11.11.2025
Справа № 497/2579/25 Провадження № 1-кс/497/859/25
11.11.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Болграді, клопотання представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
14.10.2025 року ОСОБА_4 , який підтвердив свої повноваження електронним ордером серії ВН №1591907 від 12.10.2025 року, звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 з клопотанням про скасування арешту, накладеного на тимчасове вилучене майно по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162270000560 від 23.09.2022 року за ч. 1 ст. 240 КК України, який належить ОСОБА_3 , а саме на транспортний засіб марки ГАЗ моделі 53 Б, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Ухвалою слідчого судді від 02.10.2025 року в рамках цього кримінального провадження накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування цього транспортного засобу. Враховуючи, що на даний час досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває, але всі процесуальні дії проведені, в тому числі зважування, експертизи, тому відпала потреба в арешті майна, який є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, арешт майна на даний час порушує права заявника, як власника майна. Виходячи з наведеного, заявник та його представник вважають, що на сьогодні відсутня потреба в перебуванні майна під арештом і останній підлягає скасуванню, чим буде дотримано розумність та співрозмірнсть обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Заявник ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином, представник заявника - ОСОБА_4 надав 24.10.2025 року на електрону пошту суду заяву про проведення судового засідання 24.10.2025 року у його відсутності, після цього жодних заяв не надходило.
Начальник відділення №2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_5 та прокурор Болградської окружної прокуратури в судове засідання не з'явилися, ОСОБА_5 надав на електрону пошту суду заяву про розгляд справи у його відсутності. У заяві він заперечував проти скасування арешту, так як транспортний засіб є знаряддям злочину, визнаний речовим доказом, на даний час із зазначеним транспортним засобом вже проводилися слідчі дії, а саме здійснено вивантаження та зважування.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали додані до клопотання, а також дослідивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні відділення №2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області, перебуває кримінальне провадження №12025162270000560 від 23.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 240 КК України.
02.10.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області по справі справа №497/2579/25, провадження №1-кс/497/814/25, в рамках кримінального провадження №12025162270000560 від 23.09.2025 року за ч.1 ст.240 КК України, накладено арешт, в тому числі на вантажний транспортний засіб марки ГАЗ моделі 53Б, реєстраційний номер НОМЕР_1 та позбавлено фактичного користувача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на його відчуження, розпорядження та користування. Місцем зберігання вилученого транспортного засобу визначено територію відділу забезпечення Центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області (арешт майданчик), що розташований за адресою: пров. Транспортний, 2Б, м. Арциз Болградського району Одеської області. Підставою для забезпечення стало збереження речового доказу та проведення необхідних слідчих дій, він потребує певних досліджень, а також може підлягати спеціальній конфіскації як знаряддя вчинення злочину.
ОСОБА_3 є власником транспортного засобу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
У відповідності до ч.2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У відповідності до ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею був вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Порядок зберігання речових доказів регулюється відповідно до діючої «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства та суду», затвердженої спільним Наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року.
Згідно з п.19 даної Інструкції зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв та механізмів, які визнані речовими доказами, якщо вони не можуть бути передані власникові, його родичам або іншим особам, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до кримінальної справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу.
На даний час досудове розслідування триває, з пояснень слідчого ще планується проведення певних слідчих дій, окрім цього транспортний засіб є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та може підлягати спеціальній конфіскації, тому потреба в арешті майна не відпала та є актуальною на даний час. Представник заявник підставою скасування арешту майна зазначив проведення слідчим органом всіх процесуальних дій та відсутність потреби в арешті майна, що фактично спростовано матеріалами кримінального провадження та письмовими поясненнями начальника відділення №2.
Враховуючи наведене, той факт, що транспортний засіб є знаряддям вчинення злочину, у кримінальному провадженні ще тривають слідчі дії, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 174, 369-372,376 КПК України, -
У задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1