Справа № 505/2274/24
Провадження № 2/505/1335/2025
Іменем України
07.10.2025 року м.Подільськ Одеської області
Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Павловської Г.В.,
при секретарі - Киларь Н.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Подільську Одеської області в порядку загального позовного провдження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №349-К від 26.04.2001 року - 27/100 частин житлового будинку в АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 , з однієї сторони та ОСОБА_3 з другої сторони, зареєстрований Одеської товарною біржею в Журналі реєстації біржових угод з нерухомістю, реєстраційний номер №349-К від 26.04.2001 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 27/100 частин житлового будинку
АДРЕСА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, як рідна дочка померлого, інших спадкоємців немає.
У встановлений законом строк, з метою оформлення своїх спадкових прав вона звернулась із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса. Була заведена спадкова справа №167к/2019.
Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщини вказаного житлового будинку їй було відмовлено, оскільки вищевказане нерухоме майно належало батьку на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №349-К від 26.04.2001 року, який був зареєстрований з порушенням чинного законодавства, а саме: Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року №1956/ХІІ, тому вона змушена звернутись до суду з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна таким, що відбувся, реальним і дійсним.
Ухвалою суду від 19.02.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 17.06.2025 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду по суті, також витребувано у Приморської державної нотаріальної контори у м.Одеса інформацію щодо кола осіб, які звертались із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, але надала заяву, яка зареєстрована в канцлярії Подільського міськрайонного суду за вх.№9391 від 17.06.2025 року про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
Відповідач, представник Подільської міської ради Подільського району Одеської області в судове засідання не зявився, але надав заяву, яка зареєстрована в канцлярії Подільського міськрайонного суду за вх.№3996 від 13.03.2025 року про розгляд справи за відсутності представника за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.12.2018 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 76 років в м. Подільську Одеської області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №975.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщина і не припинилися в наслідок його смерті.
Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне йому майно, зокрема на 27/100 частин житлового будинку в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 заповіт не складав, тому успадкування спадщини яка відкрилась після його смерті має здійснюватися за законом.
Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є його донька - позивач по справі ОСОБА_1 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.10.1969 року, ОСОБА_4 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Котовську Одеської області, в графі батько записано російською « ОСОБА_5 », в графі мати записано російською « ОСОБА_6 ».
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 22.11.1986 року, у відділі ЗАГСу Котовського міськвиконкому 22 листопада 1986 року було укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_8 ».
Згідно відповіді Приморської державної нотаріальної контори у м.Одеса №485к/02-14 від 04.08.2025 року повідомлено, щор в матеріалах спадкової справи наявні заяви про прийняття спадщини від імені ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Встановлено, що 26.04.2001 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на Одеській товарній біржі укладений договір купівлі-продажу №349-К, відповідно до якого ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 27/100 частини житлового будиноку, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначену частину будинку було продано за 7 000 гривень, які отримані продавцем (пункт 5 договору купівлі -продажу).
Право власності на 27/100 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 в Котовському міському бюро технічної інвентаризації, р.№639, кн.27 стор. 114, що підтверджується відповідним штампом бюро технічної інвентаризації на зворотній стороні Договору купівлі-продажу нерухомого майна №349-К від 26.04.2001 року.
Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Оскільки відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в момент укладення спірного договору, а саме 26.04.2001 року, суд застосовує під час розгляду позовної вимоги ОСОБА_1 щодо визнання договору купівлі-продажу дійсним Цивільний кодекс Української РСР (1963 року).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення спірного правочину, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Відповідно до вимог ст. 224 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 47 ЦК УРСР (1963 року) передбачено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Згідно ст. 227 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 Кодексу).
Відповідно до вимог ст. 228 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами.
За змістом ст.153 Цивільного кодексу Української РСР (1963року), договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Статтею 154 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), який діяв на час укладення спірного договору, передбачено, що коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась. Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.
Як вбачається зі змісту договору від 26.04.2001 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на Одеській товарній біржі, зазначений правочин містить всі ознаки договору купівлі-продажу, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу, передбачених ст. 153 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), який діяв на момент укладення вказаного правочину, про що свідчать їх підписи у ньому, за наслідками укладення зазначеного договору ОСОБА_2 передала 27/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , у власність покупцю ОСОБА_3 , а останній прийняв майно і сплатив за нього певну грошову суму.
Отже, судом встановлено, що вищевказана угода укладена відповідно до вимог законодавства, діючого на момент укладення такої угоди, угода зареєстрована на біржі, однак не посвідчена нотаріально, оскільки на час її укладення посвідчення такої угоди на законодавчому рівні не передбачалося, сторони даного договору купівлі-продажу повністю виконали умови договору, право власності на 27/100 житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу зареєстроване комунальним підприємством «Котовське міське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до вимог ст.47 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), який діяв на час укладення спірного договору, суд вважає угоду купівлі-продажу дійсною,за таких обставин, суд вважає, що позовна заява ґрунтується на вимогах закону та підлягає до задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати дійсним Договір № 349-К купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: 27/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 від 26.04.2001 року, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , зареєстрований на Одеській товарній біржі в «Журналі реєстрації біржових операцій з нерухомістю» за реєстраційним №349-К від 26 квітня 2001 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.В.Павловська
Повне судове рішення складено 07.10.2025 року.