Справа№ 514/1185/25 Провадження по справі № 1-кп/514/164/25
13 листопада 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025168270000066, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з повною середньою освітою, одруженого, має на утриманні 2 малолітніх дітей, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 217 затверджено «Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста» (далі - Положення), яким передбачено, що до керування машинами допускаються особи, які мають посвідчення тракториста-машиніста (надалі - посвідчення) на право керування машинами відповідних категорій.
Посвідчення видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також здобула професійну (професійно-технічну) освіту відповідно до освітньої програми за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами тих категорій, які заявлені на отримання посвідчення, та склала теоретичний і практичний іспити екзаменаційній комісії територіального органу Держпродспоживслужби.
Згідно п. 4 вказаного Положення трактори відноситься до машин, керування якими здійснюється за наявності посвідчення категорії «А1»,«А2».
Відповідно до п. 2.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2001 № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно примітки ст. 358 КК України посвідчення тракториста-машиніста, є офіційним документом, а саме, документом, що містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
На початку 2019 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у АДРЕСА_2 , за місцем свого мешкання, з мотивів протиправного набуття права керування механічними транспортними засобами категорій «А1», всупереч порядку отримання посвідчення тракториста-машиніста встановленого вищезазначеним Положенням, у мережі «Фейсбук» на невстановленій сторінці виявив інформацію про надання послуг з виготовлення посвідчення тракториста-машиніста.
Зателефонувавши невстановленій досудовим розслідуванням особі, ОСОБА_5 замовив та придбав у неї підроблений за невстановлених обставин (у невстановлений час та місці) офіційний документ, а саме, посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане 21.11.2019 Державною інспекцією сільського господарства в Київській області на ім'я ОСОБА_4 , яке в дійсності вищезазначеним державним органом йому не видавалось та яке нібито надавало йому право керування машинами категорії «А1».
У подальшому, 03.07.2025 приблизно о 18:30 годині, на вул. Шкільна с. Миколаївка Болградського району Одеської області, ОСОБА_4 був зупинений працівниками поліції сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області під час керування механічним транспортним засобом трактором марки «Білорус 892», державний номерний знак НОМЕР_2 , керування якого, згідно вищезазначеного Положення від 02.04.1994 № 217, потребує наявності посвідчення тракториста-машиніста категорії «А1».
За зазначених вище обставин, ОСОБА_4 , діючи з умислом спрямованим на використання завідомо підробленого документу, з мотивів підтвердження нібито наявності у нього права на керування вказаним механічним транспортним засобом, пред'явив вказаним працівникам поліції завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення тракториста-машиніста на власне ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 , нібито видане 21.11.2019 Державною інспекцією сільського господарства в Київській області, яке надавало право керування машинами категорії «А1», та яке в дійсності йому не видавалось у встановленому законом порядку.
В ході судового розгляду ОСОБА_4 вину визнав та розповів про обставини кримінального правопорушення, вказавши, що вчинив його за вищевказаних обставин, та щиро розкаявся в його вчиненні.
Враховуючи, що всі учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, (далі КПК України), за згодою учасників кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав за можливе обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого, та щодо заходів забезпечення кримінального провадження. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, і погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 358 КК України використання завідомо підробленого документа.
За змістом ч. 1, 2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, яке згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.
Згідно з медичною довідкою ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 358 КК України.
Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення як ним, так ііншимиособами нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений згідно з ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 10.03.2025 року арешт майна,
Керуючись ст. 369-371, 373-375 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
З набранням вироком законної сили скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 09 липня 2025 року у справі № 514/976/25 (№ 1-кс/514/62/25) арешт на майно, а саме:
посвідчення тракториста - машиніста серія НОМЕР_1 видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ДІСГ в Київській області від 21.11.2019 року, яке упаковано до полімерного сейф-пакету НПУ ІСR0246161.
Речові докази - посвідчення тракториста - машиніста серія НОМЕР_1 видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ДІСГ в Київській області від 21.11.2019 року, яке упаковано до полімерного сейф-пакету НПУ ІСR0246161 та знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження №12025168270000066, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2025 року.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Копію вироку обвинуваченому та прокурору вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1