11.11.25
Справа № 497/2025/25
Провадження № 6/497/55/25
11.11.25 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Раца В.А.,
за участю секретаря - Божевої І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Болград, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, -
14.08.2025 року представник заявника - адвокат Жевега К.В., яка підтвердила свої повноваження довіреністю від 05.05.2025 року (а.с.14) звернулася до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача правонаступником.
Свої вимоги представник мотивує тим, що на виконанні у приватного виконавця Парфьонова Г.В. перебуває виконавче провадження №66806207, яке було відкрите на підставі виконавчого напису №16117, вчиненого 05.07.2021 року приватним нотаріусом Бригіда В.О., про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дінеро". 03.04.2025 року між ТОВ «Дінеро» та ТОВ «ФК "Укрфінстандарт» було укладено Договір факторингу №571-ФК-25 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Дінеро» відступило своє право вимоги за кредитним договором №AG5771249, в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора №L4465927. Так як у зобов'язанні відбулася заміна кредитора, заявник звернувся до суду з вищезазначеною заявою.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, були сповіщені належним чином, представник заявника - директор Кузьменко О.В. в заяві про заміну просив розглянути заяву за відсутності представника товариства.
Інші учасники справи про причини своєї неявки суд не повідомили, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
У відповідності до положень ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22) оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
Відповідно до правової позиці Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 2-127/11 (провадження № 61-1648св17) заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону № 1404-VIIІ. До відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIIІ є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.
Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони, заявник надав копію виконавчого напису, виданого 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. за реєстровим номером 16117 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро" заборгованості за кредитним договором №AG5771249 від 26.09.2019 року, номер кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії L4465927, період за який нарахована заборгованість з 27.10.2019 року по 11.03.2021 року, сума заборгованості 11 459,00 грн. (а.с.9).
Надана суду постанова приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. від 13.09.2021 року свідчить про відкриття виконавчого провадження №66806207 на вересень місяць 2021 року, але після спливу більш ніж чотирьох років, суду не надана жодна інформація про стан примусового виконання на цей час.
У даному випадку правосуб'єктність заявника як нового кредитора (стягувача) виникла на підставі договору про відступлення прав вимоги №10-05/23 від 10 травня 2023 року. При укладанні цього договору заявник, проявляючи обачність, з метою оцінки процесуальної ситуації та юридичної перспективи подальшого стягнення викупленого боргу, мало можливість з'ясувати обставини щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, отримати від попереднього кредитора відповідні матеріали.
Предметом відступлення права вимоги відповідно до договору №571/ФК-25 від 03 квітня 2025 року, який укладено між ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" та ТОВ "Дінеро" є договір №AG5771249 від 26.09.2019 року за яким загальна сума заборгованості за ОСОБА_1 зазначена 11 459,00 грн., при цьому сума заборгованості за тілом кредиту становить 8 100,00 грн. та 3 359,00 грн. заборгованість за процентами, тобто сума заборгованості залишилася в тому ж самому розмірі, що й на дату видачі виконавчого напису.
Згідно з ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд змінює таку сторону її правонаступником. Заява, про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі, до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст. 442 ЦПК України).
Отже, нормами ЦПК України встановлена можливість заміни стягувача або у виконавчому провадженні, або у виконавчому листі.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа у розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже положення статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Постановою від 12.10.2022 року по справі №183/4196/21 Велика Палата Верховного Суду встановила, що оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Поряд з цим, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка передбачена п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-XII.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено примусове виконання рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Однак, суд звертає увагу, що тільки після відкриття виконавчого провадження кредитор набуває статусу стягувача у виконавчому провадженні.
В свою чергу, заявником не надано відповідних доказів існування виконавчого провадження на цей час, постанова приватного виконавця про відкриття провадження від 13.09.2021 року, також не надано доказів того, що до цього часу існує заборгованість саме за виконавчим написом.
З урахуванням зазначеного суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК "Укрфінстандарт» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Разом з тим, суд зазначає про те, що ТОВ «ФК "Укрфінстандарт» не позбавлене права повторно звернутися до суду з заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, надавши відповідні докази. При цьому, суд зазначає, що ТОВ «ФК "Укрфінстандарт», як новий кредитор, не має право звернутися до нотаріуса з заявою про видачу нового виконавчого напису нотаріуса за наявності для цього підстав із дотриманням відповідних правових вимог. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 липня 2022 року по справі №186/545/21.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 83, 84, 258-261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А.Раца