Номер провадження: 22-з/813/456/25
Справа № 523/5482/24
Доповідач Громік Р. Д.
10.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи заяву адвоката Румянцева Олександра Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне Підприємство «Укроборонсервіс», третя особа ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом та просила:
- стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 38 331,21 грн;
- стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 5 306,92 грн;
- стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного підприємства «Укроборонсервіс» на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром матеріального збитку та належним страховим відшкодуванням в розмірі 160 644,72 грн;
- стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА» та Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного підприємства «Укроборонсервіс» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на проведення експертизи у розмірі 5 000,00 грн.
Позовна заява вмотивована тим, що 30 серпня 2023 року відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участі транспортних засобів автомобіля Volvo р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Toyota Rav4», р.н. НОМЕР_3 під її керуванням.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в Акціонерному товаристві «Страхова компанія «КРАЇНА». Також ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах з Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного підприємства «Укроборонсервіс». АТ СК «КРАЇНА» визнала ДТП страховим випадком та здійснила страхове відшкодування але із порушенням строків виплати. Також нею була замовлена експертиза щодо визначення розміру заподіяної шкоди. Експертом було визначено значно більший розмір шкоди, ніж здійснена виплата АТ СК «КРАЇНА», що стало підставою для звернення до суду.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «СК «Країна», Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне Підприємство «Укроборонсервіс», третя особа ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено. Стягнено з АТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 38 331 гривню 21 коп. Стягне6но з АТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 5 306 гривень 92 коп. Стягнено з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне Підприємство «Укроборонсервіс» на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром матеріального збитку та належним страховим відшкодуванням в розмірі 160 644 гривні 72 коп. Стягнено з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне Підприємство «Укроборонсервіс» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 5 000 гривень 00 коп. Стягнено з АТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат у вигляді судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 408,58 грн. Стягнено з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне Підприємство «Укроборонсервіс» відшкодування судових витрат у вигляді судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1 634,32 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року апеляційну скаргу АТ «СК «Країна» залишено без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2025 року залишено без змін.
30 жовтня 2025 року до Одеського апеляційного суду від адвоката Румянцева О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з АТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з апеляційним розглядом справи в сумі 8 000,00 грн.
Дана заява обґрунтована тим, що постановою Одеського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року по цій справі не було вирішено питання щодо судових витрат, пов'язаних із апеляційним розглядом справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
На підтвердження понесених витрат до даної заяви додано:
- договір про надання правової (правничої) допомоги від 22 листопада 2023 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Румянцевим О.Г. про наступне:
п. 2.1 за надання правової допомоги за цим договором Клієнт прийняв на себе зобов'язання здійснювати повну та своєчасну оплату та відшкодувати фактичні витрати, необхідні для виконання договору
п. 2.2. Сторони встановили погодинну оплату з розрахунку 4000 гривень/година
п. 2.3. Обсяг робіт, виражений у годинах, визначається на основі облікових даних Виконавця про фактично витрачений час на виконання конкретних завдань, необхідних для належного надання послуг (виконання робіт). В цьому разі оплаті підлягає будь-який час адвоката, помічників адвоката, стажистів адвоката, осіб, які перебувають у трудових відносинах із адвокатом, витрачений на роботу за дорученням Клієнта, в тому числі час на складання, розгляд та підписання документів, вивчення матеріалів справи, підготовку документів для суду, час телефонних розмов та зустрічі з Клієнтом (іншими особами, що мають відношення до справ/доручення Клієнта), зустрічі зі спеціалістами; час, затрачений на дорогу від дверей офісу і назад, участь у удових засіданнях тощо, а також інший час та/або час, затрачений на виконання роботи, що має відношення до справи/доручення Клієнта (роботи з копіювання/сканування чи зшивання документів того);
п. 2.4. Період (місяць) в договорі, що має своїм предметом тривалу правову допомогу (або абонентське обслуговування) визнається самостійним етапом робіт;
п. 2.5. Клієнт оплачу правничу (правову) допомогу на підставі встановленого Рахунку (рахунків). У разі погодинної форми оплати, рахунок Клієнту буде містити опис виконаної роботи (надання послуги), дати її виконання, хвилин, витрачених конкретним спеціалістом, надання правничої (правової допомоги) з вказівною його ставки, та зазначеним фактичних витрат, сплачених Виконавцем за Клієнта (у разі їх наявності);
п. 2.6. Розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов'язані з виконанням доручень Клієнта (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю Сторін;
п. 2.7. Клієнт повинен самостійно сплачувати податки, обов'язкові платежі, судові збори, а також здійснювати інші необхідні витрати, які є передумовою вчинення нотаріальних дій, дій щодо реєстрації права власності, державної реєстрації угод, процесуальних дій, прийняття процесуальних та інших рішень органами судової, виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами та організаціями. У випадку, якщо виплати, зазначені в цьому пункті були здійснені Виконавцем, він має право вимагати від Клієнта наступного відшкодування здійснених виплат
п. 2.8. За наслідками виконання цього договору (окремих його етапів) Сторони підписують Акт прийому-передачі виконання робіт (наданих послуг).
- акт прийому-передачі наданої правової допомоги №04 від 15 травня 2025 року з якого вбачається, що адвокатом надано наступні послуги: підготовка та подання до Одеського апеляційного суду з направленням учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу АТ «СК «Країна», а саме; - ознайомлення, вивчення та правовий аналіз доводів апеляційної скарги; - розроблення правової позиції; - узгодження розробленої адвокатом правової позиції по справі з Клієнтом; - пошук та аналіз судової практик та правових позицій Верховного суду, що разом становить витрати часу 2 години та грошові витрати у сумі 8000 гривень.
- квитанція до прибуткового касового ордеру №04 від 15 травня 2025 року, з якої вбачається, що від ОСОБА_1 з актом №04 до договору про надання правової допомоги від 22 листопада 2023 року сплачено суму 8000 (вісім тисяч) гривень;
- кінцевий розрахунок судових витрат ОСОБА_1 (у вигляді витрат на надання правничої допомоги) у справі №523/5482/24 при перегляді рішення Одеським апеляційним судом, з якого вбачається, що адвокатом надано наступні послуги: підготовка та подання до Одеського апеляційного суду з направленням учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу АТ «СК «Країна», а саме: - ознайомлення, вивчення та правовий аналіз доводів апеляційної скарги; - розроблення правової позиції; - узгодження розробленої адвокатом правової позиції по справі з Клієнтом; - пошук та аналіз судової практик та правових позицій Верховного суду, що разом становить витрати часу 2 години та грошові витрати у сумі 8000 гривень.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ст. 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За правилами оцінки доказів, встановлених ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19, від 12 травня 2021 року у справі №873/79/20).
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п'ятій, дев'ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі №910/615/14 (№910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі №910/11903/23.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункту 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює понесені позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов'язку відшкодувати такі витрати.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що фактично на стадії апеляційного провадження представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу та брав участь в одному судовому засіданні 29 жовтня 2025 року, що тривало близько 25 хвилин.
Щодо витраченого часу адвокатом на подання до Одеського апеляційного суду з направленням учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу АТ «СК «Країна», то колегія суддів зазначає таке.
Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Тобто, подання процесуальних документів безпосередньо до канцелярії суду не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені у статтях 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», такі дії не потребують спеціальних професійних навиків (див. ухвалу Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі №9901/264/19 (адміністративне провадження №П/9901/264/19)).
Враховуючи зазначене витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо витраченого часу адвокатом на ознайомлення, вивчення та правовий аналіз доводів апеляційної скарги та пошук і аналіз судової практик, правових позицій Верховного суду, то колегія суддів звертає увагу на те, що складання відзиву на апеляційну скаргу, надання правової оцінки підставам апеляційного оскарження та здійснення правового аналізу правових позицій Верховного Суду, є послугами, що дублюються, складовими одного завдання, а тому такі витрати не можуть бути стягнуті в повному обсязі.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №758/6113/19.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодування адвокатських витрат у заявлених сумах не відповідає вищевказаним критеріям розумності, неспівмірні в повній мірі зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів дійшла висновку про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву адвоката Румянцева Олександра Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне Підприємство «Укроборонсервіс», третя особа ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (ЄДРПОУ 20842474, вул. Електриків, будинок 29А, м. Київ, 04176) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень (шість тисяч гривень).
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: С.М. Сегеда
О.С. Комлева