Єд. унік. № 243/6383/25
Провадження № 2/243/1589/2025
Іменем України
13 листопада 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Соловйової О.О.,
за участю секретаря судового засідання Коваленка В.В.
Учасники справи:
від позивача: ОСОБА_1
від представника позивача: ОСОБА_2
від відповідача: не з'явився
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини
17 липня 2025 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування своїх вимог представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 (прізвище до шлюбу - ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 доводилась дочкою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 04.01.2024.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина: квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що складає 23/100 частини будинку, яка належала їй на підставі Свідоцтва про право власності від 19.12.2006 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13339181 від 25.01.2007).
На підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, інші спадкоємці першої черги відсутні. Після смерті ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкові справи не заводились, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про спадщину) №81642313 від 25.06.2024.
З метою оформлення спадщини 30.05.2025 ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено в оформленні прав на спадщину, оскільки вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини та відсутності доказів родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про що повідомлено у листі №194/02-31 від 24.06.2025.
У зв'язку з наведеним та з метою захисту прав спадкоємця щодо належного оформлення спадкових прав на спадщину, яка залишилась після смерті її мати на підставі ст. ст. 15, 315, 1270, 1272 ЦК України позивач просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: що вони були дочкою та матір'ю та визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Ухвалою від 23.07.2025 відкрито провадження та призначено справу за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
Ухвалою від 02.09.2025 закрито підготовче провадження по справі і призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та представник позивача, адвокат Прокопцев С.В. в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.
Відповідач, Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької областів судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі відповідно до вимог чинного законодавства.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши пояснення позивача та свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням з точки зору їх належності, допустимості, достовірністю кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 доводилась дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 24.12.1960 №434. Місце народження визначено - Горячеводський, П'ятигорськ, Ставропольський край.
В подальшому, ОСОБА_5 був укладений шлюб з ОСОБА_8 та їй присвоєно прізвище ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 30.11.1995 за №917.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклала другий шлюб у м. П'ятигорськ, Ставропольський край, після розлучення взяла прізвище ОСОБА_10 . Разом з тим, актовий запис про реєстрацію даного шлюбу та його розірвання отримати неможливо у зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України.
Відповідно до паспорта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - селище Горячеводський, м. П'ятигорськ, Ставропольський край. Місце реєстрації визначено: АДРЕСА_1 , що також підтверджується відомостями з Відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов'янської міської військової адміністрації від 13.05.2025 за № 20-16/2-1768 за період з 17.09.1980 по 31.12.2023.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04.01.2024. Місце народження померлої визначено - селище Горячеводський, м. П'ятигорськ, Ставропольський край, Російська Федерація.
Зі свідоцтва про право власності від 19.12.2006 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.01.2007 №13339181 вбачається, що квартира АДРЕСА_3 , що складає 23/100 частки будинку належить на праві власності ОСОБА_4 .
У зв'язку зі смертю ОСОБА_4 відкрилась спадщина згідно положень ст. 1220 ЦК України, тому 30.05.2025 позивач як спадкоємиця першої черги звернулася до приватного нотаріусу Панченка А.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судовому засіданні встановлено, що на підставі положень ст. 1261 ЦК УкраїниОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, інші спадкоємці першої черги відсутні. Після смерті ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкові справи не заводились, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про спадщину) №81642313 від 25.06.2024.
Постановою від 24.06.2025 нотаріусом Панченком А.В. було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини та відсутні докази родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Таким чином, в зв'язку з відсутністю документів щодо підтвердження родинних зв'язків зі спадкодавцем, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та пропуском строку на прийняття спадщини, позивач позбавлений можливості здійснити свої права спадкоємця і оформити права на спадщину.
Вирішуючи спір, суд приймає до уваги наступне законодавство.
Нормою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась у селищі Горячеводський, м. П'ятигорськ, Ставропольський край, Російська Федерація.
Як вбачається зі свідоцтва про народження від 24.12.1960 №434 та свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 30.11.1995, які належать ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої зазначена ОСОБА_6 , місцем народження зазначене Горячеводськ, П'ятигорськ, Ставропольський край.
