Справа № 932/7277/23
Провадження № 6/932/417/24
06 листопада 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Малінова О.С., за участі секретаря судового засідання Теліціної О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заява представника ДКС України Тараненко М.С. про зміну способу виконання рішення суду по справі № 932/7277/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -
В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться справа за заявою представника ДКС України Тараненко М.С. про зміну способу виконання рішення суду по справі № 932/7277/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги заявник обґрунтовував наступними обставинами.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2024 у
справі № 932/7277/23 вирішено: «Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково. Стягнути з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 (серія і номер паспорта: НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. Стягнути з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання з
єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь
ОСОБА_1 (серія і номер паспорта: НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування
понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 75 (сімдесят п'ять) гривень 03
коп.»
Казначейство повідомляє про наявність обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення, та, з метою забезпечення прав стягувача на одержання коштів за судовим рішенням, порушує питання про зміну способу виконання рішення суду від 19.06.2024 з огляду нате, що практикою Верховного Суду від 02.06.2021 по справі № 215/3408/18, від
08.08.2021 по справі № 751/7182/19, від 11.08.2021 по справі № 352/2255/19, від 18.08.2021 по справі № 200/8310/18, від 18.08.2021 по справі № 591/6891/18, від 13.07.2022 по справі 757/24363/20, від 10.11.2021 по справі № 346/5428/17, від 25.01.2023 по справі №753/22826/19, від 18.10.2023 по справі № 705/4489/20, від 25.10.2023 по справі №291/383/19 сформульовано та підтверджено висновки, згідно з якими не допускається стягнення з Казначейства моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 в справі 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2019 у справі № 607/5841/17 (провадження № 61-29065св18), від 18.11.2020 у справі № 554/5980/18 (провадження № 61-7636св19), від 15.06.2022 у справі № 398/2910/20 (провадження № 61-934св22), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.02.2022 у справі № 757/6203/21-ц (провадження № 61-20656св21), від 23.02.2022 у справі № 757/23994/20-ц, від 28.04.2022 у справі № 464/5200/19, від 25.01.2023 у справі №757/4091/20-ц висловлена правова позиція, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивні частини рішень не повинні містити відомості про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має
відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
Відповідні висновки також викладені у постановах ВС від 07.12.2022 у справі №461/9982/19, від 15.03.2023 у справі 591/7146/20, від 13.09.2023 у справі № 501/85/22,
від 04.10.2023 у справі № 757/5351/21-ц, від 18.10.2023 у справі № 127/1407/22, згідно
з якими помилковими є рішення судів в частині визначення таких способів як «стягнення з Державної казначейської служби України».
Таким чином, суд у рішенні про відшкодування моральної шкоди та витрат, пов'язаних із сплатою судового збору з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , застосував такий спосіб захисту і поновлення прав позивача, що робить неможливим виконання судового рішення.
Судові рішення підлягають обов'язковому виконанню, однак спосіб у вигляді: «Стягнути з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання з єдиного
рахунку Державної казначейської служби України на користь
ОСОБА_1 (серія і номер паспорта: НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування
моральної шкоди - 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.» та «Стягнути з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 (серія і номер паспорта: НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 75 (сімдесят п'ять) гривень 03 коп.» - унеможливлює виконання рішення суду по справі.
Тому просили Змінити спосіб виконання рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.06.2024 у справі № 932/7277/23 на спосіб у вигляді:
- Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (серія і номер паспорта: НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.
- Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (серія і номер паспорта: НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 75 (сімдесят п'ять) гривень 03 коп.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року за результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано до провадження судді Малінова О.С. та призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників.
З'ясувавши позицію заявника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 1 ст. 33 України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленост.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст. 16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.
З наведених норм вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав, а зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 жовтня
2001 року № 12-рп/2001 у справі про відшкодування шкоди державою вказує:
В Основному Законі держави розмежовуються такі поняття, як держава, органи
державної влади, посадові і службові особи (статті 3, 5, 6, 13, 38, 55, 56, 62 та інші).
Норми Конституції України вказують, що матеріальна та моральна шкода, завдана
громадянам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної
влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень,
відшкодовується за рахунок Держави. У постанові Великої Палати Верховного
Суду від 19.06.2018 в справі 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) та постановах
Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного
суду від 25.09.2019 у справі № 607/5841/17 (провадження № 61-29065св18), від
18.11.2020 у справі № 554/5980/18 (провадження № 61-7636св19), від 15.06.2022 у
справі № 398/2910/20 (провадження № 61-934св22), постанові Верховного Суду у
складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від
09.02.2022 у справі № 757/6203/21-ц (провадження № 61-20656св21), від 23.02.2022 у
справі № 757/23994/20-ц, від 28.04.2022 у справі № 464/5200/19, від 25.01.2023 у
справі №757/4091/20-ц висловлена правова позиція, що кошти державного бюджету
належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати
коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню саме з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 435, ч. 2 ст. 258, ст. 260 ЦПК України,
Клопотання представника Державної Казначейської Служби України Тараненко Марини Сергіївни про зміну способу виконання рішення суду по справі № 932/7277/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.06.2024 у справі № 932/7277/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди на спосіб у вигляді:
«- Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (серія і номер паспорта: НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.»
«- Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (серія і номер паспорта: НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 75 (сімдесят п'ять) гривень 03 коп.»
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.С.Малінов