Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №514/1606/25
Провадження по справі № 2-а/514/39/25
12 листопада 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді - Кравченко П.А.,
при секретарі - Мельниченко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду (с-ще Бессарабське) у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
03.11.2025 року до суду звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Кисса Віктор Іванович, з позовною заявою до відповідача, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №152 від 29.01.2025 року. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Свої позовні вимоги обґрунтовує, що на прикінці вересня 2025 року без будь-якого попередження були заблоковані його банківські картки. При зверненні 29.10.2025 року до Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) йому стало відомо, що підставою для відкриття виконавчого провадження є постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 № 152 від 05.02.2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Згідно фабули вказаного протоколу № 152 від 05 лютого 2025 року, складеного начальником начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_3 , громадянин ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним та належним чином оповіщений про виклик на 24.11.2024 р. о 09.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення абз. 2 п.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до якого громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначених їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, в вищезазначений термін до вказаного відділу не з'явився, чим скоїв правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, зазначив, що у постанові не вказано жодних реквізитів поштового відправлення (номер, дата надсилання повістки, форма вручення, відмітки про вручення чи повернення). ОСОБА_1 дотримувався правил військового обліку, облікові дані ним уточнено вчасно про що свідчать копія військово-облікового документа, згенерованою в електронному вигляді з мобільного застосунку Резерв+, а також надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Протокол про адміністративне правопорушення в його присутності не складався. Вважає, що постанова є незаконною, постановленою з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, тобто такою, що підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач не з'явився. Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кисса В.І. надійшла заява з проханням розглядати справу за відсутності позивача та його представника. На позовних вимогах наполягають.
Відповідач у судовому розгляді справи не взяв, про час, день та місце розгляду повідомлений належним чином. Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) визначають певні особливості розгляду термінових адміністративних справ, до категорії яких відносяться провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (параграф 2 глави 11 розділу ІІ КАСУ, ст. 286 КАСУ) .
Відповідно до норм статті 268 КАСУ, які врегульовують питання особливостей повідомлення учасників про дату, час та місце розгляду у такій категорії справ, неприбуття у судове засідання учасника справи повідомленого шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Ураховуючи, що учасники справи були належним чином повідомленні про її розгляд в суді, а також встановлені процесуальним нормами обмежені строки розгляду такої категорії справ (ч.1 статті 286 КАСУ), суд дійшов висновку про можливість її розгляду без участі відповідача.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Законом України «Про оборону України» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ведення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшим продовженням, станом на сьогодні.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентуються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок івійськову службу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (ч.1). Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3).
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів (ч. 10).
Частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
За змістом ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналогічні правові норми містить ч. 9 ст. 16 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Як вбачається з матеріалів справи, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 05.02.2025 року прийнято постанову, згідно з якою громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт гр-на України серія НОМЕР_1 ) притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.
За змістом вказаної постанови її прийнято за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №152 від 29.01.2025 року, складеного начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .
Як вбачається зі змісту постанови, вказаним протоколом було зафіксовано, що ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним та належним чином оповіщений про виклик на 24.11.2024 р. о 09.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення абз. 2 п.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до якого громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначених їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, в вищезазначений термін до вказаного відділу не з'явився, чим скоїв правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1).
Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч. 2).
Згідно з п. 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок), на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Пунктом 56 Порядку передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Суд зауважує, що відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+» позивач вчасно оновив свої персональні дані (наявні відмітка «дані уточнені вчасно»).
При оновленні даних позивач зазначив адресу, яка співпадає з місцем реєстрації АДРЕСА_1 , а також мобільний телефон.
Крім того, надано довідку № 1277/992 від 04.04.2025 за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_4 , ОСОБА_1 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", батько інвалід ІІ групи.
Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Приміткою до ст. 210 КУпАП встановлено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Як встановлено вище судом, військово облікові данні військовозобов'язаного ОСОБА_1 містились у військово обліковому документі, які були оновлені позивачем у цій справі вчасно та у відповідності до норм чинного законодавства України. Крім того, ОСОБА_1 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення від 05 лютого 2025 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, судовий збір в сумі 605 грн.60 коп покладається судом на суб'єкта владних повноважень відповідача у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 241-244, 246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову від 05 лютого 2025 року №152 у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 на підставі частини 3 статті 210 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ), судовий збір у розмірі 605 гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення та складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12.11.2025 року.
Суддя П.А. Кравченко