№ 207/1502/25
№ 2/207/997/25
04 листопада 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Подобєд О.К.
при секретарі Бакуліні І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Смоли» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом до Акціонерного товариства «Смоли» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, в якому просить стягнути з АТ «Смоли» заборгованість по заробітній платі в сумі 94464,76 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 85365,20 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 5200,00 грн.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивачем вказано, що він 19.09.2002 року був прийнятий на роботу до Державного підприємства «Смоли» на посаду апаратника. 30.06.2022 року ДП «Смоли» припинено шляхом його перетворення в Акціонерне товариство «Смоли», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «Смоли». 17.04.2024 року на підставі наказу №48/ос від 17.04.2024 року, його було звільнено у зв'язку з виходом на пенсію. За період його роботи, йому була нарахована та невиплачена заробітна плата у розмірі 94464,76 грн. Згідно із довідкою відповідача № 45-01/19 від 07.05.2024 року, заборгованість по заробітній платі складає: за квітень 2022 р. - 3908,67 грн.; за травень 2022 р. - 3908,67 грн.; за червень 2022 р. - 3908,67 грн.; за липень 2022 р. - 3908,67 грн.; за серпень 2022 р. - 3908,67 грн.; за вересень 2022 р. - 3908,67 грн.; за жовтень 2022 р. - 3908,67 грн.; за листопад 2022 р. - 3908,67 грн.; за грудень 2022 р. - 4908,67 грн.; за січень 2023 р. - 3934,67 грн.; за лютий 2023 р. - 3934,67 грн.; за березень 2023 р. - 2223,94 грн.; за квітень 2023 р. - 3934,67 грн.; за травень 2023 р. - 3934,67 грн.; за червень 2023 р. - 3934,67 грн.; за липень 2023 р. - 1124,19 грн.; за серпень 2023 р. - 3592,52 грн.; за вересень 2023 р. - 3934,67 грн.; за жовтень 2023 р. - 3934,67 грн.; за листопад 2023 р. - 3934,67 грн.; за грудень 2023 р. - 3934,67 грн.; за січень 2024 р. - 4437,33 грн.; за лютий 2024 р. - 4437,33 грн.; за березень 2024 р. - 4437,33 грн.; за квітень 2024 р. - 2622,06 грн. Всього заборгованість складає: 94464,76 грн. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку становить 85365,20 грн., виходячи з наступного розрахунку: 211,30 грн. * (9 (робочі дні квітня 2024 року після звільнення) + 23 (травень 2024 року) + 20 (червень 2024 року) + 23 (липень 2024 року) + 22 (серпень 2024 року) + 21 (вересень 2024 року) + 23 (жовтень 2024 року) + 21 (листопад 2024 року) + 22 (грудень 2024 року) + 23 (січень 2025 року) + 20 (лютий 2025 року) + 21 (березень 2025 року) + 22 (квітень 2025 року) + 22 (травень 2025 року) + 21 (червень 2025 року) + 23 (липень 2025 року) + 21 (серпень 2025 року) + 22 (вересень 2025 року) + 23 (жовтень 2025 року) + 2 (листопад 2025 року)) = 211,30 * 404 роб. дня = 85365,20 грн. Просить позов задовольнити.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до положень ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст. 280 та відповідно до ч.1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 19.09.2002 року був прийнятий на роботу до Державного підприємства «Смоли» на посаду апаратника.
30.06.2022 року ДП «Смоли» припинено шляхом його перетворення в Акціонерне товариство «Смоли», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «Смоли».
17.04.2024 року на підставі наказу №48/ос від 17.04.2024 року, ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку з виходом на пенсію.
