Справа №522/4859/25-Е
Провадження №2/522/4444/25
13 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Донцова Д.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Смоковій А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 148146,57 грн., а також судового збору у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву №бн від 19.09.2013 р. та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 200000 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав кредитну картку номер. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей. 01.03.2021 р. відповідач підписав власноруч на планшеті Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, якою погодив використання OTP пароля в якості простого електронного підпису, відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». Далі у процесі користування рахунком 24.08.2022 р. відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (копія додається до позовної заяви), на підставі якої погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви заборгованість відповідача становила 171321,23 грн. Починаючи з 24.08.2022 р. відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 36%. Також позивач звертає увагу суду, що у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 р. - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 р. відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру (детально у Розрахунку заборгованості). У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 18.02.2025 р. має заборгованість - 148146,57 грн., яка складається з наступного: 148146,57 грн. - заборгованість за тілом кредиту. У зв'язку із викладеним позивач звернувся з даним позовом.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.03.2025 р. відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Учасники справи про розгляд справи повідомлялись належним чином.
16.06.2025 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що з позовом не згодний, вважає його необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку із наступним. Надані позивачем документи не підтверджують існування заборгованості у відповідача. До вказаних правовідносин неможливо застосувати правила ч. 1 ст. 634 ЦК України стосовно приєднання до договору, так як Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпис відповідача. Заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 24.08.2024 р. на якій відсутній підпис уповноваженої особи працівника позивача та наявна лише печатка позивача. У анкеті-заяви клієнта про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка підписана відповідачем, відсутні умови щодо сплати відсотків. Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 здійснює постійне погашення заборгованості, сплачує її кожного місяця, та заборгованість утворилась у 29.08.2019 р., проте лише 11.03.2025 р. банк звернувся до суду із позовом. З моменту виникнення заборгованості (з серпня 2019 р.) за тілом кредиту почався перебіг строку позовної давності, а тому просить суд застосувати наслідки пропущення строку позовної давності із зверненням до суду із позовом.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Будь яких інших заяв або клопотань від сторін не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 19.09.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № бн від 19.09.2013 р.
26.03.2019 р. ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, в якому визначені процентні ставки.
01.03.2021 р. ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву клієнта фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, з метою встановлення/продовження ділових відносин та дотримання вимог законодавства України з питань фінансового моніторингу та внутрішніх процедур банку для проведення належним чином ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта. В Анкеті-заяві клієнта фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (стор. 3), ОСОБА_1 зобов'язався виконувати умови договору про надання банківських послуг і підписавши вказану заяву-анкету, підтвердив укладення договору про надання банківських послуг. Сторони (банк та клієнт) узгодили використання простого електронного підпису. Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів: ОТР-пароль, QR-код, підпис стілусом на планшеті у відділенні банку, кнопки «підпис», «підписав», «підтверджую», «ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах банку. При здійсненні будь-якої операції та правочинів між сторонами за допомогою ОТР-паролю як простого електронного підпису сторони домовились вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта.
24.08.2022 р. відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, підписанням Заяви клієнт підтверджує, що Банком надано йому інформацію, передбачену частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Підписуючи вказану заяву відповідач, діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунка та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» (далі - Договір), приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Відповідно до вказаної Заяви від 24.08.2022 р. тип кредиту - відновлювана кредитна лінія. Процентна ставка, відсотків річних 36%. Тип процентної ставки - фіксований.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ст. 634 ЦК України між сторонами було укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21) від 25.05.2021 належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/15023/21 Верховний Суд відзначив, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 18.02.2025 р. має заборгованість - 148146,57 грн., яка складається з наступного: 148146,57 грн. - заборгованість за тілом кредиту.
Факт надання відповідачу кредитних коштів та користування ним кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку за договором.
Суд вважає надану позивачем виписку по рахунку відповідача належним та допустимим доказом руху коштів по картці відповідача та доказом отримання відповідачем від позивача коштів у кредит.
Щодо доводів представника відповідача про те, що пройшов строк позовної давності щодо зверненням до суду із даним позовом.
Безпідставними також є доводи відповідача щодо спливу позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідач стверджує, що строк позовної давності почав свій перебіг у серпні 2019 року.
Верховний Суд у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18, зазначив, що перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Таким чином, щодо кожного простроченого відповідачем платежу перебіг позовної давності обчислюється окремо.
Згідно із Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалась відповідними Постановами Кабінету Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, карантин на території України діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023.
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжувалась, та продовжує діяти дотепер, згідно з Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025.
Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.
Отже, на момент звернення позивача із позовом до суду, строк позовної давності за зобов'язаннями ОСОБА_1 перед позивачем не закінчив свій перебіг. Відповідно підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відсутні.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ст. ст. 530, 612, 625 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.
У матеріалах справі відсутні докази повернення відповідачем коштів, отриманих від позивача у кредит.
Відповідач не заперечував сам факт отримання коштів від банку. При цьому, заперечуючи проти позову, відповідач не надав суду контррозрахунок заборгованості та не повідомив які саме суми нарахувань вважає безпідставними.
Доказів, що б спростовувало наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідачем суду не надано.
Досліджені під час розгляду справи є належними та допустимими, у своїй сукупності достатніми для висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно платіжної інструкції від 24.02.2025 р., позивач сплатив 2422,40 грн. в якості судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.81,141,223,258,259,263-265,280-282,284,289 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором №бн від 19.09.2013 р. у розмірі 148146 (сто сорок вісім тисяч сто сорок шість) гривень 57 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення складено та підписано 13 листопада 2025 року.
Суддя Донцов Д.Ю.