Справа №523/8327/25
Провадження №1-кс/523/7116/25
27 жовтня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №42024163010000015 від 15.03.2024 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, -
Слідчим відділом УСБУ в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024163010000015 від 15.03.2024 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
30.04.2024 згідно постанови заступника керівника Одеської обласної прокуратури здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024163010000015 від 15.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України доручено слідчому відділу УСБУ в Одеській області.
03.05.2024 матеріали досудового розслідування № 42024163010000015 від 15.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України прокурором об'єднано з матеріалами кримінального провадження № 22024160000000143 від 17.04.2024 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, в одне провадження за №42024163010000015.
В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені посадові особи під час виконання договору з капітального ремонту укриття привласнили бюджетні кошти в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що у період до 05.10.2020, громадянин України ОСОБА_4 , за невстановлених обставин придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб наступні транспортні засоби: ЗИС 115, 1953 р., чорного кольору, шасі 47, кузов 47; ЗИС 115, 1955 р., чорного кольору, шасі 48, кузов 48; ЗИС 110 ТБ, 1956 р., чорного кольору, шасі НОМЕР_1 , кузов 1904; ЗИС 110 Б, 1947 р., сірого кольору, шасі НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 ; ЗИС 110 Б 1947р., сірого кольору, шасі 4358, кузов б/н; кадилак, 1996 р., синього кольору, шасі НОМЕР_4 , кузов НОМЕР_4 ; ЗИЛ 111А, 1966 р., чорного кольору, шасі 17, кузов 17; ЗИЛ 111 Г, чорного кольору; ЗИЛ 111 Д, 1966 р., сірого кольору, шасі 105, кузов 108; ЗИЛ 41051, 1985 р., чорного кольору, шасі 10, кузов 10; ЗИЛ 41052, 1987 р., чорного кольору, шасі 4, кузов 4, двигун 259; ЗИЛ 41053, 1999 р., чорного кольору, шасі 1, кузов 1, двигун НОМЕР_5 ; ЗИЛ 41042, 1986 р., чорного кольору, шасі 184, кузов 184; ЗИЛ 41072, 1988 р., чорного кольору, шасі 54, кузов 54; ЗИЛ 41072, 1988 р., чорного кольору, шасі 56, кузов 56; ЗИЛ 117 К, 1976 р., чорного кольору, шасі 52, кузов 52; ЗИЛ 117, 1984 р., чорного кольору, шасі 67, кузов 67; ЗИЛ 41041, 1998 р., чорного кольору, шасі НОМЕР_6 , кузов НОМЕР_7 ; ЗИЛ 118 Юність, 1968 р., біло-синього кольору, шасі 9, кузов 9; ЗИЛ 118 Юність, 1963 р., помаранчево-білого кольору, шасі 20, кузов 20; ЗИЛ 118 КВ, 1977 р., біло-синього кольору, шасі 4, кузов 4; ЗИЛ 118 К 1988 р., шасі 27, кузов 27.
Так, 05.10.2020 між Автономною некомерційною організацією « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 ) у особі Генерального директора ОСОБА_5 (далі - Зберігач) та громадянином України ОСОБА_4 (далі - Поклажедавець) укладено договір зберігання № 20/20 щодо вищевказаних 22 транспортних засобів.
Згідно вказаного договору Автономна некомерційна організація « ІНФОРМАЦІЯ_2 » прийнято на безоплатне зберігання та експонування на виставці Зберігача за адресою: АДРЕСА_2 , вищевказані двадцять два транспортні засоби, які належать ОСОБА_4 зі строком дії до 01 червня 2021 року.
В подальшому, 30.09.2021 між Автономною некомерційною організацією « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( АДРЕСА_1 ) у особі Генерального директора ОСОБА_6 (далі - Зберігач) та громадянином України ОСОБА_4 (далі - поклажедавець) укладено договір зберігання № 30/09/21 транспортних засобів (перелік вказаних транспортних засобів зазначений у Додатку №1 до дійсного договору, а саме: ПАКАРД TWELVE, 1936 р., чорного кольору, шасі 258059, кузов б/н; ЗИС 110 Б 1947р., блакитного кольору, шасі 4358, кузов б/н; НОМЕР_8 , 1966 р., чорного кольору, шасі 17, кузов 17; ЗИЛ 111 Г, чорного кольору, шасі 109, кузов 109; ЗИЛ 111 Д, 1966 р., сірого кольору, шасі НОМЕР_9 , кузов 108).