Місцем народження ОСОБА_4 , яке зазначене у її паспорті серії НОМЕР_4 , виданому Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області 31.07.2000, свідоцтві про смерть серія НОМЕР_1 від 04.01.2024, вказане саме сел. Горячеводський, м. П'ятигорськ, Ставропольський край, РФ.
У судовому засіданні позивач повідомила, що народилася у сел. Горячеводський, м. П'ятигорськ, Ставропольський край, РФ та проживала з матір'ю на території РФ до 1978 року, в подальшому переїхали у м. Донецьк, м. Слов'янськ. Мати працювала на фабриці у м. Слов'янську, в дитячій лікарні, в пенсійному віці влаштувалася до церкви, останні роки життя мати проживала за адресою позивача, оскільки у мати був перелом стегна. Зазначила, що мати укладала повторний шлюб, після розірвання якого взяла дівоче прізвище - ОСОБА_10 .
Крім того, допитані в судовому засіданні свідки, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , повідомили суду наступне: знають ОСОБА_1 як доньку ОСОБА_4 , які посилилися у м. Слов'янську приблизно у 1970-1980 роки після переїзду зі Ставропольського краю, де народилася ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ). ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , яка називала позивача донькою. Зазначили, що вони знають, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_13 ) у Ставропольському краї РФ уклала шлюб. Разом вони ходили у церкву на богослужіння. В подальшому, донька ОСОБА_1 забрала мати - ОСОБА_4 до себе додому у зв'язку з поганим станом здоров'я останньої.
Метою встановлення факту родинних відносин позивача зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.
Враховуючи викладене та відсутність доказів, які б спростовували ці обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визначення додаткового строку на прийняття спадщини суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлено що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Доводи позовної заяви позивача в частині поважності пропуску строку на прийняття спадщини за законом, пов'язані із тим, що з 24 лютого 2022 року жодна нотаріальна контора в м. Слов'янськ не працювала, оскільки у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на початок ведення активних бойових дій та тимчасова окупація певних регіонів України та з метою збереження цілісності та конфіденційності інформації, недопущення несанкціонованого втручання та спотворення даних, недопущення випадків рейдерства Міністерством юстиції України та ДП "Національні інформаційні системи" було припинено функціонування державних реєстрів та баз даних, які адмініструються державою, в тому числі, повністю припинено функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРПНМ), в якому фіксуються всі дії щодо нерухомого майна, визнаються судом прийнятними, оскільки судом встановлено неспроможність позивача здійснювати необхідні дії у встановлені законодавством строки.
До того ж, у грудні 2024 році була здійснена хакерська атака на державні реєстри України, держателем яких є Міністерство юстиції України. Зважаючи на це, тривалий час не працював Спадковий реєстр. У зв'язку з цим нотаріуси не здійснювали прийом заяв про прийняття спадщини. Після відновлення роботи реєстрів у нотаріусів у м. Слов'янську були великі черги, оскільки кількість нотаріусів, що залишилась працювати у місті під час війни значно зменшилась.
Також суд приймає до уваги, що через бойові дії у Краматорському районі 30.05.2022 року позивач виїхала в інше місто з метою збереження життя та здоров'я.
Згідно з п. 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові від 20.03.2024 у справі №545/1231/23 Верховний Суд зазначив, що оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення строку, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Таким чином, судом встановлено, що позивач будучи спадкоємцем за законом після смерті матері, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини через об'єктивні та поважні причини, а саме через перебування позивача в евакуації, збройну агресію РФ проти України та воєнний стан введений на території України, бойові дії в Краматорському і Слов'янському районах, тимчасовим закриттям нотаріальних контор та доступу до відповідних реєстрів. У зв'язку з чим позивач не змогла своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька у встановлений законом строк.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також проаналізувавши обставини справи та враховуючи, що відповідач не заперечує проти позовних вимог, суд приходить до висновку, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню та їй необхідно визначити додатковий строк, для подання заяви про прийняття спадщини терміном у три місяці, який на думку суду буде достатнім для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем вимога щодо відшкодування понесених судових витрат не заявлена, тому судові витрати підлягають залишенню за позивачем.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 15, 1216, 1221, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме що вони були дочкою та матір'ю.
Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , терміном у 3 (три) місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повний текст рішення суду виготовлений 13.11.2025 року.
Суддя О.О. Соловйова