Справа № 466/9583/25
Провадження № 2/466/3935/25
(заочне)
12 листопада 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Ковальчука О.І.
з участю секретаря Пилипців О.-І.І.
справа №466/9583/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
16.10.2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та в якій просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0902.32079 від 10.11.2021 року у розмірі 27964,17грн., судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 27964,17грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 10.11.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № TDB.2021.0902.32079 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі - Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com (далі - Договір), та індивідуальної частини, якою є вказана Заява - Договір.
Всі вищевказані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості Банка і Клієнта щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 634 ЦК України є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття Клієнтом пропозиції Банку згідно ст. ст. 641, 644 ЦК України.
03 вересня 2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов договору АТ «Мегабанк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором № TDB.2021.0902.32079 від 10.11.2021 року.
Крім того, 27 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» було укладено договір про відступлення прав вимоги №1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК ЄвроКредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором № TDB.2021.0902.32079 від 10.11.2021 року.
Таким чином, ТОВ «ФК ЄвроКредит» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань та на вимоги ст.ст.525, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 27964,17грн., з яких: 9999,00грн. - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 17965,17грн. - заборгованість за відсотками (в тому числі прострочена). Відтак позивач змушений звернутись до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, довідкою про доставку смс-повідомлення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.11.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі - АТ «МЕГБАНК», Банк) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт, Боржник, Відповідач) було укладено Заява Договір № TDB.2021.0902.32079 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі - Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com (далі - Договір), та індивідуальної частини, якою є вказана Заява - Договір.
Всі вищевказані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості Банка і Клієнта щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 634 ЦК України є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття Клієнтом пропозиції Банку згідно ст. ст. 641, 644 ЦК України.
Згідно з п. 1 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, підписанням Заяви - Договору Клієнт беззастережно підтвердив, зокрема: ? прийняття в повному обсязі Публічної пропозиція АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com. ? згоду з умовами Договору, а також положення усіх Додатків до нього; ? укладання з Банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви - Договору, підписанням якої Клієнт приєднується до Договору в цілому; укладання з Банком шляхом приєднання до публічного договору (оферти) АТ «Мегабанк» про умови надання послуги «Р2Р-перекази з картки на картку» (розміщеного на сайті банку, за інтернет-посиланням https://erc.megabank.ua/ru/p2poffer та у місці інформування клієнта), з урахуванням особливостей, передбачених розділом 2.17. публічної частини договору.
Пунктом 2 заяви-договору передбачено, що банк відкриває клієнту: поточний рахунок (у гривні), що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки (у доларах США), (у євро), що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану). Картка є власністю банку.
Згідно з п.3 заяви-договору картка використовується клієнтом для отримання/внесення готівкових коштів, оплати товарів і послуг, а також з метою здійснення інших операцій, передбачених умовами договору та/або чинним законодавством України і не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності.
Пунктом 4 заяви-договору закріплено, що банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального ліміту кредитної лінії становить 200000 грн.; процентна ставка (фіксована), % річних: базова складає 56%, у пільговий період 0,0001%; обов'язковий мінімальний платіж (ОМП), % від використаного доступного ліміту становить 5,0%; строк оплати ОМП є передостанній робочий день місяця, в який здійснюється розрахунок/нарахування обов'язкових платежів клієнта за відповідний звітний період.
Відповідно до п.5 заяви-договору такі умови, як: права та обов'язки сторін; відповідальність сторін; порядок обчислення, зміни та сплати процентів; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок повернення (в т.ч. дострокового) кредиту; порядок зміни і припинення дії Договору, погоджено в публічній частині договору.
Зокрема, зазначено, що за невиконання та/або неналежне виконання клієнтом зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитною лінією, та щодо сплати процентів за користування за кредитною лінією клієнт несе відповідальність щодо сплати 80,00% річних від простроченої суми за весь період прострочення, що також закріплено розділом 1.7. публічної частини договору та п.8.11. тарифів todobank.
Пунктом 2.7.2. договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank нарахування процентів здійснюється в розрахункову дату за звітний період, виходячи з фактичних залишків грошових коштів, які розміщені на Картковому рахунку, фактичної кількості днів у місяці, фактичної кількісті днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором та/або Тарифами (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/факт»). Згідно з пунктом 2.15.1. договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank банк може надати клієнту кредит у національній валюті України (доступний ліміт кредитної лінії) шляхом сплати з карткового рахунку у національній валюті України платежів клієнта, здійснення його розрахункових Операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах максимального ліміту кредитної лінії. Пунктом 2.15.12. договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank визначено, що нарахування процентів за користування кредитом в межах доступного ліміту кредитної лінії проводиться в розрахункову дату за звітний період.
Пунктом 8 заяви-договору закріплено, що строк дій договору: набирає чинності з моменту підписання цієї заяви-договору та діє протягом 3 (трьох) років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмеженою.
10.11.2021 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, що є додатком 9 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, 6 пунктом якого зазначено, що наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит: процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту становить 80,00% річних від прострочення суми за весь період прострочення.
Таким чином, АТ «Мегабанк» виконав свої зобов'язання за договором, відкривши відповідачу поточні рахунки, видавши платіжну картку та здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача.
Відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку, відкритим відповідачу у позивача.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0902.32079 від 10.11.2021 станом на 03 вересня 2024 року становить 27964,17грн., з яких: 9999,00грн. - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 17965,17грн. - заборгованість за відсотками (в тому числі прострочена).
Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами.
Суд також бере до уваги, що відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували розмір визначеної заборгованості. Надані позивачем розрахунок заборгованості та виписки з рахунку підтверджують наявність боргу у розмірі 27964,17грн.
03 вересня 2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов договору АТ «Мегабанк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором № TDB.2021.0902.32079 від 10.11.2021 року.
Крім того, 27 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» було укладено договір про відступлення прав вимоги №1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК ЄвроКредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором № TDB.2021.0902.32079 від 10.11.2021 року на загальну суму заборгованості 27964,17грн.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.ст.526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Крім того положеннями ст.512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Правилами ст.513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст.516 ЦК України.
Правилами ст.517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № TDB.2021.0902.32079 від 10.11.2021 в розмірі 27964,17грн. підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до такого висновку.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18 (провадження №61-6627св20).
Згідно положень додаткової постанови Верхового Суду від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).
Згідно частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.
Згідно з частини 2 статті 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини 8 статті 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01 липня 2025 року, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12130014 від 14 серпня 2025 року, ордер №1414107 від 11 серпня 2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5817 від 04 липня 2024 року.
Відтак, із урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи (правовий аналіз наявних документів та підготовки подання позовної заяви до суду), значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи адвоката, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,00 гривень є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу співмірності розподілу судових витрат.
Враховуючи категорію справи, обсяг наданих адвокатом послуг, результат розгляду справи в суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, суд вважає, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 5000грн., що відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості та пропорційності.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.526, 530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України суд
ухвалив:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за Договором № TDB.2021.0902.32079 від 10.11.2021 в розмірі 27964,17грн. (двадцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят чотири гривень сімнадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір в розмірі 2422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та 5000,00грн. (п'ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ», ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження м.Дніпро, пров. Ушинського, 1, оф.105.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Текст рішення складено та підписано 12.11.2025 року.
Суддя О. І. Ковальчук