Згідно вказаного договору Автономна некомерційна організація « ІНФОРМАЦІЯ_2 » прийнято на безоплатне зберігання та експонування на виставці Зберігача за адресою: АДРЕСА_2 , вищевказані п'ять транспортних засобів, які належать ОСОБА_4 зі строком дії до 25 грудня 2022 року.
Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.12.2021 визнано факт володіння та використання ОСОБА_4 наступних транспортних засобів: марки ЗИС 110 Б, 1947 р, шасі: 4358, кузов: бн; марки Кадилак Брокхем, 1996 р., шасі: НОМЕР_4 , кузов: НОМЕР_4 ; марки Зил-41052, 1987 р., шасі: 004, кузов: 004; марки Зил-41072, 1988 р., шасі: НОМЕР_10 , кузов: 56; марки Зил-117К, 1976 р., шасі: 52, кузов: 52; марки Зил-41041, 1998 р., шасі: НОМЕР_6 , кузов: 11; марки Зис-НОБ, 1966 р., шасі: 1000, кузов: 1010; марки Зил- 111 A, 1947 р., шасі: 17, кузов: 17; марки Зил-115, 1981 р., шасі: 94, кузов: 94; марки Зил-41045, 1984 р., шасі: НОМЕР_11 , кузов: 145; марки Зил-114, 1977 р., шасі: 106, кузов: 106; марки Газ-М1, 1936 р., шасі: бн, кузов: НОМЕР_12 ; марки Зил-41047, 1989 р., шасі: 71, кузов: 71; марки Зил-41045, 1986 р., шасі: 5, кузов: 5; марки Зил-4107, 1989 р., шасі: 73, кузов: 73; марки Паккард 180, 1941 р., шасі: НОМЕР_13 , кузов: б/н; марки Мерседес - бенц 116, 1980 р., шасі: НОМЕР_14 , кузов: НОМЕР_14 ; марки Паккард бронь, 1936 р., шасі: НОМЕР_15 , кузов: б/н; марки Форд Корд 812, 1938 р., шасі: б/н, кузов: б/н; марки Зил-41051, 1985 р., шасі: НОМЕР_16 , кузов: 10; марки Зил-41072, 1988 р., шасі: НОМЕР_17 , кузов: 54; марки Зил-117, 1984 р., шасі: НОМЕР_18 , кузов: 67; марки Газ-13, 1979 р., шасі: 3040, кузов: 3152; марки Зил-41047, 1991 р., шасі: НОМЕР_19 , кузов: 106; марки Зил-41053, 1999 р., шасі: НОМЕР_20 , кузов: 1; марки Зил-118, 1963 р., шасі: НОМЕР_21 , кузов: 20; марки Зил 111 Г, 1963 р., шасі: НОМЕР_22 , кузов: 109; марки Газ-14, 1980 р., шасі: НОМЕР_23 , кузов: 129; марки Зил - 4104, 1982 р., шасі: НОМЕР_24 , кузов: 112; марки Зил-41047, 1988 р., шасі: НОМЕР_22 , кузов: 109; марки Зил-41047, 1989 р., шасі: НОМЕР_25 , кузов: 116; марки Зис-101, 1938 р., шасі: б/н, кузов: б/н; марки Зис-101, 1938 р., шасі: б/н, кузов: НОМЕР_26 ; марки Зил-41047, 1990 р., шасі: НОМЕР_27 , кузов: 75; марки Зил-118, 1966 р., шасі: НОМЕР_28 , кузов: 009; марки Зил-41047, 1990 р., шасі: НОМЕР_29 , кузов: 77.
24.02.2022 року о 05-00 год., за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_7 , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Указані протиправні дії Російської Федерації, її військово-політичного керівництва, військовослужбовців, службових осіб, громадян, їх спільників з числа громадян інших країн, в тому числі України, суперечать цілому ряду міжнародно-правових нормативних актів, Конституції України, законам України.
Так, 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут ІНФОРМАЦІЯ_4 , підписаний 26 червня 1945 року, яким створено ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ІНФОРМАЦІЯ_5 , всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Декларацією ІНФОРМАЦІЯ_5 від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про огородження їх незалежності і суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами у відповідності до Статуту ІНФОРМАЦІЯ_5 ; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Так, згідно зі статтею 1 резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави, або будь-яким іншим способом, несумісним зі Статутом ІНФОРМАЦІЯ_5 , як це установлено в даному визначенні.
Відповідно до статті 3 вказаної резолюції, будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з врахуванням і у відповідності до положень статті 2, буде кваліфікуватися як акт агресії:
а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;
b) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
c) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
d) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;
e) застосування збройних сил однієї держави, які знаходяться на території іншої держави за узгодженням з державою, яка приймає, на порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після закінчення дії угоди;
f) дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією іншою державою для здійснення акта агресії проти третьої держави;
g) засилання державою або від імені держави озброєних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це рівносильно переліченим вище актам, або її значна участь в них.
