Справа №521/17167/25
Номер провадження 3/521/5938/25
07 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.09.2025 року серії ВАД №463817 08.08.2025 року об 11:20 годин за адресою: АДРЕСА_3 біля 2-го під'їзду гр. ОСОБА_1 вчинила конфлікт з гр. ОСОБА_2 в ході якого виражалась нецензурною лайкою та погрожувала останній, чим порушила публічний порядок.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відповідно до протоколу кваліфіковано за ст.173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, викликалась до суду, зокрема шляхом направлення смс-повістки на контактний номер телефону, вказаний в протоколі.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення містить підпис ОСОБА_1 зокрема, в графі з інформацією, що розгляд справи відбудеться у Хаджибейському районному суді м. Одеси.
Згідно вимог ч.2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 розглядаються протягом доби та відповідно до вимог ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст.173 є обов'язковою.
Привід, застосований постановою суду від 03.11.2025 р. органами поліції не виконано. Причини невиконання суду не повідомлені.
Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття1КУпАП).
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність ОСОБА_1 про розгляд її справи судом, суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Суд в обов'язковому порядку повинен перевірити матеріали адміністративної справи, що надійшли до суду на їх відповідність вимогам закону, в тому числі статтям 254, 256 КУпАП.
Питання складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 254 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Згідно ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання про те, чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ч.5 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 22.12.2006 р., ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій.
Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Відповідно до заяви потерпілої ОСОБА_2 остання зазначає, що ОСОБА_1 погрожувала їй вбивством, у зв'язку з чим вона не виходить з дому та вона сприймає ці погрози як реальні. Крім того, потерпіла ОСОБА_3 відповідно до заяви просила внести зазначені відомості до ЄРДР.
Разом з тим, згідно ч.1 ст.129 КК України передбачена відповідальність за погрози вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 129 (погроза вбивством без обтяжуючих обставин) відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.477 КПК України.
У відповідності до положень ст.253 КУпАП, якщо при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору, органу дізнання або досудового слідства.
При цьому, закон не вимагає, щоб на момент направлення матеріалів прокурору суд з достовірністю встановив усі елементи складу злочину, для ініціювання питання про проведення досудового слідства достатньо наявності в діях особи, яка притягається до відповідальності, ознак кримінально-караного діяння.
Зважаючи на викладене, матеріали у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУПАП підлягають передачі прокурору для вирішення питання про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та організації проведення досудового розслідування у передбачений КПК України спосіб.
При цьому, направляючи справу прокурору для проведення досудового розслідування, суд заздалегідь не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а також про правову кваліфікацію її дій, оскільки з'ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв'язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч.2 ст.284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування.
Таким чином, аналізуючи наведені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявні підстави для закриття провадження по справі, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, та направлення матеріалів справи до Хаджибейської окружної прокуратури м.Одеса для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до ст.214 КПК України.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 247, 253, 284 КУпАП, суддя -
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, направити до Хаджибейської окружної прокуратури м.Одеса для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до ст. 214 КПК України.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом встановленого законом строку з дня її винесення.
Суддя Т.І. Федоренко