Справа № 521/13938/25
Номер провадження № 2/521/6484/25
(ЗАОЧНЕ)
13 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
секретаря судового засідання: Жекової А.О.
за участю учасників справи:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - не з'явився;
від ОСОБА_1 - не з'явилася.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А, ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У серпні 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №21.01.2025-100000278 від 21.01.2025 року у загальному розмірі 30206 грн. 44 коп., а також про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору.
Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 , 21.01.2025 року було укладено Кредитний договір (оферти) № 21.01.2025-100000278, на виконання якого позивачем відповідачу було надано кредит у розмірі 15000 грн., строком на 140 днів, проте ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим, у неї утворилась заборгованість у розмірі 30206 грн. 44 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 12564 грн. 16 коп., по процентам у розмірі 10592 грн. 28 коп., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 7050 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 12.08.2025 року у справі №521/13938/25 було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства не є перешкодою для розгляду справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, яке судом розглянуте та задоволене.
Відповідачка ОСОБА_1 повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин. Про час та місце розгляду справи відповідачка була повідомлена належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями наявними у матеріалах справи (відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК), які направлялися на адресу відповідача, з огляду на що, суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалити заочне рішення.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.
Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, суд, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у змішаній формі (паперовій та електронній), надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з відмовою в іншій частині, з огляду на таке.
Фактичні обставини, встановлені судом.
21.01.2025 року між позивачем ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №21.01.2025-100000278, шляхом підписання відповідачем заявки та пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 21.01.2025 року, паспорту споживчого кредиту, відповіді позичальника про прийняття пропозиції, які підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода) Е747, отриманого в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті.
Вказане підтверджується зокрема, наявними у матеріалах справи: пропозицією про укладення кредитного договору (оферти), заявкою від 21.01.2025 року, підтвердженням укладення кредитного договору від 21.012025 року, паспортом споживчого кредиту, відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (Акцепт) кредитного договору №21.01.2025-100000278, які підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода) Е747, отриманого в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті.
Як вбачається із заявки кредитного договору №21.01.2025-100000278 від 21.01.2025 року, позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 21.01.2025; сума Кредиту: 15000 грн. 00 коп. Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 09.06.2025 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує Позичальника про зміну строку повернення Кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет Позичальника на вебсайті Кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється Позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з Позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення Кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 15% від суми Кредиту та дорівнює 2250 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.82% (денна процентна ставка) = (17309.68 / 15000)/ 140 ? 100%. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Як вбачається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), зокрема з п. 3.1. договору кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п.3.2. пропозиції передбачено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п.4.1. Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платежів засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-3114.
Відповідно до п.4.3. Договору передбачено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора, а днем погашення кредиту день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитора, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку, на який надано кредит.
Відповідно до п. 6.1. Договору вбачається, що позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Відповідно до п.7.6. Договору у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником будь-яких грошових зобов'язань за Договором Кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
Окрім наведеного, п. 9.1. сторони погодили, що у разі несвоєчасного повернення позичальником суми кредиту, або несплати процентів до позичальника може бути застосована неустойка, згідно п. 7.6. кредитного договору.
21.01.2025 року між сторонами за допомогою одноразового ідентифікатора Е747 підписано Паспорт споживчого кредиту, яким передбачено всі умови кредитування.
У матеріалах справи також наявна квитанція LIQPAY, з якої вбачається, що до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 21.01.2025 07:59 на суму 15000 грн.
Відповідно до довідки - розрахунку, наданої позивачем про стан заборгованості за кредитним договором №21.01.2025-100000278 від 21.01.2025 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 30206 грн. 44 коп., що складається із заборгованості по основному боргу у розмірі 12564 грн. 16 коп., по процентам у розмірі 10592 грн. 28 коп., по неустойці 7050 грн.
Інших належних та допустимих доказів стосовно наявних між сторонами кредитних правовідносин, зокрема, доказів щодо погашення кредитної заборгованості відповідачем, матеріали справи не містять.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім заборгованості за кредитним договором.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Згідно із ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Разом з тим, вимогами ст. 610, 612 ЦК України законодавцем встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір може бути укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, - в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, з матеріалів цивільної справи судом встановлено, що 21.01.2025 року між позивачем ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №21.01.2025-100000278, шляхом підписання відповідачем заявки та пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 21.01.2025 року, паспорту споживчого кредиту, відповіді позичальника про прийняття пропозиції, які підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода) Е747, отриманого в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті.
При цьому, як встановлено судом у даному разі кредитний договір являє собою сукупність документів: пропозицією про укладення кредитного договору (оферти), заявкою від 21.01.2025 року, підтвердженням укладення кредитного договору від 21.012025 року, паспортом споживчого кредиту, відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (Акцепт) кредитного договору №21.01.2025-100000278, які підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода) Е747, отриманого в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини у сфері надання споживчого кредиту в електронному вигляді.
Відповідно до квитанції LIQPAY вбачається, що до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 21.01.2025 07:59 на суму 15000 грн.
Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому кредитним договором №21.01.2025-100000278 від 21.01.2025 року.
Водночас, як встановлено судом, відповідач ухилилася від виконання взятих на себе зобов'язань за договором, внаслідок чого у неї утворилась нарахована позивачем заборгованість у загальному розмірі 30206 грн. 44 коп., що складається із заборгованості по основному боргу у розмірі 12564 грн. 16 коп., по процентам у розмірі 10592 грн. 28 коп., по неустойці 7050 грн., що підтверджується довідкою - розрахунком, наданою позивачем за кредитним договором №21.01.2025-100000278 від 21.01.2025 року.
З огляду на вказане, наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 умови взятого на себе кредитного зобов'язання не виконала, що виявилося у неповерненні фактично отриманих кредитних коштів, що стало наслідком звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в межах кредитного ліміту в добровільному порядку ТОВ «Споживчий центр» не повернуті, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, яка визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до переконання, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 12564 грн. 16 коп., процентам за користування кредитними коштами у розмірі 10592 грн. 28 коп. потребують задоволення. При цьому, суд зазначає що зворотного суду відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.
Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на свою користь нарахованої неустойки у розмірі 7050 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а саме п. 18. Законодавцем унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи те, що на час ухвалення судом цього рішення воєнний стан в Україні не скасовано, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої неустойки у розмірі 7050 грн. задоволення не потребують.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог с. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідачка взятих на себе кредитних зобов'язань в строки та обсязі, передбачені кредитним договором, не виконала, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є частково обґрунтованими та такими, що потребують часткового задоволення у розмірі 23156 грн. 44 коп., з яких: основний борг - 12564 грн. 16 коп.; проценти - 10592 грн. 28 коп.
В іншій частині позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім неустойки у розмірі - 7050 грн. слід відмовити.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 належить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 1857 грн. 25 коп.
Керуючись ст. 625, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280-283, 352, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А, ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А, ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором 21.01.2025-100000278 від 21.01.2025 року у загальному розмірі 23156 грн. 44 коп., з яких: основний борг - 12564 грн. 16 коп., проценти - 10592 грн. 28 коп.; а також судовий збір у розмірі 1857 грн. 25 коп.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А, ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення неустойки у розмірі 7050 грн. - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 13.11.2025 року.
Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А, ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя Н.О. Шевчук