Згідно зі статтею вказаної резолюції, ніякі міркування будь-якого характеру, чи-то політичного, економічного, військового або іншого характеру, не можуть служити виправданням агресії. Агресивна війна є злочином проти міжнародного миру. Агресія тягне за собою міжнародну відповідальність. Ніяке територіальне придбання або особлива вигода, одержані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
Враховуючи міжнародно-правове визначення агресії, з 20 лютого 2014 року Російською Федерацією розпочато збройну агресію проти України, яка триває до теперішнього часу.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про правонаступництво України»
від 12 вересня 1991 року, Україна підтверджує свої зобов'язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим), м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Згідно зі статтею 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Відповідно до статті 28 Конституції України, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування.
Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Частиною 1 статті 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до преамбули та ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією внаслідок збройної агресії Російської Федерації частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної республіки Крим та міста Севастополя.
Відповідно до п. 4 ст. 1 Частини I Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, боротьба з іноземною окупацією є формою збройного конфлікту.
В розумінні положень ст. 2 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між Російською Федерацією та Україною з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Заявою Верховної Ради України "Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України", схваленою Постановою Верховної Ради України № 1596-VII від 22.07.2014; Заявою Верховної Ради України "Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму", схваленою Постановою Верховної Ради України № 1597-VII від 22.07.2014; Зверненням до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, ІНФОРМАЦІЯ_7 , Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженим Постановою Верховної Ради України № 106-VIII від 14.01.2015; Зверненням Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженим постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VІІІ; Заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленою постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 № 145-VІІІ; Заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VІІІ, протиправні дії Російської Федерації визначені як збройна агресія проти України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, термін дії воєнного стану продовжено на 30 днів Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 (затверджений Законом України № 2119-IX від 15.03.2022) та від 18.04.2022 № 259/2022 (затверджений Законом України 2212-IX від 21.04.2022), а також на 90 днів - Указами Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 (затверджений Законом України № 2263-IX від 22.05.2022), від 12.08.2022 № 573/2022 (затверджений Законом України № 2500-IX від 15.08.2022), від 07.11.2022 (затверджений Законом України № 2738-IX від 16.11.2022), від 06.02.2023 № 58/2023 (затверджений Законом України № 2915-IX від 07.02.2023), тощо.
Після початку широкомасштабного військового вторгнення Російської Федерації на територію України, в лютому 2022 року (точні дата і час досудовим розслідуванням не встановлені) у громадянина України ОСОБА_4 , який усвідомлював, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв'язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан, виник злочинний умисел, направлений на пособництво державі-агресору шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою досягнення нею поставлених цілей повалення державної влади в Україні, приєднання частини або всієї території України до Російської Федерації або створення на її території проросійського псевдодержавного утворення (утворень), влада у якому мала підпорядковуватись вищому військово-політичному керівництву Російської Федерації і бути керованою ним, що виразилось у відсутності дій направлених на витребування транспортних засобів попередньо переданих останнім згідно вищевказаних договорів на зберігання до Автономної некомерційної організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, на виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідування обставин, діючи умисно, маючи умисел на пособництво державі-агресору Російській Федерації, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді пособництва державі-агресору Російській Федерації у здійсненні збройної агресії проти України, 01.12.2022 уклав з Автономною некомерційною організацією « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 ) у особі Генерального директора ОСОБА_8 (далі - Зберігач) договір зберігання № 50/22, згідно якого передав на зберігання та експонування матеріальні цінності у вигляді восьми колекційних транспортних засобів, а саме: ПАКАРД TWELVE, 1936 р., чорного кольору, шасі 258059, кузов б/н; ЗИС 110 Б 1947р., блакитного кольору, шасі 4358, кузов б/н; НОМЕР_8 , 1966 р., чорного кольору, шасі 17, кузов 17; ЗИЛ 111 Г, чорного кольору, шасі 109, кузов 109; ЗИЛ 111 Д, 1966 р., сірого кольору, шасі 105, кузов 108; ЗИС 115, 1953 р., чорного кольору, шасі 47, кузов 47; ЗИЛ 41051, 1985 р., чорного кольору, шасі 10, кузов 10; ЗИЛ 41041, 1998 р., чорного кольору, шасі НОМЕР_6 , кузов НОМЕР_7 .
