клієнту підтверджується Актом прийому-передачі правничої допомоги, який підписується обома сторонами не пізніше 3 днів з дня її надання. »
Додатком № 2 від 08 січня 2025 р. до договору від 07 грудня 2021 року встановлена вартість та порядок оплати послуг з надання професійної правничої (правової) допомоги у вищевказаній цивільній справі, яка складала: участь в одному судовому засіданні 2 000 грн., складання будь-якого процесуального документа - 2000- 10 000 грн.
Адвокаткою Скочко О.А. було надано наступні послуги та затрачено на нього часу: ознайомлення з матеріалами справи (5 годин) - 1 500 грн. 2 години - складання та підготовка для подання до суду заяви про застосування строку позовної давності - 4000 грн. 8 годин - підготовка, аналіз судової практики та подання відзиву на позовну заяву - 8 000 грн. 4 години - ознайомлення з відповіддю та відзив та заперечень на заяву про застосування строку позовної давності - 4 000 грн. 3 години - заява про проведення фіксації та дослідження змісту вебсторінки у мережі Інтернет - 3 000 грн.; 1 година - заява про долучення доказів у справі - 1 000 грн.; участь в судових засіданнях - 12 000 грн. (23.01.2025 10.03.2025 р., 29.04.2025 р., 24.06.2025р., 15.09.2025 р., 21.10.2025 р.)
Загальна сума сплаченої правничої допомоги, наданої адвокатом відповідачу складає 33 500 грн. На підтвердження чого надано Акт про надання правничої (правової) допомоги від 23 жовтня 2025 р.
Під час розгляду справи Відповідачем також понесено судові витрати на складення товариством з обмеженою відповідальністю "Центр компетенціі» з формування доказів у мережі Інтернет "ВЕБ-ФІКС" звіту від 20.03.2025 №79/2025-ЗВ за результатами проведеної фіксації та дослідження змісту вебсторінки у мережі Інтернет у розмірі 4 800 грн., відповідно до Договору про надання послуг №63/2025 від 12 березня 2025 року, платіжна інструкція 1.105129913.1 від 12.03.2025 року
Сторони в судове засідання не з'явилися
Представником відповідача надано заяву про винесення додаткового рішення за їх відсутності.
Відповідно ч. 4 ст. 270 ЦК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути питання щодо ухвалення додаткового рішення у відсутність сторін.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 21 жовтня 2025 року позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості нерухомого майна залишено без задоволення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Під час судових дебатів представником відповідача повідомлено, що заява про винесення додаткового рішення стосовно судових витрат буде ними направлена суду протягом 5-ти днів.
Заява про ухвалення додаткового рішення стосовно судових витрат у справі подана 26 жовтня 2025 року, отже у строки та в порядку передбаченому ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Представником відповідача заявлено до стягнення з позивача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 33 500 грн. та 4 800 грн. витрати на складання звіту фіксації.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята-шоста статті 137 ЦПК України).
Суд також з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-шостою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У пункті 135 постанови від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Так, згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так відповідач в заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу просить суд стягнути з позивачу на їх користь 33 500 грн. обгрунтовуючи її розмір: ознайомлення з матеріалами справи (5 годин) - 1 500 грн. 2 години - складання та підготовка для подання до суду заяви про застосування строку позовної давності - 4000 грн. 8 годин - підготовка, аналіз судової практики та подання відзиву на позовну заяву - 8 000 грн. 4 години - ознайомлення з відповіддю та відзив та заперечень на заяву про застосування строку позовної давності - 4 000 грн. 3 години - заява про проведення фіксації та дослідження змісту вебсторінки у мережі Інтернет - 3 000 грн.; 1 година - заява про долучення доказів у справі - 1 000 грн.; участь в судових засіданнях - 12 000 грн. (23.01.2025 10.03.2025 р., 29.04.2025 р., 24.06.2025р., 15.09.2025 р., 21.10.2025 р.)
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодувати судові витрати у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання позивача до утримання від подання необґрунтованого позову чи скарги на судове рішення, а сторін - до позасудового вирішення спору.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
На підтвердження судових витрат, понесених під час розгляду справи відповідачем надано суду: ордер на надання правничої допомоги, підписаний адвокатом, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю , Договір про надання правничої допомоги, акт про прийняття - передачі наданих юридичних послуг адвокатом в якому зазначено, що клієнт приймає та оплачує в повному розмірі на момент підписання акта наданих робіт.
Разом із тим, у питанні критеріїв, які застосовуються при визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд дотримується висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, Верховний Суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зокрема суд ураховує, що представник відповідача приймав участь в судових засіданнях лише 15 вересня та 21 жовтня 2025 року, 23 січня 2025 року судове засідання було відкладено за клопотання представника відповідача, 10 березня 2025 р судове засідання також було відкладено за клопотанням представника відповідача, 29 квітня 2025 року судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача та 24 червня 2025 р за клопотаннями сторін підготовче провадження у справі було закрито та розгляд справи призначено до розгляд по суті. По справі було подано заяву про застосування строків позовної давності, відзив та клопотання про долучення доказів.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Проте, суд вважає, що представником відповідача завищено суму правничої допомоги, і як наслідок дана сума у розмірі 33 500грн., не відповідає складності справи та виконаних адвокатом робіт, часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
З огляду на вищевказане, враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, суд вважає, що розмір правничої допомоги є неспівмірними зі складністю цивільної справи та обсягом наданих адвокатом послуг відповідачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню на користь відповідача, у співмірності до наданих послуг, слід стягнути у розмірі 15 000,00 грн. Окрім того суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати на складення звіту фіксації в розмірі 4 800 грн., оскільки данні витрати пов'язанні з розглядом справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 270, 353 ЦПК України, суд -
Стягнути з Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 26510514) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. та витрати на складення звіту фіксації в розмірі 4 800 грн .
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.О. Демидова