Справа № 199/13589/25
(1-кп/199/1315/25)
13 листопада 2025 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду, в межах кримінального провадження № 12025050000000473 від 03.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Клопотання обґрунтовується тим, що обвинувачений може переховуватися від суду, обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків, переховуватися, перешкоджати кримінальному провадженню, продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора але фактично в частині продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, який попередньо був визначений ухвалою слідчого судді.
Суд, вирішуючи клопотання, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши документи, які характеризують особу обвинуваченого, приходить до наступного висновку.
Суд вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
На теперішній час при вирішенні питання про продовження строку домашнього арешту відносно обвинуваченого, суд враховує наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , якого повідомлено про підозру у скоєнні тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років, у разі доведеності винуватості обвинуваченого, може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.
Щодо суспільної небезпеки, суд приходить до висновку, що такий злочин під час війни має дуже високий ступінь суспільної небезпеки.
Оцінюючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що обвинувачений може переховуватися від суду, окрім цього існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.
Судом зазначається, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її маральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії).
Крім того, за даним кримінальним провадженням судом ще недопитані свідки, тому ризик впливу на них, тиску з боку обвинуваченого у разі перебування останнього на волі залишається до отримання від свідків показань в судовому засіданні.
Інші ризики, на які посилається прокурор в клопотанні, у судовому засіданні прокурором недоведені та докази відносно них суду не подані, тому суд відхиляє інші ризики.
Крім того, продовження обвинуваченому строку домашньому арешту повністю забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання процесуальних рішень суду, запобігання спробам: ухилення обвинуваченого від суду або переховування, скоювати злочини, здійснювати незаконний вплив або тиск на свідків, які ще не допитані.
На переконання суду домашній арешт як запобіжний захід має низку переваг. Водночас з тим, що особа усвідомлює невідворотність покарання, домашній арешт надає можливість обвинуваченому зберегти соціальні та сімейні зв'язки, продовжувати працювати та матеріально забезпечувати свою родину. Особливо це є актуальним де він є єдиним годувальником у родині.
З психологічного погляду домашній арешт для особи, до якої він застосовується, та членів її сім'ї є менш стресовим і психологічно травмуючим запобіжним заходом оскільки обвинувачений проживатиме у звичайній для себе обстановці, без заборони на спілкування з родиною (у разі наявності малолітніх дітей або осіб, які потребують стороннього догляду).
Тому, з огляду на викладене, керуючись Конвенцією, правовими нормами КПК України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора і продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 до 13 січня 2025 року включно, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , який буде заходом забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, та правової норми, яку містить ст. 177 КПК України, та є втіленням щодо забезпечення дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина на такому ж рівні, як вони гарантуються Європейською Конвенцією з прав людини та основоположних свобод.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих діянь, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який, незважаючи на наявність позитивних даних, які характеризують особу ОСОБА_4 , які заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на даному етапі не встановив.
Разом з цим, з огляду на викладене судом обґрунтування, суд вважає, що клопотання прокурора «про продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту» не підлягає задоволенню, враховуючи, що на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді - ОСОБА_4 «обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час», що підтверджується відомостями з реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12025050000000473 від 03.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 та супровідним листом заступника керівника прокуратури, який в порядку ст. 291 КПК України спрямував обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 до суду.
З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурору про продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту»
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 181, 331, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , - до 13 січня 2026 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
1) не залишати з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім, як за дозволом прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження,
за винятком випадків,
- переміщення до найближчого укриття на час дії сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до житла після відбою сигналу «Повітряна тривога»,
- для звернення за невідкладною медичною допомогою при виникненні стану здоров'я, який загрожує його життю або здоров'ю,
та у разі,
- виникнення техногенної або природної катастрофи;
2) за першою вимогою прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження прибувати до прокурора чи суду;
3) не відлучатися із міста Дніпра без дозволу прокурора або суду (за виключенням випадків безпосередньої загрози життю або здоров'ю внаслідок збройної агресії РФ проти України);
4) повідомляти прокурора або суд в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
5) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
6) здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту»
Ухвалу про продовження запобіжного заходу передати для виконання Кам'янському районному управлінню поліції ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно повідомити про це суд.
Працівники органу поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло обвинуваченого ОСОБА_4 за вказаною адресою, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
По закінченню цього строку та за відсутністю клопотання прокурора ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
13.11.2025