Справа № 682/1526/25
Провадження № 1-кп/682/138/2025
13 листопада 2025 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Славута обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025244000000690 від 10.04.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Славута Хмельницької області, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
ОСОБА_4 у не встановлені в ході досудового розслідування дату, час та місці, усвідомлюючи те, що кастети відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне носіння холодної зброї, придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи кастет, який є не клинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії, в подальшому, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, в порушення вимог п. 1 Додатку 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об?єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1993 № 2471-ХII «Про право власності на окремі види майна», відповідно до якого до видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об?єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, віднесено зброю, п. 2, п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п.п. 2.1, 2.6 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, якими передбачено, що до предметів, на які поширюється дозвільна система, належать холодна зброя, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, носив постійно при собі кастет, який є не клинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії, до 20 год. 11 хв. 10 квітня 2025 року моменту виявлення та вилучення слідчим СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницької області поблизу будинку № 6 по вул. Героїв Небесної Сотні місті Славута Хмельницької області.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в носінні холодної зброї «кастету» без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 263 КК України.
13.11.2025 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди сторони домовилися про те, що ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, тобто в носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень.
В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, визнав повністю, щиро розкаюється, підтвердив обставини вчинення ним вказаного кримінального правопорушення. Підтримав угоду, заявив про здатність виконати умови угоди, та ствердив, що його позиція є добровільною, жодного тиску при укладанні угоди на нього не здійснювалось. Наслідки укладення угоди йому повністю зрозумілі.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного та просив призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Прокурор зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, вимогам закону України про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 263 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.
Окрім цього, обвинуваченому роз'яснено частини 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, неим усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.
Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України, тобто як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України, - є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, а тому за наявності вказаних обставин суд вважає за можливе призначити узгоджене покарання.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.
Також суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів загальною сумою 2674,20 грн. (висновок експерта № СЕ-19/123-25/5569-ХЗ).
Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому не обирати.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 13 листопада 2025 року, укладену між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025244000000690 від 10.04.2025, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене в угоді покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 2674,20 грн. (висновок експерта № СЕ-19/123-25/5569-ХЗ).
Речовий доказ: кастет, який поміщено до сейф-пакету CRI 1202706, - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику.
Суддя ОСОБА_1