Дата документу 13.11.2025
Справа № 334/7779/25
Провадження № 2/334/4117/25
13 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Новіковой Н.В.,
секретар судового засідання Сухова С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мідяного Є.О. про направлення цивільної справ до Верховного Суду для визначення підсудності, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
за участі: представника позивача - адвоката Богач А.О., представника відповідача - адвоката Мідяного Є.О., -
встановив:
17.09.2025 ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Богач А.О. звернулась до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Відповідно до відповіді №1790112 від 18.09.2025 з ЄДДР відповідач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , що належить до територіальної підсудності Дніпровського районного суду м.Запоріжжя.
22.09.2025 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
21.10.2025 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мідяним Є.О. наданий відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні, представник відповідача заявив клопотання про направлення справи до ВС для визначення підсудності, відповідно до ст.. 29 ЦПК України, оскільки сторони проживають на території Швейцарії, що підтверджується документами доданими до відзиву.
Представник позивачки проти задоволення клопотання заперечувала, пославшись на зареєстроване місце проживання відповідача на території Дніпровського району м.Запоріжжя.
Заслухавши представників сторін, дослідивши клопотання; заперечення проти клопотання та додані на їх обґрунтування документи, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» декларує, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Так, судом після відкриття провадження у цивільній справі було встановлено, що на момент звернення представником позивача до суду з позовом, сторони, які є громадянами України, знаходилися за межами території України; сторони на теперішній час проживають за її межами разом із дітьми, що визнано представниками та підтверджено документами, доданими до відзиву.
Відповідно до ст.29 ЦПК України, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Статтею 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено право на повноважний суд, відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 та Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).
З огляду на вищезазначену обставину, враховуючи що сторони у справі, які є громадянами України, на час подачу позову до суду проживають за її межами, тому суд вважає, що дану цивільну справу необхідно направити до Верховного Суду для визначення підсудності у відповідності до ст.29 ЦПК України.
Керуючись ст.29, 260, 261, 353 ЦПК України, Суд,-
постановив:
Клопотання представника відповідача - адвоката Мідяного Є.О. - задовольнити.
Цивільну справу №334/7779/25 (№ провадження 2/334/4117/25) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - направити до Верховного Суду для визначення підсудності, в порядку статті 29 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на ухвали суду, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: