Справа № 573/2290/25
Провадження №1-кп/573/351/25
13 листопада 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
законного представника: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
потерпілого: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14 жовтня 2025 за № 12025200570000564 по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Вири Сумського району, Сумської області, з неповною середньою освітою, здобувач освіти ДНЗ «Білопільське ВПУ», на обліку у лікаря нарколога не перебуваючого, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2024 з діагнозом «Інші розлади психологічного розвитку F-88, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Вири Сумського району, Сумської області, не одруженого, з неповною середньою освітою, здобувач освіти ДНЗ «Білопільське ВПУ», на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуваючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України,
03 листопада 2025 до Білопільського районного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14 жовтня 2025 за № 12025200570000564 по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України.
1. Так, із обвинувального акту встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 разом з неповнолітнім братом ОСОБА_5 та зі своїми знайомими неповнолітніми ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проходили по відкритій ділянці місцевості, а саме по АДРЕСА_2 . В цей час неповнолітній ОСОБА_4 гучно кричав та висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив спокійний відпочинок громадян і дотримання правил поведінки в суспільному житті і побуті.
Неповнолітні проходили повз домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , біля якого на той час знаходився ОСОБА_8 , який зробив останнім зауваження за те, що вони порушують громадський порядок.
Після цього, у неповнолітнього ОСОБА_4 виник умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, де ігноруючи правила поведінки у суспільстві, з мотивів явної неповаги до суспільства та зневажливого ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, діючи з особливою зухвалістю, неповнолітній ОСОБА_4 , в присутності неповнолітнього ОСОБА_11 , діючи умисно, з особливою зухвалістю, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків наніс удар кулаком правої руки по обличчю ОСОБА_8 .
Продовжуючи свої хуліганські дії і не бажаючи їх припиняти, діючи умисно, неповнолітній ОСОБА_4 , у той самий день та час, перебуваючи за вищевказаною адресою, покликав на допомогу свого неповнолітнього брата ОСОБА_5 , який в той час разом з неповнолітнім ОСОБА_12 знаходились біля іншого домогосподарства по АДРЕСА_2 .
Неповнолітній ОСОБА_5 , підбіг до свого неповнолітнього брата ОСОБА_4 та в присутності неповнолітнього ОСОБА_11 , грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи правила поведінки у суспільстві, з мотивів явної неповаги до суспільства та зневажливого ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, діючи з особливою зухвалістю, збив ОСОБА_8 з ніг та почав утримувати останнього рукою за шию, а неповнолітній ОСОБА_4 з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків спричинив тілесні ушкодження шляхом нанесення декількох ударів по голові та в лівий бік тулуба місцевому мешканцю ОСОБА_8 , а також висловлювався на його адресу грубою нецензурною лайкою, принижуючи при цьому честь і гідність останнього.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 407 від 16.10.2025 у ОСОБА_8 на час судово-медичного обстеження виявлені такі тілесні ушкодження: набряк м'яких тканин в правій скроневій ділянці на фоні якого маються крововиливи; синець на повіках правого ока з переходом в лобну ділянку на фоні якого в підочній ділянці садна; синець на повіках лівого ока з переходом: в щічну ділянку на фоні якого в щічній ділянці мається садно; набряк м'яких тканин в лівій підочній ділянці; синець по лівій боковій поверхні тулуба в проекції реберної дуги на ділянці між передньою та задньою- пахвовими лініями.
Згідно заключення терапевта: «множинні садна обличчя. Параорбітальна гематома справа. Гематома верхньої повіки лівого ока». По ступеню тяжкості крововиливи, синці, садна згідно правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Виконуючи свої протиправні дії, неповнолітній ОСОБА_4 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажав настання суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , тобто вчинив кримінальне правопорушення із прямим умислом.
Крім того, у той самий день та час неповнолітній ОСОБА_4 , разом з неповнолітнім братом ОСОБА_5 , перебуваючи біля буд. АДРЕСА_2 , без попередньої змови між собою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, почали наносити удари ОСОБА_8 , який знаходився біля вищевказаного домогосподарства. Так, неповнолітній ОСОБА_5 , перший наніс ОСОБА_8 один удар своїм кулаком правої руки в спину з лівої сторони останнього, після чого, неповнолітній ОСОБА_4 , в свою чергу, також наніс потерпілому ОСОБА_8 один удар коліном правої ноги в лівий бік останнього.
У результаті вищезазначених умисних протиправних дій неповнолітнього ОСОБА_4 в групі осіб з неповнолітнім ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 407 від 16.10.2025 у ОСОБА_8 на час судово-медичного обстеження мало місце згідно заключення хірурга: «ЗТГК. Перелом 9 ребра ліворуч, неускладнений больовий синдром. Згідно заключення рентгенолога: «перелом заднього відрізка 9-го ребра зліва без зміщення». По ступеню тяжкості перелом ребра не є небезпечним для життя, але потягнув за собою тривалий розлад здоров'я, тому згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Виконуючи свої протиправні дії, неповнолітній ОСОБА_4 , усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій. та бажав настання суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , тобто вчинив кримінальне правопорушення із прямим умислом.
2. Також досудовим розслідуванням встановлено, що неповнолітній ОСОБА_5 13 жовтня 2025 року близько 21.00 год. разом з неповнолітнім братом ОСОБА_4 та зі своїми знайомими неповнолітніми ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , проходили по відкритій ділянці місцевості, а саме по АДРЕСА_2 . В цей час неповнолітній ОСОБА_4 гучно кричав та висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив спокійний відпочинок громадян і дотримання правил поведінки в суспільному житті і побуті.
Неповнолітні проходили повз домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , біля якого на той час знаходився ОСОБА_8 , який зробив останнім зауваження за те, що вони порушують громадський порядок.
Після цього, у неповнолітнього ОСОБА_4 виник умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, де ігноруючи правила поведінки у суспільстві, з мотивів явної неповаги до суспільства та зневажливого ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, діючи з особливою зухвалістю, неповнолітній ОСОБА_4 , в присутності неповнолітнього ОСОБА_11 , діючи умисно, з особливою зухвалістю, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно- небезпечних наслідків наніс удар кулаком правої руки по обличчю ОСОБА_8 .
Продовжуючи свої хуліганські дії і не бажаючи їх припиняти, діючи умисно, неповнолітній ОСОБА_4 , у той самий день та час, перебуваючи за вищевказаною адресою, покликав на допомогу свого неповнолітнього брата ОСОБА_5 , який в той час разом з неповнолітнім ОСОБА_12 , знаходились біля іншого домогосподарства по АДРЕСА_2 .
Неповнолітній ОСОБА_5 , підбіг до свого неповнолітнього брата ОСОБА_4 та в присутності неповнолітнього ОСОБА_11 , грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи правила поведінки у суспільстві, з мотивів явної неповаги до суспільства та зневажливого ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, діючи з особливою зухвалістю, збив ОСОБА_8 з ніг та почав утримувати останнього рукою за шию, а неповнолітній ОСОБА_4 , з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків спричинив тілесні ушкодження шляхом нанесення декількох ударів по голові та в лівий бік тулуба місцевому мешканцю ОСОБА_8 , а також висловлювався на його адресу грубою нецензурною лайкою, принижуючи при цьому честь і гідність останнього.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 407 від 16.10.2025 у ОСОБА_8 на час судово-медичного обстеження мали місце такі тілесні ушкодження: набряк м'яких тканин в правій скроневій ділянці на фоні якого маються крововиливи; синець на повіках правого ока з переходом в лобну ділянку на фоні якого в підочній ділянці садна; синець на повіках лівого ока з переходом в щічну ділянку на фоні якого в щічній ділянці мається садно; набряк м'яких тканин в лівій підочній ділянці; синець по лівій боковій поверхні тулуба в проекції реберної дуги на ділянці між передньою та задньою пахвовими лініями.
Згідно заключення терапевта: «множинні садна обличчя. Параорбітальна гематома справа. Гематома верхньої повіки лівого ока». По ступеню тяжкості крововиливи, синці, садна згідно правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Виконуючи свої протиправні дії, неповнолітній ОСОБА_5 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажав настання суспільно- небезпечних наслідків у виді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , тобто вчинив кримінальне правопорушення із прямим умислом.
