Ухвала від 11.11.2025 по справі 504/4579/25

Справа № 504/4579/25

Номер провадження 1-кп/504/772/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2025 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області:

у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12025160000001109 від 16.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни, Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

до Доброславського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Ухвалою суду від 04.11.2025 в судовому провадженні призначено підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, необхідно призначити його до судового розгляду, підстави для повернення обвинувального акта чи закриття кримінального провадження відсутні. Справа надійшла до суду з дотриманням правил підсудності.

Обвинувачений та захисник не заперечували можливість призначення судового розгляду провадження.

Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників провадження, суд виходить з такого.

Обвинувальний акт, що надійшов до суду відповідає вимогам закону, провадження підсудне суду, протилежних обставин судом не встановлено, підстав для закриття провадження, на цей час не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1- 4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України, а також ступінь тяжкості злочину, суд приходить до переконання, що в інтересах захисту прав людини, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, слід доручити представникам персоналу органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.

Таким чином, слід призначити по даному кримінальному провадженню відкритий судовий розгляд, з викликом прокурора, обвинуваченого та його захисника.

Прокурор звернувся до суду з клопотання про заміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, мотивуючи таке тим, що кваліфікацію дій ОСОБА_4 було змінено з ч.3 ст. 369-2 КК України на ч.2 ст. 369 КК України, яке є менш тяжким, однак ризики передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжують існувати. Перешкодити зазначеним ризикам може запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотання про заміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання, мотивуючи таке тим, що кваліфікацію дій ОСОБА_4 було змінено з ч.3 ст. 369-2 КК України на ч.2 ст. 369 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, ризики поза процесуальної поведінки обвинуваченого відсутні, а тому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання є необхідним запобіжним заходом, щодо обвинуваченого.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання, з підстав у ньому наведених, щодо задоволення клопотання захисника прокурор заперечував.

Захисник, в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу, вказав, що підстав для задоволення клопотання прокурора немає, дії його підзахисного перекваліфіковано з ч. 3 ст. 369-2 КК України, на ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто його підзахисному інкримінується вчинення нетяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає можливість застосування покарання не пов'язаного з позбавленням волі. На думку захисника, вказане послаблює ризик переховування обвинуваченого від суду. Захисник повідомив, що обвинувачений не має наміру переховуватися та впливти на свідків кримінального провадження, а тому наявні підстави для зміни йому запобіжного заходу на більш м'який, а саме на особисте зобов'язання.

Обвинувачений підтримав думку захисника та повідомив суд, що будь-яких дій, щодо перешкоджанню судового розгляду вчиняти не буде.

Дослідивши подані клопотання, які стосуються дії запобіжного заходу та вислухавши думки прокурора, захисника обвинуваченого суд дійшов до таких висновків.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 ч.1 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на осіб, що беруть участь в провадженні в процесуальному статусі свідків. (ст. 177 КПК України).

Суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

На стадії досудового розслідування 25.06.2025 року Київським районним судом міста Одеси обвинуваченому, який на той час підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369-2 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 19.08.2025 року та 14.10.2025 року такий запобіжний захід продовжено.

29.10.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну підозри з ч. 3 ст. 369-2 КК України на ч. 2 ст. 369-2 КК України, яке є нетяжким за правилами ст. 12 КК України. Санкція інкримінованого діяння передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком не більше 5 років, або покарання у виді штрафу.

Разом з тим, відповідно до п.п. 2,3 ч. 3 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Судом встановлено, що обвинувачений не судимий, санкція інкримінованого діяння не передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі строком понад п'ять років, а тому до вказаних правовідносин мають бути застосовані приписи ч. 2 ст. 183 КПК України.

Таким чином, до обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, в силу прямої заборони, що міститься у п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, отже є підстави для заміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який.

Вирішуючи питання доцільності застосування обвинуваченому, запобіжного заходу саме у виді цілодобового домашнього арешту, суд виходить з такого.

Суд враховує можливу причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується усією сукупністю наявних у кримінальному провадженні матеріалів, змістом обвинувального акту та іншими доданими до нього матеріалами. Відомості, викладені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо продовження існування передбачених ризиків поза процесуальної поведінки обвинуваченого, то в цій частині суд зазначає про таке.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, яке є нетяжким за правилами ст. 12 КК України. Санкція інкримінованого діяння передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком не більше 5 років, або покарання у виді штрафу.

Доказів наявності в обвинуваченого міцних соціальних зв'язків суду не надано.

Враховуючи вищевказане, ризик переховування обвинуваченого від суду є достатньо вагомим.

Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, то такий ризик є обґрунтованим, оскільки свідки безпосередньо не допитувалися судом, а тому обвинувачений має можливість незаконно впливати на вищевказаних осіб, з метою надання вигідних показів суду.

Отже, підстави, що існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, у виді ризиків його позапроцесуальної поведінки, не відпали, а прокурор, довів існування ризиків, які визначені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити частково, а саме змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, з покладенням обов'язків визначених у ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, підстав застосування до обвинуваченого цілодобового домашнього арешту прокурором не доведено, оскільки не вказано, в чому саме буде полягати дієвість такого режиму домашнього арешту.

В свою чергу, клопотання захисника про заміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання задоволенню не підлягає, оскільки перекваліфікація дій обвинуваченого з ч. 3 ст. 369-2 КК України на ч. 2 ст. 369-2 КК України, сама по собі не спростовує наявність ризиків позапроцесуальної поведінки обвинуваченого, а домашній арешт в певний період доби дозволить контролювати обвинуваченого, з певною періодичністю, що зменшить ризик його втечі.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З цих підстав, на обвинуваченого слід покласти ряд процесуальних обовязків, а саме прибувати до суду за першим викликом, утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, задля забезпечення завдань кримінального провадження в цілому та досягнення дієвості такого.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314-317, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 196, 199 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025160000001109 від 16.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, на 20.11.2025 о 11:30 год. у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Доброславського районного суду Одеської області (Одеська область, Одеський район, селище Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51).

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово. Викликати в судове засідання учасників процесу.

Зобов'язати Одеський районний відділ № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, скласти та подати до суду в 10 денний строк досудову доповідь, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію ухвали надіслати органу пробації для виконання.

Клопотання прокурора про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на запобіжний захід у виді домашнього арешту - задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів до 11.01.2026 року, з покладенням обов'язків:

з 23.00 год. до 05.00 год. наступної доби не залишати місце проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком прямування до укриття та перебування у ньому в період повітряної тривоги;

прибувати до суду за першим викликом;

утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під-варти в залі суду негайно.

В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання відмовити.

Копію ухвали надіслати/вручити учасникам судового провадження та надіслати на виконання органам уповноваженим її виконувати.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 13.11.2025 року о 09 год. 10 хв.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
131753410
Наступний документ
131753448
Інформація про рішення:
№ рішення: 131753411
№ справи: 504/4579/25
Дата рішення: 11.11.2025
Дата публікації: 14.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (20.11.2025)
Дата надходження: 03.11.2025
Розклад засідань:
11.11.2025 14:45 Комінтернівський районний суд Одеської області
20.11.2025 11:30 Комінтернівський районний суд Одеської області
08.12.2025 11:00 Комінтернівський районний суд Одеської області
22.12.2025 11:00 Комінтернівський районний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЯКИМІВ АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ
суддя-доповідач:
ЯКИМІВ АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ
державний обвинувач:
Одеська спеціалізована прокуратура
державний обвинувач (прокурор):
Одеська спеціалізована прокуратура
захисник:
Сільницький Ігор Володимирович
обвинувачений:
Сай Артем Сергійович