Згідно вказаного договору Автономна некомерційна організація « ІНФОРМАЦІЯ_2 » прийнято на безоплатне зберігання та експонування на виставці Зберігача за адресою: АДРЕСА_2 , вищевказані вісім транспортних засобів, які належать ОСОБА_4 зі строком дії до 25 грудня 2024 року.
При цьому, надаючи на зберігання на виставці вищевказані транспортні засоби, ОСОБА_4 усвідомлював, що при експонуванні у Автономній некомерційній організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вони будуть використані з метою популяризації, позитивного ставлення громадян до органів державної влади та силових структур РФ, сприяння формуванню позитивного ставлення сучасного суспільства до служби у ФСО Росії та позитивної мотивації у молоді до проходження військової служби за контрактом, а також розвиток сучасної діяльності ІНФОРМАЦІЯ_10 , та силових структур держави-агресора.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - пособництво державі-агресору, за ознаками: умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.
23.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 111-2 КК України, за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 є фактичним власником наступних транспортних засобів: марки «ЗИЛ 111В», кузов №27, шасі № НОМЕР_30 , двигун №44, 1961 року випуску; марки «ЗИЛ 41047», кузов №37, шасі № НОМЕР_31 , двигун №4104 10250, 1987 року випуску; марки «ЗИЛ 115А», кузов №81, шасі № НОМЕР_32 , двигун №63, 1981 року випуску.
Вказані транспортні засоби на даний час знаходяться на території ДП « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в зоні діяльності митного поста « ІНФОРМАЦІЯ_12 » ІНФОРМАЦІЯ_13 у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 намагався вчинити дії щодо їх розмитнення згідно митних декларацій № 50000002/8/000478 від 13.05.2008, № 50000002/8/000480 від 13.05.2008 та № 50000002/8/000599 від 06.06.2008, № 500110000.2016.100672 від 27.04.2016
Вказані транспортні засоби та відповідні супроводжувальні документи до них щодо знаходження вищевказаних транспортних засобів на території ДП « ІНФОРМАЦІЯ_11 » мають значення для здійснення досудового кримінального провадження № 42024163010000015 від 15.03.2024.
Слідчий подав до суду заяву, відповідно до якої просив проводити розгляд без його участі, підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є документи.
Згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
При цьому, згідно зі ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо, відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів також можуть належати матеріали фотозйомки/відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 п. 5 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Тимчасовий доступ до речей і документів є один із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 159 частинами 1, 2 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до положень статті 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
З огляду на наявність достатніх підстав уважати, що існує реальна загроза зміни або знищення такої інформації, розгляд даного клопотання необхідно проводити без виклику особи, у володінні якої знаходиться інформація, на підставі ч. 2 ст. 163 КПК України.
Під час досудового розслідування виникла необхідність в отриманні та дослідженні вищевказаних транспортних засобів та супроводжувальних документів до них, які знаходяться у володінні ДП « ІНФОРМАЦІЯ_11 ».
Таким чином, в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що у ДП « ІНФОРМАЦІЯ_11 », знаходяться вищевказані транспортні засоби та супроводжувальні до них документи, які мають важливе значення для подальшого досудового розслідування кримінального провадження № 42024163010000015 від 15.03.2024.
Вилучення транспортних засобів: марки «ЗИЛ 111В», кузов №27, шасі № НОМЕР_30 , двигун №44, 1961 року випуску; марки «ЗИЛ 41047», кузов №37, шасі № НОМЕР_31 , двигун № НОМЕР_33 , 1987 року випуску; марки «ЗИЛ 115А», кузов №81, шасі № НОМЕР_32 , двигун №63, 1981 року випуску та вищевказаних документів обґрунтовується необхідністю дослідження їх в ході досудового розслідування та використанням в ході проведення слідчих дій.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що зазначені транспортні засоби та супроводжувальні документи до них містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.
Керуючись ст.ст. 163-165, 309, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 42024163010000015 від 15.03.2024 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, - задовольнити.
Надати слідчим слідчого відділу УСБУ в Одеській області: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні ДП « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ НОМЕР_34 , АДРЕСА_3 ), а саме - транспортних засобів: марки «ЗИЛ 111В», кузов №27, шасі № НОМЕР_30 , двигун №44, 1961 року випуску; марки «ЗИЛ 41047», кузов №37, шасі № НОМЕР_31 , двигун № НОМЕР_33 , 1987 року випуску; марки «ЗИЛ 115А», кузов №81, шасі № НОМЕР_32 , двигун №63, 1981 року випуску, та відповідних супроводжувальних документів до них з можливістю огляду та вилучення вказаних транспортних засобів і вищевказаних документів.
Строк дії ухвали складає два місяці з моменту винесення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1