Справа №504/4233/20
Провадження №2/504/231/25
Доброславський районний суд Одеської області
13.11.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенко В.К.,
Секретаря - Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України в особі Об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Квартирно - експлуатаційний відділ м. Одеса, про визнання рішення неправомірним і його скасування, зобов'язання вчинити дії,-
До Комінтернівського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України в особі Об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Квартирно - експлуатаційний відділ м. Одеса, про визнання рішення неправомірним і його скасування, зобов'язання вчинити дії.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у свою відсутність.
Представник КЕУ м. Одеса просив закрити провадження у справі, оскільки на його думку спір належить до адміністративної юрисдикції.
Відповідач- Військова частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України в особі Об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 повідомлена електронною поштою про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
Вислухавши представника третьої особи, суд дійшов до висновку, що слід закрити провадження у справі з наступних підстав:
Так, у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19 (провадження № 14-62цс20) Велика Палата Верховного Суду з метою забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про забезпечення житлових прав діючих та колишніх військовослужбовців відступила від висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16, вказавши, що спори про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв'язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).
Оскільки у цій справі спір стосується проходження публічної (військової) служби, у зв'язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а саме забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, а відповідачі у цих правовідносинах виконують публічно-владні управлінські функції, спір, що виникли між сторонами, є адміністративно-правовими, а тому така справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 308/1213/18, від 24 листопада 2021 року у справі № 461/5225/19, від 27 жовтня 2021 року у справі № 266/3935/20, від 11 жовтня 2021 року у справі № 750/6370/19, від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21.
Більше того, 08 червня 2022 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 362/643/21 прийшла до висновку, що для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів з приводу проходження військової служби (зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності, пов'язаних із реалізацією внаслідок проходження публічної (військової) служби соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями), Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку щодо розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 752/5881/15-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 488/1176/14-а, від 20 вересня 2018 року у справі № 815/2551/15, від 23 січня 2019 року у справі № 806/5217/15, від 13 лютого 2019 року у справі № 826/19681/16, від 24 квітня 2019 року у справі № 494/1234/17, від 4 вересня 2019 року у справі № 826/17556/16, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року у справі № 127/15109/18 і від 24 вересня 2021 року у справі № 748/303/20, а також у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2139цс15 і від 2 березня 2016 року у справі № 6-14цс16.
Велика Палата зробила висновок, що спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, пов'язаних із реалізацією соціальних гарантій забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей жилими приміщеннями, належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної.
Таким чином справа не підсудна юрисдикційно загальному суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
В силу речення 1 абзацу 1 статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Вдповідно до пункту 2 частини 2 статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд має право вирішити питання про закриття провадження у справі.
Через закриття провадження у справі слід повернути судовий збір позивачу з державного бюджету в сумі 840,80 грн., який сплачений згідно квитанції від 04.12.2020 року.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 255, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України в особі Об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Квартирно - експлуатаційний відділ м. Одеса, про визнання рішення неправомірним і його скасування, зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити, що справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Повернути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн., який сплачений згідно квитанції від 04.12.2020 року.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів від дня її проголошення.
Суддя В. К. Барвенко