Справа № 199/14649/25
(3/199/7272/25)
іменем України
13.11.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 ,
- який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
13.10.2025 року о 16:00 годині, біля будинку №11к по Полтавському шосе в місті Дніпрі, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2103» державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування транспортними засобами, оскільки ніколи не отримував посвідчення водія, повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України.
У судове засідання, будучи належним чином сповіщеним про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 не з'явився, будь - яких заяв чи клопотань від останнього не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи, реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справі, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №482228 від 13.10.2025 року, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- інформацією з рапорту поліцейського;
- інформацією з картки обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено за ч.5 ст.126 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу;
- постановою серії ЕПР1 №439384 від 31.08.2025, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено за ч.4 ст.126 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу;
- постановою серії ЕПР1 №158728 від 25.10.2024, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено за ч.2 ст.126 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу;
- відеозаписом з місця події.
За таких обставин, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП як такі, що виразилися в керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Згідно ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених у тому числі і статтями 121-127 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до довідки ДПП УПП в Дніпропетровській області від 21.10.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення без позбавлення права керувати транспортними засобами, з огляду на наступне.
Так, за приписами пункту 1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, визначено можливість накладення штрафу з позбавлення права керування транспортним засобом.
У відповідності до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Таким чином, за наслідком розгляду кримінального провадження, навіть за відсутності в особи посвідчення водія її може бути позбавлено вироком суду права керувати транспортними засобами.
При цьому, об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, складаючи висновок в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, не аналізувала норми КУпАП, зокрема статтю 30 цього Кодексу.
У той же час Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.
Викладене вказує про те, що при вирішенні питання щодо застосування до особи такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суддя не може посилатися на висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, та повинен виходити з норм КУпАП, зокрема ч. 2 ст. 30 КУпАП, якою визначено можливість позбавлення лише наданого громадянинові права керування транспортними засобами та п. 1.10 Правил дорожнього руху, що узгоджується із роз'ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки такого права у нього не має.
Тому, саме це стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 ( дві тисячі чотириста ) неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 40800 ( сорок тисяч вісімсот ) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ст. 401 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605,60 гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії цієї постанови, а в разі оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, органом державної виконавчої служби в порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя: І.В.Щербина-Почтовик