Згідно із довідкою АТ «Смоли» №45-01/19 від 07.05.2024 року, заборгованість по заробітній платі позивача складає: за квітень 2022 р. - 3908,67 грн.; за травень 2022 р. - 3908,67 грн.; за червень 2022 р. - 3908,67 грн.; за липень 2022 р. - 3908,67 грн.; за серпень 2022 р. - 3908,67 грн.; за вересень 2022 р. - 3908,67 грн.; за жовтень 2022 р. - 3908,67 грн.; за листопад 2022 р. - 3908,67 грн.; за грудень 2022 р. - 4908,67 грн.; за січень 2023 р. - 3934,67 грн.; за лютий 2023 р. - 3934,67 грн.; за березень 2023 р. - 2223,94 грн.; за квітень 2023 р. - 3934,67 грн.; за травень 2023 р. - 3934,67 грн.; за червень 2023 р. - 3934,67 грн.; за липень 2023 р. - 1124,19 грн.; за серпень 2023 р. - 3592,52 грн.; за вересень 2023 р. - 3934,67 грн.; за жовтень 2023 р. - 3934,67 грн.; за листопад 2023 р. - 3934,67 грн.; за грудень 2023 р. - 3934,67 грн.; за січень 2024 р. - 4437,33 грн.; за лютий 2024 р. - 4437,33 грн.; за березень 2024 р. - 4437,33 грн.; за квітень 2024 р. - 2622,06 грн. Всього заборгованість складає: 94464,76 грн.
Згідно ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст.117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Постанова № 100).
Відповідно до п.2 постанови № 100 чинність цієї постанови поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності. Роз'яснення з питань обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження надаються Міністерством економіки, а у разі коли виплати за середньою заробітною платою провадяться з бюджету або громадських фондів споживання, - за участю Міністерства фінансів і відповідних фондів.
Згідно з п.2 Порядку у випадку несвоєчасного проведення з працівником остаточного розрахунку при звільненні середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Таким чином, середня заробітна за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення (лютий та березень місяць, які передують місяцю звільнення) = (4437,33+4437,33)/42 (робочих дня)=211,30 грн.
Відповідно статті 241-1 КЗпП України, строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.
Враховуючи вищевикладене, подією, з якою пов'язана виплата за час затримки остаточного розрахунку, вважається день звільнення. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Виплата працівнику його середнього заробітку здійснюється за весь час затримки по день фактичного розрахунку (в робочих днях, починаючи з наступного після звільнення дня).
Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку становить 85365,20 грн., виходячи з наступного розрахунку:
211,30 грн. * (9 (робочі дні квітня 2024 року після звільнення) + 23 (травень 2024 року) + 20 (червень 2024 року) + 23 (липень 2024 року) + 22 (серпень 2024 року) + 21 (вересень 2024 року) + 23 (жовтень 2024 року) + 21 (листопад 2024 року) + 22 (грудень 2024 року) + 23 (січень 2025 року) + 20 (лютий 2025 року) + 21 (березень 2025 року) + 22 (квітень 2025 року) + 22 (травень 2025 року) + 21 (червень 2025 року) + 23 (липень 2025 року) + 21 (серпень 2025 року) + 22 (вересень 2025 року) + 23 (жовтень 2025 року) + 2 (листопад 2025 року)) = 211,30 * 404 роб. дня = 85365,20 грн.
У суду відсутні будь-які відомості щодо погашення заборгованості із заробітної плати перед позивачем станом на момент винесення рішення.
Оскільки відповідач не спростував доводи викладені позивачем, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.1, ч.2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частин 4-6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Судом встановлено, що 07.02.2025 року між адвокатом Стрельник Н.М. та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правничої допомоги №07/02/25 за умовами якого адвокат на підставі усного чи письмового звернення клієнта приймає зобов'язання з надання юридичної допомоги, вартість якої зазначено в Акті виконаних робіт від 20.03.2025 року, відповідно до якого визначено розмір витрат на правничу допомогу в сумі 5200,00 грн. А отже відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги підлягає задоволенню.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 141, 258-259, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Смоли» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Смоли» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 94464 гривні 76 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства «Смоли» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 85365 гривень 20 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства «Смоли» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5200 гривень 00 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства «Смоли» судовий збір на користь держави у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Подобєд О.К.