Справа № 522/24563/25
Провадження по справі № 1-кс/522/6281/25
12 листопада 2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
10.11.2025 року слідчому судді ОСОБА_1 розподіллено скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» - ОСОБА_3 від 29.10.2025 за вих. № 29/10/2025-2-4.
Відповідно до скарги, 29.10.2025 р. за вих. № 29/10/2025-2-4 головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» - ОСОБА_3 , з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА», а саме gononstopukraina@gmail.com, на офіційну електронну пошту Одеської обласної прокуратури, а саме odeska.obl@od.gp.gov.ua, подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, до вчинення яких, на думку скаржника, причетні наступні особи:
- ОСОБА_4 - народний депутат України VIII скликання, екс депутат Київської міської ради VII скликання, ОСОБА_5 - ексдепутат Дніпровської обласної ради, Голова ради директорів та співзасновник групи компаній «Dnipro Agro Group», перебуваючи у злочинній змові з Міністром юстиції України - ОСОБА_6 , Асистентом директора Департаменту приватного права Міністерства юстиції України - ОСОБА_7 , Заступником директора Департаменту - начальником Управління нормативно-правового забезпечення нотаріату Департаменту приватного права Міністерства юстиції України - ОСОБА_8 , Заступником директора Департаменту - начальником Управління нормативно-правового забезпечення державної реєстрації Департаменту приватного права Міністерства юстиції України - ОСОБА_9 , начальником Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління нормативно-правового забезпечення державної реєстрації Департаменту приватного права Міністерства юстиції України - ОСОБА_10 , начальником Управління внутрішньої безпеки Міністерства юстиції України - ОСОБА_11 , начальником Відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства юстиції України - ОСОБА_12 , начальником Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України м. Одеса - ОСОБА_13 , суддею Господарського суду міста Києва - ОСОБА_14 , приватним нотаріусом - ОСОБА_15 , державний реєстратор Відділу «Центр надання адміністративних послуг Роздільнянської міської ради» - ОСОБА_16 , створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на рейдерське захоплення та встановлення контролю над корпоративними правами ТОВ «ФІЛОСОФІЯ ДЕВЕЛОПМЕНТА» (код ЄДРПОУ - 42088061).
Скаржник зазначає, що у результаті цих узгоджених дій зазначена група діяла систематично, використовуючи службове становище посадових осіб Міністерства юстиції України, приватного нотаріуса та державного реєстратора, шляхом внесення неправомірних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підроблення довіреностей, а також незаконного відсторонення законних засновників та керівництва товариства. Залучення формальних «фігур» для легалізації змін у корпоративній структурі дозволяло реальним організаторам схеми залишатися поза прямим юридичним оформленням та зберігати фактичний контроль над активами. Підроблені довіреності, оформлені приватним нотаріусом, створювали видимість законності дій, а державний реєстратор, перебуваючи у змові з організаторами, вносив відповідні зміни до ЄДР, що фактично легалізувало рейдерське захоплення корпоративних прав ТОВ.
Позиція учасників
В судове засідання скаржник не з'явився, зазначивши у скарзі, про розгляд останньої за його відсутність.
Представник Одеської обласної прокуратури в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги, був повідомлений належним чином.
За положеннями частини третьої статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого розглядаються слідчим суддею місцевого суду за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, дійшов такого висновку.
Мотиви слідчого судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження; рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником, повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Вказаний перелік дій чи бездіяльності під час досудового розслідування є вичерпний, а відтак, слідчий суддя не може виходити за межі наданих йому повноважень, визначених КПК України.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
За змістом вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З аналізу норм статей 214, 304 КПК України слідує висновок про те, що обчислення строку звернення зі скаргою на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, починається з дня, наступного за тим, в який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей.
Статтею 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Так до скарги долучено фотознімок екрану, на якому зафіксовано що сформовано лист з темою «Заява про вчинення кримінального правопорушення голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_17 за вих.№ 29/10/2025-2-4 від 29.10.2025, також зазначено електронну поштову скриньку кому адресовано даний лист - Одеська обласна прокуратура, а саме: odeska.obl@od.gp.gov.ua, проте будь-яких підтверджень про отримання адресатом даної заяви скаржником не надано.
Таким чином факт звернення скаржником з заявою, про вчинення кримінального правопорушення документально не підтверджений, що в свою чергу позбавляє слідчого суддю можливості перевірити, чи дійсно скаржник має процесуальний статус заявника у розумінні вимог ст. 303 КПК України та чи були дотримані скаржником строки звернення до суду з такою заявою, що є обов'язковою вимогою КПК України, а також, чи порушенні процесуальні права заявника стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, до скарги долучена заява про вчинення кримінального правопорушення, яка подана головою ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_18 до Одеської обласної прокуратури.
Однак, скаргу на адресу суду, подано фізичною особою ОСОБА_3 .
Відповідно до частини першої статті 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
У статті 26 ЦК України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Ст.1 Закону України «Про громадські об'єднання» регламентує, що громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на створення та працю в громадській організації, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - засновника громадської організації, голови чи просто члена громадської організації.
Тобто статус голови громадської організації і статус фізичної особи є різними.
Відповідно до Глави 3 КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Виходячи із доданих до скарги документів, керуючись принципами змагальності сторін, свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та диспозитивності, встановленими ст.ст. 22, 26 КПК України, слідчий суддя вважає, що вказану скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_19