Продовжуючи свої протиправні дії, у той самий день та час неповнолітній ОСОБА_5 разом з неповнолітнім братом ОСОБА_4 , перебуваючи біля буд. АДРЕСА_2 , без попередньої змови між собою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, почали наносити удари ОСОБА_8 , який знаходився біля вищевказаного домогосподарства. Так, неповнолітній ОСОБА_5 перший наніс ОСОБА_8 один удар своїм кулаком правої руки в спину з лівої сторони останнього, після чого, неповнолітній ОСОБА_4 в свою чергу, також наніс потерпілому ОСОБА_8 один удар коліном правої ноги в лівий бік останнього.
У результаті вищезазначених умисних протиправних дій неповнолітнього ОСОБА_5 , в групі осіб з неповнолітнім ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 407 від 16.10.2025 у ОСОБА_8 на час судово-медичного обстеження мало місце згідно заключення хірурга: «ЗТГК. Перелом 9 ребра ліворуч, неускладнений больовий синдром. Згідно заключення рентгенолога: «перелом заднього відрізка 9-го ребра зліва без зміщення». По ступеню тяжкості перелом ребра не є небезпечним для життя, але потягнув за собою тривалий розлад здоров'я, тому згідно правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Виконуючи свої протиправні дії, неповнолітній ОСОБА_5 , усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажав настання суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , тобто вчинив кримінальне правопорушення із прямим умислом.
Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за:
- ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб,
- ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчиненого групою осіб, без попередньої змови між собою.
У ході досудового розслідування 31 жовтня 2025 між прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у присутності законного представника ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_7 , маючи письмову згоду потерпілого ОСОБА_8 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно із даною угодою неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні інкримінованого їм діяння, а саме у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинені групою та в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинні понести ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме:
- за ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст.122 КК України, застосувати положення ст. 69 КК України, та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України за це кримінальне правопорушення, призначивши покарання у виді 100 годин громадських робіт;
- за ч. 2 ст. 296 КК України, застосувати положення ст. 69 КК України, та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 296 КК України за це кримінальне правопорушення, призначивши покарання у виді 120 годин громадських робіт.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.
В угоді передбачені наслідки її укладання та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.
В підготовчому засіданні прокурор ОСОБА_3 , обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законний представник останніх ОСОБА_6 , захисник останніх ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_8 просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
У відповідності з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачуються неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мали місце. Суд також погоджується з кваліфікацією їх дій за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжкими злочинами.
При цьому судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 цілком розуміють права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.
Судом також роз'яснено про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального і Кримінального кодексів України, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Так, при перевірці умов угоди на відповідність вимогам Кримінального кодексу України та інтересам суспільства суд враховує те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю визнали свою вину у вчиненні злочинів, щиро розкаялись у їх вчиненні, активно сприяли їх розкриттю, а також, відсутність тяжких наслідків по даному кримінальному провадженню. За місцем проживання обвинувачені характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога не перебувають, ОСОБА_4 перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2024 з діагнозом «Інші розлади психологічного розвитку F-88, раніше не судимі.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 погоджуються на призначення узгодженої між ними та прокурором міри і виду покарання. Характер взятих обвинуваченими на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у присутності законного представника ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_7 , маючи письмову згоду потерпілого ОСОБА_8 і призначення обвинуваченими узгодженої сторонами міри покарання.
Процесуальні витрати, речові докази, цивільний позов в кримінальному провадженні відсутні.
Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у рамках даного кримінального провадження не обирався. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченим запобіжного заходу, суд також не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 374, 468-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 жовтня 2025, укладену між прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності законного представника ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_7 , маючи письмову згоду потерпілого ОСОБА_8 .
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання за:
- ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст.122 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді 100 годин громадських робіт;
- за ч. 2 ст. 296 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді 120 годин громадських робіт.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_4 покарання у виді 120 годин громадських робіт.
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 жовтня 2025, укладену між прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності законного представника ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_7 , маючи письмову згоду потерпілого ОСОБА_8 .
ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання за:
- ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст.122 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді 100 годин громадських робіт;
- за ч. 2 ст. 296 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді 120 годин громадських робіт.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_5 покарання у виді 120 годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя