Справа № 450/5361/25 Провадження № 2/450/2782/25
про залишення без руху
13 листопада 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Саліс Агро Торг», ОСОБА_2 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бережанська», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лісова Оселя», Громадської організації «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості, моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії та витребування нерухомого майна, -
12.11.2025 року до Пустомитівського районного суду Львівської області в системі «Електронний Суд» надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 . ОСОБА_3 до ТзОВ «ВББ-Комфорт», ТзОВ «Саліс Агро Торг», ОСОБА_2 , ОСББ «Бережанська», ОК «Житлово-будівельний кооператив «Лісова Оселя», ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 », про стягнення заборгованості, моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії та витребування нерухомого майна.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
На виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України представник позивача покликається, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Проте, такі доводи не підлягають застосуванню в даному випадку з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Пунктами 3, 18, 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Статтею 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками
Відповідно до положень статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; ціну продукції визначено неналежним чином; документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке саме право споживача, визначене у статті 21 зазначеного Закону, є порушеним, таким чином надавши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються цим Законом.
Звертаючись до суду із зазначеним позовом, представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 просить стягнути з відповідачів ТзОВ «ВББ-Комфорт» та ОСОБА_2 927827 грн. заборгованості, які позивач оплатив згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 05-133-2907 від 29.01.2021 року. Зобов'язати відповідачів ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга», ОК «Житлово-будівельний кооператив «Лісова Оселя», ОСББ «Бережанська» та ТзОВ «Саліс Агро Торг» вчинити дії на реалізацію майнових прав позивача. Витребувати у відповідачів ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга», ОК «Житлово-будівельний кооператив «Лісова Оселя», ОСББ «Бережанська» та ТзОВ «Саліс Агро Торг» квартиру № 5/3-6 згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 05-133-2907 від 29.01.2021 року. Стягнути з відповідачів грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 200000 грн.
Верховний Суд у постанові від 05 березня 2025 року у справі № 466/9152/23 зазначив, що з урахуванням того, що між сторонами був укладений саме попередній договір купівлі-продажу квартири, а не договір про виконання робіт (надання послуг), відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2024 року у справі № 727/12297/23, 31 жовтня 2024 року у справі № 752/13313/23.
З огляду на вказане, слід дійти висновку, що відповідачі не є виконавцями або продавцями, а ОСОБА_1 не є споживачем послуг в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів», з огляду на що, останній не підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за подання даного позову.
За п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно з пп.пп. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Враховуючи те, що позивач заявляє вимоги майнового характеру на загальну суму 2055654 (927827 грн. + 927827 грн. + 200000 грн.) та вимогу немайнового характеру, судовий збір, який підлягає сплаті становить 1 відсоток ціни позову, що складає 20556 грн. 54 коп., та 1211 грн. 20 коп. за вимогу немайнового характеру.
Водночас, враховуючи те, що розмір судового збору за вимогу майнового характеру перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір за вказані майнові вимоги становитиме 15140 грн.
У відповідності до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на те, що позивач звернувся з позовом до суду через систему «Електронний Суд», а саме в електронній формі, останньому слід сплатити судовий збір у розмірі 12112 грн. за вимоги майнового характеру та 968 грн. 96 коп. за вимогу немайнового характеру.
Щодо покликань представника позивача в частині обмеження права позивача доступу до суду у зв'язку із встановленням необхідності сплати судового збору слід вказати наступне.
У постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 904/424/21 зазначено, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім цього, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Слід вказати, що до позовної заяви не долучено доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачам ТзОВ «ВББ-Комфорт», ТзОВ «Саліс Агро Торг» за адресою їх місцезнаходження, а відповідачу ОСОБА_2 на його зареєстроване місце проживання, копій поданих до суду документів.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З врахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху та зобов'язати позивача усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом надання суду доказів на підтвердження того, що копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів відправлена відповідачам ТзОВ «ВББ-Комфорт», ТзОВ «Саліс Агро Торг» за адресою їх місцезнаходження, а відповідачу ОСОБА_2 на його зареєстроване місце проживання, листом з описом вкладення, сплати судового збору у розмірі 13080 грн. (12112 грн. за вимоги майнового характеру + 968 грн. 96 коп. за вимогу немайнового характеру) на розрахунковий рахунок UA968999980313191206000013893, отримувач коштів ГУК Львiв/Пустомитівська тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, з зазначенням призначення платежу «*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Пустомитівський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа)», докази чого надати суду.
У випадку, якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви, така вважатиметься неподаною і буде повернута.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 1-1, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Саліс Агро Торг», ОСОБА_2 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бережанська», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лісова Оселя», Громадської організації «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 », про стягнення заборгованості, моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії та витребування нерухомого майна - залишити без руху, надавши стороні позивача десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення описаних недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Саліс Агро Торг», ОСОБА_2 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бережанська», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лісова Оселя», Громадської організації «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 », про стягнення заборгованості, моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії та витребування нерухомого майна - вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мусієвський В.Є.